Законодавство
Комітети з питань винагород, ризиків та аудиту системно важливих банків очолюватимуть незалежні директори
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» (законопроект № 4367).
Національний банк пояснив, що ним передбачено, що корпоративне управління в банках буде зміцнюватися через підвищення відповідальності ради та правління за ухвалені рішення, встановлення додаткових вимог до членів ради та правління банку, зокрема щодо їхньої колективної придатності.
Рада банку отримає більше повноважень – розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку, зокрема щодо проведення оцінки діяльності правління, визначення політики винагород в банку, затвердження та контролю дотримання кодексу етики, політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів у банку. Рада системно важливого банку буде зобов’язана створити три постійно діючі комітети: з питань аудиту, з управління ризиками, з питань винагород, які мають очолюватися незалежними директорами.
Удосконалюються вимоги до системи внутрішнього контролю в банках, яка має бути інтегрована в систему корпоративного управління. Система внутрішнього контролю має базуватися на застосуванні моделі трьох ліній захисту, що передбачає її організацію на рівні бізнес-підрозділів та підрозділів підтримки діяльності банку, підрозділів з управління ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс), а також внутрішнього аудиту.
Запроваджуються нова структура капіталу, нові вимоги до формування банками буферів капіталу, встановлюються вимоги щодо забезпечення банками достатності капіталу та ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних їхній діяльності.
Також запроваджується коефіцієнт левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів та позабалансових зобов’язань банку.
Вимоги щодо нової структури капіталу, нормативів достатності капіталу, які базуються на новій структурі капіталу, а також вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності набирають чинності через три роки після опублікування Закону.
Розширюються наглядові повноваження Національного банку у сфері нагляду через здійснення ризик-орієнтованого нагляду, забезпечення оперативного реагування на погіршення стану платоспроможності та ліквідності банку. В основу нових наглядових інструментів закладено оцінку ризиків та якості управління цими ризиками в банку. Регулятор застосовуватиме принцип пропорційності у визначенні обсягу, періодичності та вжиття наглядових дій до банків залежно від рівня їхніх ризиків та системного впливу.
Зокрема Національний банк отримає повноваження щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів, які ґрунтуватимуться на результатах здійснення НБУ наглядового процесу. У межах наглядового процесу регулятор визначатиме необхідний рівень капіталу та ліквідності банків з урахуванням оцінки їхнього фінансового стану, бізнес-моделі, профіля ризиків, якості корпоративного управління.
Національний банк також визначатиме й оцінюватиме наявність у членів ради, правління банку спільних знань, навичок, професійного та управлінського досвіду, а також ефективність управління та контролю за діяльністю банку радою та правлінням банку. Регулятор може вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління та контроль за його діяльністю.
Крім того, Національний банк отримає право вимагати заміни головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку, якщо їхня професійна придатність або ділова репутація не відповідають вимогам, встановленим регулятором.
Закон також уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках та вимог до структур власності банків, консолідованого нагляду за банківськими групами.
