Державно-приватне партнерство як спроба модернізації інфраструктури

13 вересня 2019 р. Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №1046 “Про концесію”.

Ініціатори проекту вбачають його основною метою модернізацію інфраструктури та підвищення якості суспільно значимих послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

• Лісового кодексу, щодо прав користування лісами. Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства.
• Земельного кодексу, де змінено ст. 16 «Право концесіонера на земельну ділянку» на «Право приватного партнера, зокрема концесіонера, на земельну ділянку», відповідно до якої, для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, приватному партнеру (концесіонеру) надаються в оренду земельні ділянки (за винятком концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг). Передбачено, що передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії,  є однією з підстави припинення права користування земельною ділянкою.
• Господарського кодексу, якими розширено повноваження суб’єктів господарювання державного сектора економіки, що можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), обов’язкові до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління. Змінено ст. 406 ГКУ «Концесійна діяльність в Україні» на «Концесія», відповідно до якої концесія – форма здійснення державно-приватного партнерства, яка полягає в наданні концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значимих послуг, яка здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України між концесіонером та концесієдавцем. Виключено статті ГКУ щодо засад концесійної діяльності, Концесійного договору, законодавства про концесії та щодо припинення підприємства, майно якого передається в концесію.
• Повітряного кодексу, якими розширено перелік об’єктів, що можуть  передаватися приватному інвестору відповідно до договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору, договору оренди, істотною умовою яких є заборона зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, що забезпечують його основну виробничу діяльність. Зазначено, що справи, які виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, належать до юрисдикції господарських судів.

Норми закону не будуть застосовуватися до проектів:

• які не передбачають внесення інвестицій інвестором в об’єкт концесії;
• в яких інвестор отримує повне відшкодування здійснених ним інвестицій за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
• які не передбачають створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значимих послуг, які передбачають пошук, розвідку родовищ корисних копалин та їх видобування.

Поділитися

Твітнути