Connect with us

Законодавство

Децентралізуємо столицю: новий закон про Київ

Дмитро ГУРІН,
народний депутат (фракція «Слуга народу»)

П’ятнадцятого липня профільний комітет ВРУ підтримав законопроект, який ми з колегами розробляли цілий рік. Цей документ унікальний. Вперше в країні законопроект масштабно обговорювався з тими, на чиє життя він вплине. 

Спочатку ми зібрали групу небайдужих киян, які розповіли про місто їхньої мрії й поставили нам завдання на цей закон. Потім приєдналися 100 експертів, а ще пізніше 1000 киян взяли участь у публічних консультаціях по всіх районах Києва. Ключові нововведення, які ми пропонуємо:

1. Ми повертаємо самоврядування, яке у нас відібрали 185 років тому. Серед усіх українських міст найменше прав має, як не дивно, саме столиця. Тому перше, що ми маємо зробити, — повернути Києву самоврядування. Ми повертаємо повноваження міському голові та скасовуємо колективну безвідповідальність, нав’язану нам сьогоднішньою системою. За новим законом Київ отримує систему управління з сильною міською радою та сильним міським головою.

2. Децентралізація (нарешті) дійде й до Києва. Сьогодні райони Києва не об’єднані спільними інтересами, розрізані територіально і не мають свого самоврядування у вигляді районних рад. Ми робимо децентралізацію столиці й віддаємо в райони повноваження та бюджети. Що це означає? Після обов’язкового за законом дослідження, яке врахує фінанси, кількість населення і, головне, думки жителів Києва, з’явиться новий поділ міста на райони. Адже район — це не територія, район — це люди, об’єднані спільними інтересами. А там, де є люди, є й самоврядування. У кожного жителя Києва з’явиться Ратуша — місце, де можна вирішити всі проблеми містянина. Там має бути все необхідне: ЦНАП, офіси комунальних служб, можливість оформити паспорт, відкрити бізнес, одержати соціальну допомогу, потрапити на прийом до депутата, дізнатися про нове будівництво і проекти розвитку в районі.

Багато хто говорить, що це нереально. А мені соромно, що досі київська влада не цікавиться тим, що люди бігають по інстанціях по всьому місту і не розуміють, де і як їм вирішити свої проблеми.

3. Місто в смартфоні. Так само кожен мешканець зможе отримати міські сервіси в своєму смартфоні. Для цього ми запускаємо електронне «ядро» міста — електронну канцелярію, де всі документи міста і районів доступні з моменту підписання, відкрита система геопросторових даних Києва, реєстр всього міського майна й база, в якій будуть усі онлайн-дані міста — про затори, екологію тощо.

А також ми впроваджуємо принцип «місто як сервіс», тому всі ці електронні бази будуть відкритими для доступу для всіх зовнішніх сервісів — Uber, Google, Glovo — все те, чим ви користуєтесь. Роль міста — зробити так, щоб мешканцям було зручно жити й користуватися наявними сервісами.

4. Ми завершуємо забудовні війни та відкриваємо можливість участі жителів у прийнятті важливих рішень життєдіяльності міста. Київ стане містом, де нас питатимуть, як нам усім жити далі. Бо саме ми сплачуємо податки, з яких формується бюджет міста та районів. Закон запроваджує нову процедуру планування території міста (затвердження детального плану територій) і нею ми закінчимо забудовну війну. Спочатку формулюється разом з людьми, як має розвиватися район, приймається детальний план території на рівні району, і лише потім залучається інвестор, який найкращим чином втілить цей план.

Спочатку кияни, потім інвестор — не навпаки. У кожного району буде розроблена Концепція інтегрованого розвитку на 10 років, а детальні плани території розроблятимуться на конкурсній основі з урахуванням потреб їх жителів і прийматимуться районною радою.

5. Новий план розвитку для Києва. Історико-архітектурний опорний план і режими використання особливо цінних територій — це наша база, це те, що ми маємо зберегти. Історичний центр — найдорожчий актив міста, адже історичні будівлі в довгій перспективі тільки зростають у ціні. Але й про інші райони не забудемо. У кожного з них буде свій план розвитку відповідно до потреб його жителів.

На основі цих двох документів ми разом з мешканцями розробимо стратегію сталого розвитку на 25 років і новий генеральний план. Так, у Києва буде новий генеральний план. Скільки нам потрібно шкіл, як ми трансформуємо нашу медичну систему, що робитимемо з нашим транспортом, як зробимо себе щасливими, — ось про що цей документ. Генеральний план є реалізацією стратегії. Як решта проектів у місті, він після реального дослідження думки киян розроблятиметься на міжнародному конкурсі.

6. І наостанок, одна з не таких помітних, але найважливіших змін: головний архітектор — не прораб, його кияни обиратимуть на прозорому конкурсі. Більше жодного кумівства. Тепер головний архітектор — це заступник мера, а не міський «князьок» із замашками дизайнера. Він не видаватиме жодних дозволів, ми вбиваємо цим багаторічну систему корупції.

Наразі головний архітектор формує політику й керує процесами з планування міста. Це не означає, що планування відбувається за його смаками. Ні, головний архітектор організовує обговорення з киянами всіх питань, що впливають на планування Києва. Його головна роль — це робота з мешканцями. Уже у вересні в моїх колег буде можливість проголосувати за цей закон і дати Києву шанс розвиватися за тими самими правилами, що й інші столиці Європи, і нарешті стати містом, побудованим для людини і навколо людини.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Перелік держав, що не виконують вимоги боротьби з легалізацією злочинних доходів, коригуватимуть щоденно

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення» від 5 серпня 2020 р. № 677.

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) формується Держфінмоніторингом за погодженням з Мінфіном.

Держави (юрисдикції) включаються до переліку або виключаються з нього на основі висновків Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо застосування посилених заходів належної перевірки та/або контрзаходів до держав (юрисдикцій) з високим рівнем ризику з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму.

Держфінмоніторинг протягом п’яти робочих днів з дати опублікування на офіційному веб-сайті Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) відповідних висновків формує перелік (зміни, що вносяться до переліку) та подає його Мінфіну разом із своєю обґрунтованою позицією щодо нього для погодження Міністром фінансів.

Держфінмоніторинг з метою підтримання переліку в актуальному стані щодня здійснює моніторинг інформації офіційного веб-сайту Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) доводиться до відома суб’єктів фінансового моніторингу шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів після погодження з Мінфіном.

Також визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 р. № 510.

Читати далі

Законодавство

Уточнено джерела встановлення об’єму циліндрів двигуна автомобіля для визначення його вартості

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» від 5 серпня 2020 р. № 678.

Новим абзацом п. 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 визначено, що об’єм циліндрів двигуна автомобіля зазначається в куб. сантиметрах або в літрах з урахуванням інформації щодо об’єму циліндрів двигуна автомобіля, зазначеної в прайс-листах виробників (дилерів), зокрема, іноземних, спеціалізованих періодичних виданнях, комп’ютерних програмах для продажу автомобілів, Інтернеті або інших джерелах.

Читати далі

Законодавство

Встановлено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування» від 5 серпня 2020 р. № 686.

Норми встановлюють максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

До втрат нафтопродуктів не віднесено втрати, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання.

Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД та встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме:

  • осінньо-зимовий період – з 1 жовтня по 31 березня;
  • весняно-літній період – з 1 квітня по 30 вересня.

Норми втрат нафтопродуктів визначаються для таких операцій:

  • приймання;
  • відпуск;
  • перевантаження;
  • зберігання;
  • транспортування автомобільним, залізничним, суднами морського і річкового, трубопровідним транспортом.

Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України.

Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів.

Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється.

Норми втрат нафтопродуктів не поширюються на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску.

У частині зберігання норми втрат нафтопродуктів не поширюються на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram