Законодавство
Неконституційним визнано продовження тримання під вартою у разі непроведення підготовчого засідання
Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 3-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Червінського Романа Григоровича щодо конституційності ч. 5 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці».
Суд наголосив, що право на свободу та особисту недоторканність є беззаперечною конституційною цінністю та належить до основоположних прав людини і громадянина, що перебувають під захистом держави.
Право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але таке обмеження має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту людських прав, тобто воно можливе лише на підставах та в порядку, які визначені в законі, повинно мати правомірну мету, бути домірним та здійснюватися виключно на підставі вмотивованого рішення суду.
Запровадження нових юридичних інститутів та спеціальних процесуальних механізмів у ділянці кримінального процесуального права, зумовлених потребами держави у захисті від збройної агресії та забезпеченням її обороноздатності, не повинно мати наслідком визначення в законі заходів кримінального процесуального примусу, що суперечать конституційним цінностям та принципам і нівелюють конституційні гарантії реалізації та захисту людських прав.
Читайте також: Час тримання під вартою тимчасово переданої особи на території іноземної держави входитиме до строку відбування покарання
Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі ч. 5 ст. 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.
Припис «у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання» ч. 5 ст. 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що об’єктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.
Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через об’єктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що ч. 5 ст. 615 Кодексу не відповідає Конституції України. Припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
