Законодавство
Неконституційним визнано розмір судового збору за подання касаційної скарги у цивільних справах
Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 2-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича щодо конституційності пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Суд вказав, що сплата судового збору як одна з вимог доступу до суду не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого ч. 1 ст. 55 Основного Закону України. Приписами закону може бути встановлений обов’язок зі сплати судового збору. Тому оспорюваний припис є чітким і зрозумілим та відповідає вимозі юридичної визначеності, а мета унормування цим приписом ставки судового збору за подання касаційної скарги є правомірною.
При цьому в державі, керованій правовладдям, реалізація права на доступ до суду має залежати насамперед від суті спору та інших значущих обставин, що пов’язані з питаннями права у цій справі, й не має залежати першочергово або винятково від фінансових можливостей сторони юридичного спору.
Саме в законі має бути встановлений порядок визначення ставки судового збору, розмір якої забезпечить досягнення в конкретній цивільній справі справедливого балансу між публічним інтересом в отриманні судового збору для фінансування здійснення правосуддя та приватним – у сплаті домірного розміру судового збору.
Зважаючи на роль, місце та повноваження Верховного Суду як суду касаційної інстанції в цивільних справах, законодавець має встановити законом порядок визначення ставки судового збору, на підставі якого встановлюється домірний розмір судового збору за подання касаційної скарги стороною цивільної справи.
У разі якщо на підставі закону буде встановлено нерозумно високий розмір судового збору за подання стороною цивільної справи касаційної скарги, можливість реалізації права на касаційне оскарження рішення суду, гарантованого приписами ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, буде теоретичною та ілюзорною.
Суб’єкт права на конституційну скаргу за подання до суду касаційної скарги мав сплатити судовий збір, що становив велику частину його річного доходу та значну частку розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом, що унеможливило для нього реалізацію в його цивільній справі права, гарантованого ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Ураховуючи наведене, Суд вважає, що окремий припис пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону не відповідає принципу домірності, оскільки обмежує доступ особи до Верховного Суду як суду касаційної інстанції у цивільних справах виняткового з фінансового міркування.
З огляду на наведене, окремий припис пп. 7 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону суперечить ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Окремий припис Закону, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Судом цього Рішення.
При цьому Суд встановив, що ч. 1 ст. 8 Закону не суперечить ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.