Connect with us

Законодавство

Державно-приватне партнерство як спроба модернізації інфраструктури

13 вересня 2019 р. Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №1046 “Про концесію”.

Ініціатори проекту вбачають його основною метою модернізацію інфраструктури та підвищення якості суспільно значимих послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

  • Лісового кодексу, щодо прав користування лісами. Ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства.
  • Земельного кодексу, де змінено ст. 16 «Право концесіонера на земельну ділянку» на «Право приватного партнера, зокрема концесіонера, на земельну ділянку», відповідно до якої, для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, приватному партнеру (концесіонеру) надаються в оренду земельні ділянки (за винятком концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг). Передбачено, що передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, яке розміщене на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії,  є однією з підстави припинення права користування земельною ділянкою.
  • Господарського кодексу, якими розширено повноваження суб’єктів господарювання державного сектора економіки, що можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), обов’язкові до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління. Змінено ст. 406 ГКУ «Концесійна діяльність в Україні» на «Концесія», відповідно до якої концесія – форма здійснення державно-приватного партнерства, яка полягає в наданні концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значимих послуг, яка здійснюється на основі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України між концесіонером та концесієдавцем. Виключено статті ГКУ щодо засад концесійної діяльності, Концесійного договору, законодавства про концесії та щодо припинення підприємства, майно якого передається в концесію.
  • Повітряного кодексу, якими розширено перелік об’єктів, що можуть  передаватися приватному інвестору відповідно до договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору, договору оренди, істотною умовою яких є заборона зміни цільового призначення об’єктів аеродрому, що забезпечують його основну виробничу діяльність. Зазначено, що справи, які виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, належать до юрисдикції господарських судів.

Норми закону не будуть застосовуватися до проектів:

  • які не передбачають внесення інвестицій інвестором в об’єкт концесії;
  • в яких інвестор отримує повне відшкодування здійснених ним інвестицій за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
  • які не передбачають створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значимих послуг, які передбачають пошук, розвідку родовищ корисних копалин та їх видобування.

Законодавство

Періодичність перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу узалежнили від їх ризиковості

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 29 серпня 2019 року № 470.

Зміни внесені до п. 2 розд. II зазначеного Порядку і стосуються періодичності проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

  • абз. 1 викладено у новій редакції: «Включення суб’єкта первинного фінансового моніторингу до плана-графіка проведення перевірок здійснюється на підставі оцінки ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
  • абз. 2, 3 (щодо частоти проведення перевірок та щодо дати, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки) виключено.

Читати далі

Законодавство

Вводиться централізований облік доручень правоохоронних органів на митний огляд товарів і транспортних засобів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 2 жовтня 2019 р. № 861.

Постановою, з метою забезпечення уніфікованого обліку доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які направляються правоохоронними органами, відстеження результатів їх направлення, уникнення зловживань у цій сфері передбачено запровадження централізованого надсилання зазначених доручень в електронному вигляді із використанням відповідної інформаційної систем.

Учасники експериментального проекту використовують на безоплатній основі тестову версію інформаційної системи, що забезпечує централізоване надсилання правоохоронними органами та отримання органами доходів і зборів в електронному вигляді доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначені доручення надсилаються правоохоронними органами органам доходів і зборів централізовано в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи правоохоронного органу та обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань митної справи.

У разі відсутності в дорученні усієї інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган шляхом направлення повідомлення електронними каналами зв’язку.

Максимальний строк дії доручень, які надсилаються до органів доходів і зборів, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту надсилання.

Підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів, а також розробку необхідного програмного забезпечення буде здійснено за результатами розпочатого експериментального проекту.

Читати далі

Законодавство

Для належного облаштування Державного кордону потрібна смуга у 50 метрів

Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 0905.

Задля створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією, забезпечення виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про державний кордон України», а саме:

  • визначити розмір земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій шириною до 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми,
  • звільнити зазначені вище органи у зв’язку із цим від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням ділянок для облаштування кордону.
З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.