Connect with us

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Законодавство

Позичальник знатиме свого майбутнього колектора ще до підписання кредитного договору

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» від 21 жовтня 2020 р. № 4241.

Як повідомляє прес-служба НБУ, це спільний документ, над яким працювали народні депутати, Національний банк України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Законопроект покликаний чітко встановити правила роботи колекторів та їх регулювання, зокрема, порядок реєстрації колекторської компанії, вимоги до етичної поведінки з боржниками, до нагляду за колекторською діяльністю, а також санкції за порушення.

Передбачаються такі зміни.

По-перше – створення публічного Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк. Законопроект має зобов’язати усі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, привести свою діяльність до його вимог та зареєструватися в загальному Реєстрі.

По-друге – нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів, який здійснюватиметься НБУ. Тобто Національний банк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами і захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також регулятор отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень.

По-третє – банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежу за кредитом. Кредитодавець також зобов’язуватиметься публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму веб-сайті та в місцях надання послуг. Тобто, ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість.

По-четверте – колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Законопроект установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Та найголовнішим є врегулювання діяльності колекторських компаній на законодавчому рівні, адже сьогодні законодавство не визначає термінів «колектор» чи «колекторська діяльність» та не врегульовує повноваження і правила поведінки таких компаній.

Читати далі

Законодавство

Міндовкілля підтримує збільшення екологічних податків

Проаналізувавши низку розроблених в Україні проектів нормативно-правових актів щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало саме урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101, який передбачає:

– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;

– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 р.;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 р. вийти на рівень 30 грн за тону.

Змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. В короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати такий перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.

Читати далі

Законодавство

Визначено вимоги до звітності щодо викидів парникових газів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів» від 23 вересня 2020 р. № 960.

Дія затвердженого Порядку поширюється на здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів від провадження оператором видів діяльності на установці за переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Якщо згідно з переліком видів діяльності порогове значення потужності для виду діяльності на установці перевищене або не встановлене, то викиди парникових газів від усіх інших видів діяльності, передбачених переліком видів діяльності, які провадяться на установці, також підлягають моніторингу та звітності.

Моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними та охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів та спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які віднесено до відповідного виду діяльності.

Оператор зобов’язаний не допускати подвійного обліку викидів парникових газів та вживати необхідних заходів для запобігання відсутності даних про викиди парникових газів протягом звітного періоду.

З метою забезпечення узгодженості та співставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Для визначення викидів парникових газів оператор зобов’язаний використовувати відповідні методики моніторингу, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами у сфері моніторингу, звітності та верифікації, прийнятими відповідно до нього.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram