Криміналізація товарної контрабанди | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Криміналізація товарної контрабанди

Дата публікації:

Загрози від прийняття законопроекту № 5420 у запропонованій до першого читання редакції.

Усі ми вже були свідками досить незвичних кроків у боротьбі з контрабандним переміщенням товарів через митний кордон України — запровадженням Президентом України санкційних списків проти так званих «контрабандистів». Вказані дії, проти громадян і постійних мешканців України, викликали в юридичних колах чимало критики та нарікань.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Однак на сьогодні політична влада перейшла до більш звичного шляху. Так, у Верховній Раді України зареєстровано проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, також недостовірного декларування товарів (реєстраційний номер № 5420). Із повагою ставлячись до ініціатив Президента в боротьбі з товарною контрабандою та погоджуючись з допустимістю криміналізації контрабанди, необхідно констатувати наступні суттєві недоліки вказаного законопроекту.

Правова невизначеність поняття «контрабанда»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

По-перше, законопроект (№ 5420) визначає контрабанду як дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів. Однак така неконкретизація можливих дій, способу й часу їх вчинення, викликає серйозні занепокоєння на предмет їх можливого розширювального тлумачення.

З метою недопущення ситуації правової невизначеності, більш вдалим видається повернутися до сталого в доктрині кримінального права формулювання контрабанди як завершеного переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Зокрема, саме таке визначення товарної контрабанди апробовано в українській правозастосовній практиці — у старій редакції ст. 201 КК України (чинній до 2012 року).

Щодо меж кримінальної відповідальності

По-друге, раніше, в 2019 році, за ініціативи діючої політичної влади, було значно підвищено межі кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків й іншим обов’язкових платежів, до яких відносяться й митні платежі (ст. 212 КК України). Зокрема, на даний час поріг початку кримінальної відповідальності за несплату податків становить близько 3, 4 млн гривень.

Відповідно, м’яко кажучи, дещо несподіваними виглядають такі низькі пороги кримінальної відповідальності за контрабанду, як пропонується в ст. 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту № 5420): 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від ціни предмета контрабанди, відповідно. Іншими словами, на сьогодні, за контрабандне перевезення товарів на суму понад 140 тис. гривень. пропонується встановити суттєву кримінальну відповідальність.

Вказані пропозиції є, на наш погляд, явно не пропорційними та можуть, крім іншого, просто паралізувати роботу новоствореного Бюро економічної безпеки, до підслідності якого пропонується віднести контрабанду. Розуміємо, що контрабанда може виступати більш серйозним злочином у порівнянні з простим ухиленням від сплати податків і зборів. Адже контрабанда одночасно посягає й на режим державного кордону України, що як ми розуміємо, особливо актуально в умовах триваючої ситуації перманентної війни на сході країни. Та все ж, на наш погляд, настільки суттєве пониження порогів початку кримінальної відповідальності за контрабанду не є виправданим у сучасній Україні. Адже Кримінальний кодекс не може вирішити всіх проблем. Швидше навпаки, широке й репресивне застосування кримінального права може утворити нові проблеми та сприяти становленню чорного сектору економіки.

Варто зауважити, що за період починаючи з 2012 року, року коли товарна контрабанда в Україні була декриміналізована, не видається можливим стверджувати про зменшення з цих підстав надходжень від митних платежів. Відповідно, за відсутності доказів кореляції між кримінально-правовою протидією контрабанді та розміром надходжень до державного бюджету від роботи митниці, на наш погляд, до порогу кримінальної відповідальності за товарну контрабанду необхідно підійти з особливою виваженістю. Зауважимо, не містить такого детального економічного обгрунтування й законопроект № 5420.

Щодо відповідальності за недостовірне декларування

По-третє, на наш погляд, контрабанда як спеціальний, тобто відділений від ухилення щодо сплати податків, склад злочину, має бути направлена на протидію чорному бізнесу, який протиправно обходить митний кордон України. Однак пропонована законопроектом № 5420 кримінальна відповідальність за недостовірне декларування (ст. 201-4 КК України) абсолютно не відповідає такій цілі та лише шкодитиме реальному сектору економіки. Адже митне оформлення товарів — це складний і подекуди спірний процес, в якому часто на цілком законних підставах між митником і суб’єктом зовнішньо-економічної діяльності існує спір про рівень ідентифікаційних цін чи код ВКТЗЕД відповідного товару.

Пропонована криміналізація такого спору не лише є невиправданою, але й почепить всіх імпортерів і експортерів на гачок правоохоронних органів. Крім того, в такому випадку значно збільшиться час митного оформлення всіх товарів, що явно негативно відіб’ється на рівні ділової активності та привабливості ведення бізнесу в Україні і, як наслідок, — призведе до підвищення рівня споживчих цін.

Навіть у випадку податкового декларування, закон не містить як злочину недостовірного декларування самого по собі. Тим більше, така криміналізація є недопустимою для складного процесу митного оформлення товарів. Скажемо більше, у випадку прийняття ст. 201-4 КК України, правоохоронці, на наш погляд, зможуть не лише порушити кримінальну справу по факту чи не кожної експортної/ імпортної операції, але й отримають змогу вилучення імпортованих товарів у всіх суб’єктів господарюванн я України. Адже в даному злочині предметом є ввезений товар, і його арешт та подальше вилучення є можливим і в того суб’єкта господарювання, який добросовісно купив такий товар на території України в ланцюгу імпортного постачання в третіх осіб.

На наш погляд, негативні наслідки прийняття ст. 201-4 КК України такі значні, що дану статтю взагалі необхідно виключити із законопроекту в цілому як абсолютно неприйнятну для правової держави та права держави асоційованої з ЄС.

По-четверте, серйозне занепокоєння викликає й той факт, що всі частини статей 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту) відносяться до категорії тяжких і особливо тяжких злочинів. Вказаний факт, на наш погляд, не лише видається сам по собі дещо непропорційним, але й відкриває для правоохоронних органів занадто широкі можливості для обмеження конституційних прав громадян шляхом прослуховування каналів їх зв’язку, негласного стеження за ними й інших негласних оперативно-технічних дій. Як майбутній факт, по кожному кримінальному провадженню стосовно контрабанди можуть, а ми переконані — й будуть, застосовуватися негласні слідчо-розшукові дії. Чи сприятиме це діловій активності? Думаємо, навряд чи.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Законопроект № 5600. Міфи і правда про нові правила адміністрування податкового боргу

Опубліковано

on

От

Михайло ТІТАРЧУК,
заступник голови Державної податкової служби України

Відомо, що дорога до будь-яких змін пролягає через опір — системи чи окремих зацікавлених груп суспільства. Внаслідок цього виникають популістичні гасла, які із реальністю мають мало спільного. А вже з них народжуються цілі міфи та легенди про шкідливість пропонованих змін. Яскравий приклад цього — ініціативи законопроекту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», які стосуються адміністрування податкового боргу.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Борги по самостійно задекларованих платниками сумах податків стягуватимуть без суду

Одне з важливих завдань Державної податкової служби — не просто моніторити стан податкового боргу, а й вживати заходи щодо його стягнення до бюджету у визначений законодавством спосіб, максимально ефективно й результативно. Цьому саме і сприяє вказаний законопроект. Адже реформа завжди має бути по суті, а не по формі. Детальніше про кілька основних маніпуляцій щодо його положень.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Стягнення податкового боргу без рішення суду

Кожне підприємство, що веде свій бізнес прозоро й чесно, усвідомлює необхідність сплати податків, зобов’язане декларувати свої доходи та проводити розрахунок своїх податкових зобов’язань. Більшість таких підприємств та громадян сумлінно ставляться до своїх обов’язків, оскільки розуміють, що несплата податків — це ризик для їх майбутнього та майбутнього країни.

У 2020 році до Державного бюджету було сплачено понад 1 трлн грн., з яких за рахунок стягнення податкових боргів — 38,8 млрд гривень або 4% всіх надходжень. Для порівняння — 30,4 млрд гривень становить фінансування медичної галузі України.

Разом із тим процедури стягнення податкових боргів лише через рішення суду потребують значного часу, людських ресурсів державних службовців та коштів платників податків. Зрештою, єдині, хто втрачає від цього — самі українці. Адже вирішення проблеми стягнення боргу відбувається в складніший спосіб, за кошти доброчесних платників податків. Натомість цей грошовий і часовий ресурс міг би бути використаний на створення нових податкових сервісів для комфорту бізнесу та громадян.

Два простих приклади. Справа проти ТОВ «Лоттус Компані» з позовною вимогою про стягнення податкового боргу у майже 2,5 млн гривень вже понад 4 роки розглядається судами. Працівникам ДПС загалом довелося витратити близько 15 робочих годин лише на підготовку до кожного судового засідання та участі в ньому.

Класичними є й приклади, коли з боржників роками не можуть стягнути значно менші суми. Наприклад, у судовому провадженні вже 3 роки знаходиться справа із сумою позовних вимог всього в 4 072 гривні. На роботу з таким боргом працівникам ДПС необхідно 3 робочих години. І це лише на одну справу.

До речі, в більшості країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОСЕР) поширеною є практика стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника або навіть затримки державних виплат. Польщі, Угорщині та Великобританії вдається скорочувати до 90% боргу протягом року. Україні ж у 2020 році вдалося стягнути лише 31,3% від суми заборгованості на початок року. Маючи більш досконалі законодавчі інструменти для скорочення боргу, держава могла б краще профінансувати свою медицину, освіту, армію чи інші важливі сфери діяльності.

Чи може Україна дозволити собі ще більше податкових боржників? Очевидно, що ні. Тим більше, коли основне податкове навантаження в цей час лягає на плечі сумлінних платників податків, що призводить до викривлення конкуренції та несправедливого розподілу благ у суспільстві.

Заборона на виїзд за кордон керівнику підприємства

На сьогодні близько 9% зареєстрованих юридичних осіб в Україні мають податковий борг. На перший погляд цифра може здатися великою, однак у більшості випадків йдеться не про значні суми, мільйонні борги має значно менша кількість боржників. Загалом, станом на 1 червня заборгованість більше 1 млн грн була в 5 179 суб’єктів господарювання, на загальну суму 74.3 млрд. гривень. Тому недоречними виглядають маніпуляції саме цим положенням — буцімто, таку норму винайшли для представників малого та середнього бізнесу.

Ми всі чудово розуміємо, що мова в таких випадках йтиме про керівників, які продукують великі заборгованості і не несуть за них персональної відповідальності. Поява відповідальності має збільшити мотивацію до чесної гри в рамках податкового законодавства і, що важливо, рішення про заборону виїзду за кордон для керівника такої юрособи може ухвалити лише суд. Така практика нині існує з боргами, що стягуються Державною виконавчою службою. До блокування виїзду з України доходить лише в крайніх випадках, коли боржник злісно ухиляється від виконання своїх зобов’язань.

ДПС зможе вимагати податкову заставу навіть
на час оскарження платником спірних рішень

Ця зміна також не виникла з повітря. Вона базується на багаторічному досвіді недобросовісних платників, які використовували процедуру оскарження, аби встигнути продати або просто переписати свої активи на інших осіб. Далі у випадку програшу в суді вступала «схема банкрутства», оскільки будьяких активів на момент винесення рішення на користь держави в такого боржника вже не лишалось.

Така можливість породила поширену практику — роками затягувати податкові справи в судах. І чим вища сума штрафу, тим довше триває процес. Держава оплачує зарплату суддів та податківців, а недоотримує через це громадянин. Податкова застава під час судового розгляду може гарантувати всім українцям, що недобросовісний платник, сплатить свої зобов’язання в повному обсязі, відповідно до рішення суду. Зрештою, законопроект між першим і другим слуханнями ще чекає на доопрацювання. Але опір, який він викликав уже сьогодні, маніпуляції і міфи довкола нього свідчать про те, що залишаються ті, хто не зацікавлений у рівних правилах гри для всіх, у прозорості та чесності по відношенню до свого народу.

Більше того, запропоновані законодавчі ініціативи законопроекту № 5600 щодо адміністрування податкового боргу жодним чином не зачіпають інтереси сумлінних платників податків та малого бізнесу, а лише здешевлюють вартість стягнення коштів із тих, хто ухиляється від сплати податків.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Законодавство

В додатках до дипломів спеціальності зазначатимуть за міжнародною класифікацією

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 7 липня 2021 р. № 762, якою вказаний перелік гармонізовано з Міжнародною стандартною класифікацією освіти.

Читайте також: Як закладам вищої освіти підключитися до електронної системи вступу іноземних студентів?

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

«Відтепер заклади освіти зазначатимуть у додатках до дипломів спеціальності за українським переліком та їхні міжнародні відповідники за Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Тобто кожну спеціальність національного переліку гармонізовано до однієї або кількох деталізованих галузей МСКО для належної ідентифікації профілю освітніх програм підготовки майбутніх фахівців», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Нагадаємо, модернізація інфраструктури закладів вищої освіти розпочалася з 59 млн євро

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Законодавство

День молоді тепер відзначатимуть 12 серпня

Опубліковано

on

От

Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 333/2021, яким установив в Україні День молоді, що відзначатиметься щороку 12 серпня в Міжнародний день молоді.

Читайте також: Нові засади молодіжної політики в Україні

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента «Про День молоді» від 22 червня 1994 р. № 323, відповідно до якого це свято відзначалося щорічно в останню неділю червня.

Указ набирає чинності з 1 січня 2022 р.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, затверджено Національну молодіжну стратегію.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link