Connect with us

Законодавство

Надмірна дискреція, або Чому не можна приймати законопроект № 10100?

Опубліковано

Читаючи законопроекти в сфері кримінального процесуального законодавства починаєш запитувати себе, чи туди ми йдемо, де в результаті сподіваємося опинитися? Такий жвавий інтерес до КПК у ці складні часи дозволяє зробити обгрунтоване припущення, що є чимало кримінальних проваджень, які мають проблеми з настанням бажаних для влади результатів.

Про законопроект

Проект закону № 10100 від 29.09.2023 р. (далі – Законопроект № 10100) пропонує змінити порядок продовження строків досудового розслідування після повідомлення особи про підозру, забравши такі повноваження від слідчих суддів та віддавши їх прокурорам. Чинний порядок продовження строків досудового розслідування передбачає, що продовження на 6 і 12 місяців відбувається в межах змагальної процедури слідчим суддею. Хоча вона (процедура продовження строку на 6 і 12 місяців) і має свої недоліки, однак дозволяє перевірити законність позиції сторони обвинувачення на цьому етапі досудового розслідування. Законопроект № 10100 не передбачає можливості оскарження прийняття прокурором процесуальних рішень щодо продовження строків до слідчого судді й надає прокурору повноваження самостійно, на власний розсуд визначати строк досудового розслідування в кожному конкретному провадженні, оскільки жодних вимог щодо змісту клопотання про продовження строку досудового розслідування в документі не передбачено. Законопроект № 10100 пропонує виключити імперативну вимогу закрити провадження у випадку, коли строки досудового розслідування закінчилися й забирають таку можливість (закрити провадження) у слідчого судді. Відсутність визначеності в питанні про те, які умови потрібні для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження, очевидно ускладнить перевірку (під час прокурорського нагляду й судового контролю) законності та обґрунтованості прийнятих рішень.

Читайте також: Строки давності за корупційні злочини під час воєнного стану пропонують скасувати

Звуження меж судового контролю

По суті такі ініціативи, по-перше, звужують межі судового контролю за законністю досудового розслідування і, по-друге, надають більше дискреційних повноважень прокурору на цій стадії досудового розслідування, що змінює баланс сторін кримінального провадження як основної ідеї чинного КПК. Надання прокурору повноважень визначати строк досудового розслідування та обирати момент, коли провадження має бути закрите, створює небезпечну процесуальну ситуацію, коли прокурор на власний розсуд обирає правову процедуру в кожному конкретному кримінальному провадженні що, по суті, створює сприятливі умови для зловживань у цій сфері.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені в законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 1840/2970/18 від 15.12.2021 р. Відповідно до позиції Другої̈ судової̈ палати Касаційного кримінального суду, викладеній у постанові від 1 лютого 2018 р. (справа № 634/609/15-к) щодо розуміння «судова дискреція (судовий розсуд)», поняття судової дискреції (судового розсуду) в кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов’язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреція прокурора на етапі досудового розслідування виявляється в різних рішеннях: здійснити/не здійснювати повідомлення про підозру, формуванні/затвердженні переліку достатності доказів для повідомлення про підозру, продовженні/непродовженні строку досудового розслідування до 3-х місяців, ініціюванні/неініціюванні перед слідчим суддею питання продовження строків досудового розслідування до 6-ти і 12-ти місяців, складанні/нескладанні обвинувального акта тощо. По суті законодавець у Законопроекті № 10100 розширяє дискреційні можливості для однієї зі сторін кримінального провадження, однак надмірні дискреційні повноваження як і надмірні оціночні конструкції є недоліком кримінального процесуального законодавства, оскільки такі норми поширюють принцип правової визначеності й не зрозуміло, яка саме правова процедура буде обрана за однакових умов.

Читайте також: Відкладення судового розгляду – в разі неявки всіх захисників

Дискреція та монополія на прийняття рішень за відсутності необхідності перевіряти законність прийняття процесуальних рішень фактично і є корупцією. Нагадаємо, статтею 615 КПК були внесені зміни до КПК, які передбачили можливість звуження меж судового контролю за досудовим розслідуванням та надання одній зі сторін кримінального провадження (прокурору) повноважень, які їй не притаманні у ситуаціях. Однак такі зміни були внесені через необхідність адекватно реагувати на реалії воєнного стану та по суті впроваджувались у ситуаціях, коли «відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень». Поняття «відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень» – це така ситуація, яка пов’язана з наявністю обставин непереборної сили (активні бойові дії або потенційна загроза активних бойових дій), особливо тяжкі надзвичайні ситуації техногенного/природного характеру, інші суспільно-небезпечні явища, які прямо чи опосередковано пов’язані з воєнним станом й унеможливлюють функціонування судів в певній місцевості. Лише одне по собі оголошення воєнного стану в Україні не може бути підставою для делегування прокурору повноважень слідчого судді. При перевірці законності отриманих прокурором доказів у порядку ст. 615 КПК слідчий суддя/суд має перевірити наявність/відсутність обставин, які були підставою для делегування повноважень слідчого судді прокурору і якщо такі обставини не існували то докази, які були отримані в такий спосіб є недопустимими.

Позиція ЄСПЛ

Однак за наявності системи діючих судів та слідчих суддів доцільність передачі повноважень прокурору, які йому не притаманні складно пояснити якимись причинами, сумісними з удосконаленням правових механізмів. Адже гарантія доступу до правосуддя на всіх етапах досудового розслідування є важливим критерієм контролю законності кримінального провадження. Через функцію судового контролю при розгляді конкретного питання суд реагує на ймовірні порушення, що допущені/можуть бути допущені у сфері здійснення владних повноважень та здійснює їх корекцію відповідно до вимог КПК. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Волохи проти України» від 02.11.2006 р. (Case of Volokhy v. Ukraine, Application № 23543/02), в якій було встановлено порушення статті 8 КЗПЛ у зв’язку з арештом кореспонденції заявників, зокрема зазначено, що втручання органів виконавчої влади в права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності і здійснення належного провадження.

Анастасія Чистякова,
адвокат, кандидат юридичних наук

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.