Connect with us

Законодавство

Інтерпеляція має бути обґрунтована, виходячи з завдань та обов’язків міністра

Комітет Асоціації правників України з питань з конституційного права, адміністративного права та прав людини направив відкрите звернення членам Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з вимогою доопрацювати законопроект «Про інтерпеляцію» № 3499.

Інтерпеляціяініціативне проведення обов’язкового розгляду Верховною Радою України питання про діяльність окремого члена Кабінету Міністрів України з вимогою дати пояснення стосовно питань, які належать до його повноважень, та вирішення питання про задовільність його роботи (ст. 1 Законопроекту).

Детально проаналізувавши законопроект, експерти Комітету АПУ наголосили на необхідності конкретизувати підстави інтерпеляції, задля недопущення зловживань з боку ВР та збереження реального розподілу влади, надали низку зауважень для подальшого його вдосконалення, серед яких, зокрема, такі.

«Рішення, дія чи бездіяльність члена Кабміну, внаслідок якої може бути порушено права та інтереси іноземної держави». Формулювання, на думку правників Комітету АПУ, виглядає дивно, особливо з огляду на те, що основним завданням міністра є виконання Програми діяльності Кабміну, формування та реалізація державної політики.

Правники нагадали, що підстави інтерпеляції повинні бути конкретизовані та виходити саме з завдань та обов’язків міністра. Так, вони пропонують формулювання «невиконання членом Кабміну Програми діяльності уряду».

На думку правників, ст. 11 вказаного законопроекту має бути сформульована таким чином, щоб ВР приймала рішення про звільнення члена Кабміну без відповідних подань, як з боку Прем’єр-міністра, так і з боку Президента України.

«На нашу думку, за текстом законопроекту більш доречним виглядало б вживання поняття «члени Кабінету Міністрів України» замість поняття «окремі члени Кабінету Міністрів України», – зазначається в тексті відкритого звернення.

З повним текстом відкритого звернення можна ознайомитися за посиланням.

Законодавство

Перелік держав, що не виконують вимоги боротьби з легалізацією злочинних доходів, коригуватимуть щоденно

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення» від 5 серпня 2020 р. № 677.

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) формується Держфінмоніторингом за погодженням з Мінфіном.

Держави (юрисдикції) включаються до переліку або виключаються з нього на основі висновків Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо застосування посилених заходів належної перевірки та/або контрзаходів до держав (юрисдикцій) з високим рівнем ризику з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму.

Держфінмоніторинг протягом п’яти робочих днів з дати опублікування на офіційному веб-сайті Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) відповідних висновків формує перелік (зміни, що вносяться до переліку) та подає його Мінфіну разом із своєю обґрунтованою позицією щодо нього для погодження Міністром фінансів.

Держфінмоніторинг з метою підтримання переліку в актуальному стані щодня здійснює моніторинг інформації офіційного веб-сайту Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) доводиться до відома суб’єктів фінансового моніторингу шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів після погодження з Мінфіном.

Також визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 р. № 510.

Читати далі

Законодавство

Уточнено джерела встановлення об’єму циліндрів двигуна автомобіля для визначення його вартості

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» від 5 серпня 2020 р. № 678.

Новим абзацом п. 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 визначено, що об’єм циліндрів двигуна автомобіля зазначається в куб. сантиметрах або в літрах з урахуванням інформації щодо об’єму циліндрів двигуна автомобіля, зазначеної в прайс-листах виробників (дилерів), зокрема, іноземних, спеціалізованих періодичних виданнях, комп’ютерних програмах для продажу автомобілів, Інтернеті або інших джерелах.

Читати далі

Законодавство

Встановлено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування» від 5 серпня 2020 р. № 686.

Норми встановлюють максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

До втрат нафтопродуктів не віднесено втрати, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання.

Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД та встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме:

  • осінньо-зимовий період – з 1 жовтня по 31 березня;
  • весняно-літній період – з 1 квітня по 30 вересня.

Норми втрат нафтопродуктів визначаються для таких операцій:

  • приймання;
  • відпуск;
  • перевантаження;
  • зберігання;
  • транспортування автомобільним, залізничним, суднами морського і річкового, трубопровідним транспортом.

Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України.

Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів.

Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється.

Норми втрат нафтопродуктів не поширюються на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску.

У частині зберігання норми втрат нафтопродуктів не поширюються на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram