Криміналізація товарної контрабанди - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Криміналізація товарної контрабанди

Дата публікації:

Загрози від прийняття законопроекту № 5420 у запропонованій до першого читання редакції.

Усі ми вже були свідками досить незвичних кроків у боротьбі з контрабандним переміщенням товарів через митний кордон України — запровадженням Президентом України санкційних списків проти так званих «контрабандистів». Вказані дії, проти громадян і постійних мешканців України, викликали в юридичних колах чимало критики та нарікань.

Однак на сьогодні політична влада перейшла до більш звичного шляху. Так, у Верховній Раді України зареєстровано проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, також недостовірного декларування товарів (реєстраційний номер № 5420). Із повагою ставлячись до ініціатив Президента в боротьбі з товарною контрабандою та погоджуючись з допустимістю криміналізації контрабанди, необхідно констатувати наступні суттєві недоліки вказаного законопроекту.

Правова невизначеність поняття «контрабанда»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

По-перше, законопроект (№ 5420) визначає контрабанду як дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів. Однак така неконкретизація можливих дій, способу й часу їх вчинення, викликає серйозні занепокоєння на предмет їх можливого розширювального тлумачення.

З метою недопущення ситуації правової невизначеності, більш вдалим видається повернутися до сталого в доктрині кримінального права формулювання контрабанди як завершеного переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Зокрема, саме таке визначення товарної контрабанди апробовано в українській правозастосовній практиці — у старій редакції ст. 201 КК України (чинній до 2012 року).

Щодо меж кримінальної відповідальності

По-друге, раніше, в 2019 році, за ініціативи діючої політичної влади, було значно підвищено межі кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків й іншим обов’язкових платежів, до яких відносяться й митні платежі (ст. 212 КК України). Зокрема, на даний час поріг початку кримінальної відповідальності за несплату податків становить близько 3, 4 млн гривень.

Відповідно, м’яко кажучи, дещо несподіваними виглядають такі низькі пороги кримінальної відповідальності за контрабанду, як пропонується в ст. 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту № 5420): 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від ціни предмета контрабанди, відповідно. Іншими словами, на сьогодні, за контрабандне перевезення товарів на суму понад 140 тис. гривень. пропонується встановити суттєву кримінальну відповідальність.

Вказані пропозиції є, на наш погляд, явно не пропорційними та можуть, крім іншого, просто паралізувати роботу новоствореного Бюро економічної безпеки, до підслідності якого пропонується віднести контрабанду. Розуміємо, що контрабанда може виступати більш серйозним злочином у порівнянні з простим ухиленням від сплати податків і зборів. Адже контрабанда одночасно посягає й на режим державного кордону України, що як ми розуміємо, особливо актуально в умовах триваючої ситуації перманентної війни на сході країни. Та все ж, на наш погляд, настільки суттєве пониження порогів початку кримінальної відповідальності за контрабанду не є виправданим у сучасній Україні. Адже Кримінальний кодекс не може вирішити всіх проблем. Швидше навпаки, широке й репресивне застосування кримінального права може утворити нові проблеми та сприяти становленню чорного сектору економіки.

Варто зауважити, що за період починаючи з 2012 року, року коли товарна контрабанда в Україні була декриміналізована, не видається можливим стверджувати про зменшення з цих підстав надходжень від митних платежів. Відповідно, за відсутності доказів кореляції між кримінально-правовою протидією контрабанді та розміром надходжень до державного бюджету від роботи митниці, на наш погляд, до порогу кримінальної відповідальності за товарну контрабанду необхідно підійти з особливою виваженістю. Зауважимо, не містить такого детального економічного обгрунтування й законопроект № 5420.

Щодо відповідальності за недостовірне декларування

По-третє, на наш погляд, контрабанда як спеціальний, тобто відділений від ухилення щодо сплати податків, склад злочину, має бути направлена на протидію чорному бізнесу, який протиправно обходить митний кордон України. Однак пропонована законопроектом № 5420 кримінальна відповідальність за недостовірне декларування (ст. 201-4 КК України) абсолютно не відповідає такій цілі та лише шкодитиме реальному сектору економіки. Адже митне оформлення товарів — це складний і подекуди спірний процес, в якому часто на цілком законних підставах між митником і суб’єктом зовнішньо-економічної діяльності існує спір про рівень ідентифікаційних цін чи код ВКТЗЕД відповідного товару.

Пропонована криміналізація такого спору не лише є невиправданою, але й почепить всіх імпортерів і експортерів на гачок правоохоронних органів. Крім того, в такому випадку значно збільшиться час митного оформлення всіх товарів, що явно негативно відіб’ється на рівні ділової активності та привабливості ведення бізнесу в Україні і, як наслідок, — призведе до підвищення рівня споживчих цін.

Навіть у випадку податкового декларування, закон не містить як злочину недостовірного декларування самого по собі. Тим більше, така криміналізація є недопустимою для складного процесу митного оформлення товарів. Скажемо більше, у випадку прийняття ст. 201-4 КК України, правоохоронці, на наш погляд, зможуть не лише порушити кримінальну справу по факту чи не кожної експортної/ імпортної операції, але й отримають змогу вилучення імпортованих товарів у всіх суб’єктів господарюванн я України. Адже в даному злочині предметом є ввезений товар, і його арешт та подальше вилучення є можливим і в того суб’єкта господарювання, який добросовісно купив такий товар на території України в ланцюгу імпортного постачання в третіх осіб.

На наш погляд, негативні наслідки прийняття ст. 201-4 КК України такі значні, що дану статтю взагалі необхідно виключити із законопроекту в цілому як абсолютно неприйнятну для правової держави та права держави асоційованої з ЄС.

По-четверте, серйозне занепокоєння викликає й той факт, що всі частини статей 201-2 і 201-3 КК України (у редакції законопроекту) відносяться до категорії тяжких і особливо тяжких злочинів. Вказаний факт, на наш погляд, не лише видається сам по собі дещо непропорційним, але й відкриває для правоохоронних органів занадто широкі можливості для обмеження конституційних прав громадян шляхом прослуховування каналів їх зв’язку, негласного стеження за ними й інших негласних оперативно-технічних дій. Як майбутній факт, по кожному кримінальному провадженню стосовно контрабанди можуть, а ми переконані — й будуть, застосовуватися негласні слідчо-розшукові дії. Чи сприятиме це діловій активності? Думаємо, навряд чи.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Випалювання сухої рослинності дозволяється виключно у випадку гасіння пожеж

Опубліковано

on

Набрав чинності наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків» від 12 серпня 2021 р. № 541.

Відповідно до затвердженого Порядку випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними ст.ст. 6063 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 р. № 340.

Читайте також: Інформацію про стан довкілля зібрано на Єдиній екологічній платформі

Випалювання залишків сухої рослинності допускається у таких випадках:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
  • для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);
  • у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417, та інших норм законодавства.

Читайте також: Визначено хто і скільки отримуватиме держдопомоги на охорону довкілля

Контроль за дотриманням законодавства випалювання сухої рослинності або її залишків, здійснюють посадові особи Держекоінспекції, ДСНС, Національної поліції України, в межах своєї компетенції та їх територіальних (міжрегіональних територіальних) органів, а також підприємств, установ і організацій.

Адміністративна відповідальність за порушення цього Порядку передбачена ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля посилять.

Читати далі

Законодавство

Сільгоспвиробникам на меліорованих землях надаватимуть держпідтримку

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі» від 11 жовтня 2021 р. № 1070.

Згідно з затвердженим Порядком державна підтримка у вигляді бюджетної дотації надається сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам – підприємцям, які використовують меліоровані землі, та:

– щодо яких не порушено справ про банкрутство, та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;

– які не мають на перше число місяця, в якому приймається рішення про включення до розподілів бюджетних коштів сільгосптоваровиробника, прострочену більш як шість місяців заборгованість з платежів, контроль за справленням яких покладено на органи ДПС.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Фермерам гірських і поліських районів надаватимуть грошову допомогу

Бюджетні кошти надаються сільгосптоваровиробнику з урахуванням пов’язаних з ним осіб в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Бюджетні кошти спрямовуються для надання державної підтримки у вигляді бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам на безповоротній основі у розмірі до 25 відсотків вартості витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, але не більше як:

– 7500 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням без урахування вартості поливної техніки;

– 19500 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням з урахуванням вартості поливної техніки;

– 18750 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для краплинного зрошення.

Читайте також: Фермерам відшкодують втрати через надзвичайні ситуації до 4700 грн на 1 га

Державна підтримка надається для реконструкції існуючих та/або будівництва нових систем за введені в експлуатацію внутрішньогосподарські зрошувальні системи з використанням зрошення дощуванням (матеріали, засоби, дощувальна техніка, канали, трубопроводи нижчого рівня, інша запірна арматура) або краплинного зрошення (матеріали, засоби) у період з 1 листопада попереднього року по 31 жовтня поточного року.

На обладнання, матеріали, роботи з будівництва і встановлення систем краплинного зрошення, вартість яких була частково компенсована за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, державна підтримка у вигляді бюджетної дотації сільгосптоваровиробникам не надається.

Для надання державної підтримки Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї, форму заявки та реєстру, що формуються відповідно до цього Порядку.

Читайте також: Ринок землі. Які проблеми чекають на фермерів і як врятувати середній клас?

Для отримання державної підтримки сільгосптоваровиробники подають до 1 грудня у паперовому або електронному вигляді до Мінагрополітики такі документи:

– заявку на отримання бюджетних коштів із зазначенням у ній номера і дати документа, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

– довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

– відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою, актуальні на дату подання заявки;

– типову форму № ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в поточному році, зокрема обладнання) – для часткового відшкодування вартості будівництва об’єктів;

– типову форму № ОЗ-2 «Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» – для часткового відшкодування вартості реконструкції об’єктів;

– засвідчену підписом керівника суб’єкта господарювання копію паспорта проекту та копію кошторисної частини проектної документації;

– письмове зобов’язання повернути до державного бюджету в місячний строк бюджетні кошти в разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного одержання та/або нецільового використання.

Читати далі

Законодавство

Професійні стандарти розроблятимуть за оновленим Порядком

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 373» від 11 жовтня 2021 р. № 1063, якою оновлено Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів.

Читайте також: Кваліфікаційні центри акредитуватиме за оплату нове агентство

Тепер новий Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, зокрема:

– дозволяє розробляти професійні стандарти на нові професії, які відсутні в Класифікаторі професій;

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– передбачає, що якщо професійний стандарт застарів, то його можна переглянути;

– визначає, що Національне агентство кваліфікацій – суб’єкт перевірки професійних стандартів та вестиме Реєстр заявок на розроблення професійних стандартів;

– встановлює, що Мінекономіки у строк, що не перевищує одного місяця, затверджує професійний стандарт.

За словами Голови Національного агентства кваліфікацій Юрія Баланюка, НАК уже веде Реєстр професійних стандартів, ознайомитись з яким можна за посиланням.

Нагадаємо, професійні кваліфікації, здобуті в інших країнах, визнаватиме кваліфікаційний центр

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link