Connect with us

Законодавство

Мораторій на стягнення майна громадян за інвалютні кредити продовжено

Дата публікації:

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 16 вересня 2020 р. № 895-IX.

Змінами до абз. 4 п. 2 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через вісімнадцять місяців (раніше – через один рік) з дня введення в дію цього Кодексу, тобто 21 квітня 2021 р.

Новою редакцією п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлено, що протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об’єктів житлового фонду, об’єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об’єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов’язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або

таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, за недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

Також новою редакцією п. 7 Закону визначено, що дія пп. 3 п. 1 цього Закону не поширюється на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у частині відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) своїх прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у пп. 1 п. 1 цього Закону. Після відступлення (відчуження) на користь (у власність) іншої особи (інших осіб) банком, щодо якого здійснюється процедура виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», прав вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у пп. 1 п. 1 цього Закону, дія п. 1 цього Закону поширюється також на особу, що придбала (прийняла, отримала) таке право вимоги.

Законодавство

Законопроект про взаємне визнання електронних підписів з ЄС можна обговорити

Опубліковано

on

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило для обговорення проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», яким вносяться зміни до понад 80 законодавчих актів.

Зазначається, що у сфері електронних довірчих послуг:

– українці зможуть використовувати електронні підписи та печатки всіх рівнів довіри;

– з’явиться можливість віддаленої ідентифікації громадян для формування кваліфікованого сертифіката е-підпису;

– користувачі зможуть отримувати електронні довірчі послуги — навіть якщо їхній надавач припинить свою діяльність.

У сфері електронної ідентифікації:

– набуття статусу надавача послуг електронної ідентифікації буде законодавчо врегульовано;

– дотримання вимог щодо схем електронної ідентифікації у сфері е-урядування регулюватиметься законом.

У частині безпеки та контролю:

– вимоги з безпеки та захисту інформації узгодять з нормами ЄС;

– з’явиться можливість створення системи управління інформаційною безпекою замість комплексної системи захисту інформації;

– державну експертизу у сфері технічного захисту інформації замінять процедурою оцінки відповідності;

– замість державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації будуть проводити сертифікацію засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

– повноваження органів у сфері державного регулювання та контролю деталізують.

Зауваження та пропозиції до проекту акта надсилати протягом одного місяця з дня його оприлюднення на адресу електронної пошти: hello@thedigital.gov.ua.

Читати далі

Законодавство

Скасовано деякі реєстри та книги (журнали) нотаріусів

Опубліковано

on

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Правил ведення нотаріального діловодства» від 18.02.2021 р. № 638/5.

Змінами до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 р. № 3253/5, зокрема:

1) уточнено порядок дій у разі втрати документів нотаріального діловодства (п. 3.2, 3.4 розд. ІІІ);

2) Скасовано низку реєстрів та книг (журналів):

– Реєстр для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів;

– Алфавітна книга обліку заповітів;

– Алфавітна книга обліку договорів відчуження нерухомого майна;

– Алфавітна книга обліку інших договорів;

– Алфавітна книга обліку договорів довічного утримання (догляду);

– Алфавітна книга обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого майна та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрація зняття таких заборон та арештів;

– Журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса;

– Журнал реєстрації звернень, що надійшли під час прийому фізичних та юридичних осіб;

– Книга обліку літератури;

– Книга обліку видачі документів з архіву для ознайомлення;

– Розносна книга для місцевої кореспонденції;

– Журнал обліку відбитків печаток та штампів.

Також змінено порядок надсилання вихідних документів,  номенклатуру справ нотаріуса тощо.

Крім цього, наказом визначено, що номенклатури справ, складені та затверджені державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами на 2021 р., до набрання чинності наказом підлягають закриттю підсумковими записами з урахуванням необхідності закриття заведених у 2021 р. або перехідних справ, які виключені з номенклатури справ. При цьому у підсумковому записі зазначаються лише кількість і категорії фактично заведених у 2021 р. або перехідних справ, індекси справ яких виключені наказом.

Інші заведені у 2021 р. або перехідні справи продовжуються діловодством та враховуються при закритті номенклатури справ, складеної на виконання цього наказу.

Погодження номенклатур справ державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів з відповідним державним нотаріальним архівом і експертною комісією територіального органу Міністерства юстиції у зв’язку зі змінами буде проводитись до 30 квітня 2021 р.

Читати далі

Законодавство

Зниження вимог до кваліфікації нотаріусів призведе до поширення рейдерських захоплень

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України провела правову експертизу проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо спрощення доступу до нотаріальної діяльності» № 4632 та закликала народних депутатів відхилити вказаний законопроект, яким передбачається спрощення доступу до нотаріальної діяльності, зниження кваліфікаційних вимог до осіб, які бажають стати нотаріусами, а також зміни у порядку проведення кваліфікаційних іспитів.

Автори законопроекту мотивують необхідність його прийняття тим, що «штучні обмеження доступу до нотаріальної діяльності зменшують конкуренцію, збільшують монополізацію в цій сфері, здорожчують вартість послуг». З цими твердженням НПУ не погоджується, адже подібні вимоги існують в усіх країнах латинського нотаріату та вносилися у Закон України «Про нотаріат», зокрема з метою створення організаційних умов для приєднання України до Міжнародного союзу нотаріату (UINL), розвитку міжнародної співпраці, визнання нотаріальних документів України за якістю на рівні з європейськими.

На вартість нотаріальних дій впливає не кількість нотаріусів, а більше трьох десятків різноманітних чинників, наприклад, розміри податків та зборів, плата за користування реєстрами, матеріально-технічне забезпечення, зарплатний фонд кваліфікованого персоналу, вартість приміщень, оренди, комунальних та інших платежів, навчання та підвищення професійного рівня, страхування тощо.

Щодо так званого «зменшення конкуренції» та «монополії» варто зазначити, що використання авторами законопроекту таких понять свідчить про відсутність розуміння роботи органів нотаріату в цілому. Нотаріус не є суб’єктом підприємницької діяльності, не надає послуги (так само, як їх не надає суддя чи прокурор), а діє з метою реалізації функцій, на які уповноважений державою.

Враховуючи важливу роль нотаріату у правовій державі, вимоги до кандидатів не можуть бути заниженими та формальними. Зменшення вимог до кваліфікації нотаріусів призведе до численних порушень прав громадян, може бути використано в злочинних схемах, рейдерських захопленнях нерухомості та бізнесу.

Відсутність дефіциту нотаріусів в Україні підтверджує, зокрема тенденція до зменшення кількості нотаріальних дій: тільки за 2020 р. – на 17%. Крім того, середньостатистична кількість нотаріальних дій у 2020 р. становила 1567 на одного нотаріуса, тобто лише 6 нотаріальних дій на один робочий день одного нотаріуса.

НПУ запевняє, що чинні вимоги до осіб, які прагнуть отримати право на зайняття нотаріальною діяльністю, а також порядок проведення кваліфікаційного іспиту в повній мірі забезпечують чесну та об’єктивну оцінку знань кандидатів, поповнення рядів нотаріусів виключно висококваліфікованими, досвідченими професіоналами.

Детальніше ознайомитись з аналізом законопроекту можна за посиланням.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті
||
№ Документа: 895-IX
Дата прийняття: 16.09.2020
Дата набрання чинності: 08.10.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті
||
№ Документа: 895-IX
Дата прийняття: 16.09.2020
Дата набрання чинності: 08.10.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає