Законодавство
«Економічний паспорт» для юних українців, або Декілька тез на задану тему
Ніна ЮЖАНІНА,
член комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Чому «економічний паспорт» — це погана ідея та чи є альтернатива президентському законопроекту про фінансову підтримку майбутніх поколінь?
На першому в 2022 році засіданні комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглядався законопроект Володимира Зеленського «Про економічний паспорт» (№ 6394) та альтернативні до нього проекти. Результат був прогнозований, оскільки цей законопроект визначено самим Президентом як невідкладний, тому рішення комітету не здивувало — рекомендувати Раді прийняти в першому читанні саме президентський законопроект, адже переважна частина членів комітету — представники монобільшості. До речі, це рішення на комітеті прийнято, так би мовити, з натяжкою — за мінімально необхідної кількості голосів «за» (17).
Читайте також: Економічний паспорт – лише для народжених після 1 січня 2019 р.
Логіку реформ нинішньої влади зрозуміти нескладно: чим безглуздіше, тим краще, чим далі від поточних економічних реалій, тим більше шансів на ухвалення таких ініціатив. Про справи політичні, а саме намагання рятувати свій рейтинг популізмом, навіть зайве писати: «економічний паспорт» у виконанні влади навряд чи додасть їй балів. Є значно нагальніші фінансові питання, які потрібно вирішити «на вчора». Всі ми про них знаємо з життя й відчуваємо на власній кишені.
Але якщо вже паспорт, так паспорт. Тому я стала співавтором альтернативного законопроекту № 6394-1, який передбачає максимально прозорий і безвитратний механізм забезпечення виплат грошей громадянам, яким виповниться 18 років. Коротко опишу головні норми, а також спільне й відмінне з президентським законопроектом. Перше — кошти не повинні «лежати» й накопичуватися впродовж 14 років (із 2023 по 2037 рр.). Інфляційні процеси, а в українських реаліях ще й корупційні фактори, ніхто не відміняв. Тому кошти повинні виплачуватися щороку. Я пропоную здійснити першу виплату вже в 2024 році тим, кому виповниться 18, а не чекати, поки підростуть сьогоднішні малюки. Натомість в основному законопроекті перша виплата — аж у 2037 році.
Читайте також: Плата за користування надрами йтиме до Фонду майбутніх поколінь
Друге — система повинна бути справедливою — кошти мають отримати якомога більше маленьких українців. Запропонована мною модель дасть можливість це зробити для дітей, які народилися починаючи з 1 січня 2005 року, і вже у 2024 році свої 82 тисячі гривень зможуть отримати 422 919 осіб, у 2025-му — 95 тисяч гривень 457 287 осіб, у 2026-му — 114 тисяч гривень 469 081 осіб і далі по висхідній, а в 2037 році виплата на одну особу складе 638 тисяч гривень та перевищить запропоновану Зеленським суму.
За президентським законопроектом українські діти після досягнення повноліття отримають 625 тисяч гривень і лише ті, які народилися з 1 січня 2019 року. Щодо дат у коментарях, то люди обурено діляться «відкриттям»: виявляється, «тільки при Зеленському і сонце сходить, і діти народжуються».
Третє — Кошти для фінансової підтримки майбутніх поколінь можуть формуватися не лише з рентної плати за користування українськими надрами, а й за рахунок інших надходжень, не заборонених законодавством, як-то благодійних внесків та пожертвувань. В основному законопроекті — це рента за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, видобування нафти, природного газу та газового конденсату.
Четверте — адміністратором реєстру, відповідно до якого виплачуватимуться кошти, буде державне підприємство у складі Міністерства фінансів. Воно давно створене й супроводжує програмно-технічні комплекси бюджетних фінансових установ. Жодного нового державного органу, на утримання якого витрачатимуться кошти платників податків, створювати не потрібно.
В основному ж законопроекті, натомість, передбачено створення Фонду майбутніх поколінь, фінансування якого та послуг компаній, що його обслуговуватимуть (у тому числі приватних), до 2037 року становитиме майже 35 млрд гривень. При цьому я застерігаю: реалізація даного проекту можлива лише за умови наявності в державному бюджеті України значних вільних фінансових ресурсів. Нічого подібного наразі в Україні, звісно, й близько немає. Кошти, які згідно з президентським законопроектом буде спрямовано у Фонд майбутніх поколінь, заберуть із загального фонду держбюджету, а це чималі ризики, зокрема, зменшення соціальних виплат: від 35 млрд гривень у 2023 році до 200 млрд гривень у 2037 році.
Загалом ініціатива «економічного паспорта» отримала від експертів переважно критичні відгуки, адже пов’язана з дискримінацією дітей за віковою ознакою, необхідністю компенсації коштів, що вилучаються з держбюджету на тривалий час, незахищеністю довгострокових внесків до фонду від інфляції.
Цього тижня Верховна Рада нарешті відновила роботу в пленарному режимі, і одне з перших питань, яке може стояти на порядку денному, — законопроекти про «економічний паспорт». У залі вони розглядатимуться всі, тому є ще час зважити всі «за» і «проти» та зробити висновок: чи доцільно давати хід цій популістській, гучно розпіареній ідеї влади?
Джерело: Юридичний вісник України
