Законодавство
Децентралізуємо столицю: новий закон про Київ
Дмитро ГУРІН,
народний депутат (фракція «Слуга народу»)
П’ятнадцятого липня профільний комітет ВРУ підтримав законопроект, який ми з колегами розробляли цілий рік. Цей документ унікальний. Вперше в країні законопроект масштабно обговорювався з тими, на чиє життя він вплине.
Спочатку ми зібрали групу небайдужих киян, які розповіли про місто їхньої мрії й поставили нам завдання на цей закон. Потім приєдналися 100 експертів, а ще пізніше 1000 киян взяли участь у публічних консультаціях по всіх районах Києва. Ключові нововведення, які ми пропонуємо:
1. Ми повертаємо самоврядування, яке у нас відібрали 185 років тому. Серед усіх українських міст найменше прав має, як не дивно, саме столиця. Тому перше, що ми маємо зробити, — повернути Києву самоврядування. Ми повертаємо повноваження міському голові та скасовуємо колективну безвідповідальність, нав’язану нам сьогоднішньою системою. За новим законом Київ отримує систему управління з сильною міською радою та сильним міським головою.
2. Децентралізація (нарешті) дійде й до Києва. Сьогодні райони Києва не об’єднані спільними інтересами, розрізані територіально і не мають свого самоврядування у вигляді районних рад. Ми робимо децентралізацію столиці й віддаємо в райони повноваження та бюджети. Що це означає? Після обов’язкового за законом дослідження, яке врахує фінанси, кількість населення і, головне, думки жителів Києва, з’явиться новий поділ міста на райони. Адже район — це не територія, район — це люди, об’єднані спільними інтересами. А там, де є люди, є й самоврядування. У кожного жителя Києва з’явиться Ратуша — місце, де можна вирішити всі проблеми містянина. Там має бути все необхідне: ЦНАП, офіси комунальних служб, можливість оформити паспорт, відкрити бізнес, одержати соціальну допомогу, потрапити на прийом до депутата, дізнатися про нове будівництво і проекти розвитку в районі.
Багато хто говорить, що це нереально. А мені соромно, що досі київська влада не цікавиться тим, що люди бігають по інстанціях по всьому місту і не розуміють, де і як їм вирішити свої проблеми.
3. Місто в смартфоні. Так само кожен мешканець зможе отримати міські сервіси в своєму смартфоні. Для цього ми запускаємо електронне «ядро» міста — електронну канцелярію, де всі документи міста і районів доступні з моменту підписання, відкрита система геопросторових даних Києва, реєстр всього міського майна й база, в якій будуть усі онлайн-дані міста — про затори, екологію тощо.
А також ми впроваджуємо принцип «місто як сервіс», тому всі ці електронні бази будуть відкритими для доступу для всіх зовнішніх сервісів — Uber, Google, Glovo — все те, чим ви користуєтесь. Роль міста — зробити так, щоб мешканцям було зручно жити й користуватися наявними сервісами.
4. Ми завершуємо забудовні війни та відкриваємо можливість участі жителів у прийнятті важливих рішень життєдіяльності міста. Київ стане містом, де нас питатимуть, як нам усім жити далі. Бо саме ми сплачуємо податки, з яких формується бюджет міста та районів. Закон запроваджує нову процедуру планування території міста (затвердження детального плану територій) і нею ми закінчимо забудовну війну. Спочатку формулюється разом з людьми, як має розвиватися район, приймається детальний план території на рівні району, і лише потім залучається інвестор, який найкращим чином втілить цей план.
Спочатку кияни, потім інвестор — не навпаки. У кожного району буде розроблена Концепція інтегрованого розвитку на 10 років, а детальні плани території розроблятимуться на конкурсній основі з урахуванням потреб їх жителів і прийматимуться районною радою.
5. Новий план розвитку для Києва. Історико-архітектурний опорний план і режими використання особливо цінних територій — це наша база, це те, що ми маємо зберегти. Історичний центр — найдорожчий актив міста, адже історичні будівлі в довгій перспективі тільки зростають у ціні. Але й про інші райони не забудемо. У кожного з них буде свій план розвитку відповідно до потреб його жителів.
На основі цих двох документів ми разом з мешканцями розробимо стратегію сталого розвитку на 25 років і новий генеральний план. Так, у Києва буде новий генеральний план. Скільки нам потрібно шкіл, як ми трансформуємо нашу медичну систему, що робитимемо з нашим транспортом, як зробимо себе щасливими, — ось про що цей документ. Генеральний план є реалізацією стратегії. Як решта проектів у місті, він після реального дослідження думки киян розроблятиметься на міжнародному конкурсі.
6. І наостанок, одна з не таких помітних, але найважливіших змін: головний архітектор — не прораб, його кияни обиратимуть на прозорому конкурсі. Більше жодного кумівства. Тепер головний архітектор — це заступник мера, а не міський «князьок» із замашками дизайнера. Він не видаватиме жодних дозволів, ми вбиваємо цим багаторічну систему корупції.
Наразі головний архітектор формує політику й керує процесами з планування міста. Це не означає, що планування відбувається за його смаками. Ні, головний архітектор організовує обговорення з киянами всіх питань, що впливають на планування Києва. Його головна роль — це робота з мешканцями. Уже у вересні в моїх колег буде можливість проголосувати за цей закон і дати Києву шанс розвиватися за тими самими правилами, що й інші столиці Європи, і нарешті стати містом, побудованим для людини і навколо людини.
Джерело: Юридичний вісник України
