Законодавство
Дозволено повертати помилково переказані валютні кошти з-за кордону
Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 5 серпня 2025 р. № 95, якою пом’якшено низку валютних обмежень.
У Національному банку пояснили суть змін:
1) бізнес зможе репатріювати дивіденди за 2023 р. НБУ надало змогу підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах загального ліміту, що й надалі становить 1 млн євро в еквіваленті на місяць. Отже, в бізнесу з’явилася можливість частково репатріювати дивіденди за період діяльності, що розпочався з 1 січня 2023 р., а не з 1 січня 2024 р.
2) розширено можливості для хеджування валютних ризиків.
По-перше, клієнти отримали можливість здійснювати з банками операції з продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард» без поставки базового активу (такі операції можна було робити лише з поставкою базового активу).
По-друге, у клієнтів-резидентів (юридичних осіб та ФОП) з’явилась можливість купувати в банків іноземну валюту на умовах «форвард» з поставкою базового активу для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями з імпорту товарів. Банк може проводити такі операції лише в межах обсягу іноземної валюти, який він викупить на умовах «форвард» у інших клієнтів (як з поставкою базового активу, так і без поставки).
Читайте також: Сертифікат про форс-мажор не допоможе… ДПС і ТПП узгодили підходи
3) внесено зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон.
По-перше, надано змогу юридичним та фізичним особам повертати помилково переказані кошти в іноземній валюті, що були зараховані на рахунки клієнтів. Заявка про повернення коштів має бути подана протягом трьох робочих днів із дня надходження повідомлення про помилковий переказ коштів до банку від банку нерезидента.
По-друге, резиденти – морські агенти можуть переказувати кошти за кордон для повернення невикористаних коштів в іноземній валюті, отриманих від судновласників-нерезидентів або інших довірителів.
4) впроваджено кроки для підтримання вітчизняної ювелірної галузі – надано змогу юридичними особами та ФОП, що здійснюють господарську діяльність у сфері продажу ювелірних виробів, купувати банківські метали за безготівкові гривні за дотримання низки умов. Зокрема передбачено, що:
– обсяг купівлі банківських металів у гривневому еквіваленті за один календарний місяць не має перевищувати 1/12 сукупного річного обсягу реалізованих ювелірних виробів підприємством у роздрібній торгівлі за 2021 р.;
– підставою для купівлі банківських металів є наявність договору про передавання їх виробнику ювелірних виробів, а також документи, що підтверджують факт передавання куплених банківських металів у попередні періоди.
5) уніфіковано підходи до регулювання зовнішніх позик. Зміни стосуються кредитів, наданих пулом іноземних кредиторів, до якого входить міжнародна фінансова організація (МФО). Підприємства можуть обслуговувати та погашати такі кредити не лише на користь МФО, а й на користь інших учасників кредитного пулу, якщо вони є першокласними іноземними банками з рейтингом не нижчим за «A».
Крім того, передбачено надання дозволу на переказ коштів з України для задоволення регресних вимог іноземних гарантів, поручителів і страховиків, які вже сплатили зобов’язання резидента-позичальника за такими позиками.
6) продовження впровадження стимулюючої валютної лібералізації.
По-перше, розширено перелік операцій, які юридичні особи-резиденти можуть здійснювати понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту, – до них додана репатріація дивідендів.
По-друге, надано стимули бізнесу, що підтримує Збройні Сили України, – юридичним особам-резидентам надано змогу здійснювати низку транскордонних переказів понад встановлені обмеження в межах суми, еквівалентній обсягам перерахованих ними коштів з 7 серпня 2025 р. у національній чи іноземній валюті на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ.
Передбачено, що такі перекази можуть здійснюватися виключно за рахунок власної валюти бізнесу для таких цілей:
– проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 р.;
– повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 р. за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України);
– виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 р. від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором;
– фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном;
– репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями.
По-третє, створено умови для конверсії боргу резидента-позичальника за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього резидента. У разі здійснення такої конверсії банки можуть відобразити в АІС «Кредитні договори з нерезидентами» факт скорочення строку виконання зобов’язань за зовнішніми кредитними договорами.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
