Connect with us

Законодавство

Нова підстава притягнення до відповідальності у сфері публічних закупівель

Дата публікації:

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело антикорупційну експертизу проекту Закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників публічних закупівель» № 4394.

Як зазначає НАЗК, вказаний законопроект передбачає нову підставу для моніторингу публічних закупівель – за зверненням учасника. У разі ухвалення проекту учасники закупівель зможуть повідомляти Державну аудиторську службу (ДАСУ) про вчинення замовником порушень, які встановлені Антимонопольним комітетом України (АМКУ) або в рішенні суду.

Визначається, що недоброчесний замовник, який кілька разів порушив законодавство у сфері закупівель щодо одного й того ж самого учасника, і це було встановлено судом або АМКУ, має бути притягнений до адміністративної відповідальності.

Така новела має сприяти зменшенню кількості зловживань зі сторони замовників та розвитку добросовісної конкуренції в закупівлях.

Однак, за результатами проведеної антикорупційної експертизи НАЗК виявлено корупціогенний фактор у положеннях проекту Закону, який може бути усунутий у його остаточній редакції: правова конструкція оцінного характеру: «недостатньо інформації» для підтвердження підстав порушення законодавства у сфері публічних закупівель для цілей початку моніторингу.

НАЗК рекомендує доопрацювати проект, розробивши чіткі вимоги до інформації, яка має бути подана для підтвердження того, що замовник порушив вимоги законодавства. Це допоможе уникнути безпідставних відмов у початку моніторингу з боку ДАСУ.

Ознайомитись з висновком антикорупційної експертизи проекту № 4394 можна ознайомитися за посиланням.

Законодавство

2 місяці – строк спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 20 січня 2021 р. № 34.

Змінами до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990, зокрема передбачено, що:

– спеціальна перевірка діяльності державного реєстратора в реєстрах не проводиться у разі переведення з посади державного реєстратора на іншу посаду державного реєстратора в межах одного суб’єкта державної реєстрації чи переведення з посади державного реєстратора на іншу посаду державного реєстратора у зв’язку з реорганізацією або ліквідацією суб’єкта державної реєстрації, передачі або делегування повноважень і функцій від одного суб’єкта державної реєстрації до іншого (п. 4);

– у разі виявлення під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації фактів неподання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи Мін’юст рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Мін’юсту для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 5-1);

– у разі коли за результатами спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах в діях особи виявлено одноразове грубе або неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін’юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов’язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, зазначена особа вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку та не може бути призначена на посаду державного реєстратора (п. 8);

– у разі виявлення в діях особи порушень порядку проведення реєстраційних дій, які пов’язані з неправильним застосування програмних засобів ведення реєстрів та/або інших порушень, які не впливають на права та/або обов’язки відповідних суб’єктів правовідносин, особа може бути визнана такою, що пройшла спеціальну перевірку, за умови підвищення кваліфікації у строки, визначені Мін’юстом (п. 8).

Крім цього, додано новий критерій моніторингу реєстраційних дій – проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом шести місяців з дня анулювання відповідно до закону доступу такого реєстратора до одного із реєстрів (п. 6).

Збільшено з 25 календарних днів до 2 місяців строк проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора (п. 8).

Визначено, що за результатами камеральної перевірки складається акт (у разі виявлення фактів порушень установленого законом порядку державної реєстрації) або довідка (якщо такі порушення відсутні) (п. 13-1).

Читати далі

Законодавство

Посвідчення власника зброї зможуть отримати не всі

Опубліковано

on

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект «Про внесення змін до статті 18-7 Закону України «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» від 6 листопада 2020 р. № 4335.

Розроблення законопроекту обумовлено необхідністю законодавчого регулювання відносин, що виникають під час обігу в Україні цивільної вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, а також конструктивно схожих зі зброєю та бойовими припасами виробів та для визначення правового режиму власності на цивільну зброю, встановлення основних прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, відчуження, носіння, транспортування, ремонту, застосування цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів.

Зокрема, пропонується встановити такі категорії цивільної вогнепальної зброї:

– А – автоматична вогнепальна зброя;

– В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична);

– С – короткоствольна вогнепальна зброя;

– D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя;

– Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Запроваджується Посвідчення власника зброї у якому зазначаються категорії зброї, яку може набути власник Посвідчення, на кожну одиницю зброї впроваджується технічний паспорт у якому зазначаються відомості про власника та серійний номер зброї.

Право на отримання Посвідчення матимуть дієздатні громадяни України, які:

– не мають медичних протипоказань;

– не мають судимості, що погашена чи знята у встановленому законом порядку за злочини передбачені Розділами І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ, ІХ, ХІІ, ХІІІ, ХІV, XV, XVII, XVIII, ХІХ, ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України (крім реабілітованих);

– не притягалися до адміністративної відповідальності протягом останнього року за ч. 3, 4 ст. 126, ст.ст. 130, 172-19, 172-20, 173, 173-2, 173-3, 174, 183-1, 184-3, 185, 186, 186-8, 187, 190195-6, 203, 203-1, 204-1, 204-2204-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, запроваджується:

– обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї;

– Єдиний державний реєстр цивільної зброї, встановлюються засади його ведення;

– обов’язкове проходження курсу з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування.

Визначаються заборонені до цивільного обігу вогнепальна зброя, бойові припаси до неї, частини зброї та додаткове обладнання до зброї.

Врегульовуються питання набуття у власність юридичними особами цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, спадкування цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів, зберігання цивільної зброї та бойових припасів, застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту тощо.

Читати далі

Законодавство

Затверджено критерії для державної допомоги підприємствам вугільної галузі

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі» від 13 січня 2021 р. № 38.

До таких критеріїв належать:

1) недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання у вугільній галузі;

2) недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринках виробництва теплової та електричної енергії;

3) зменшення впливу на навколишнє природне середовище в результаті видобутку вугілля вугільними підприємствами, яким надається допомога на закриття (ліквідацію).

Надання державної допомоги здійснюється в будь-якій формі на такі цілі:

1) закриття (ліквідацію) вугледобувних підприємств або їх відокремлених підрозділів;

2) покриття виняткових витрат;

3) забезпечення доступу до запасів вугілля:

– заходи з технічного переоснащення та модернізації вугледобувних підприємств;

– покриття поточних витрат.

Державна допомога для зазначених цілей може бути визнана допустимою для конкуренції, якщо вона відповідає положенням цих критеріїв, та повинна покривати тільки витрати, що стосуються вугілля для виробництва електричної енергії, комбінованого виробництва тепла та електричної енергії, виробництва коксу і як пального для доменних печей у сталеливарній промисловості.

Витрати, що можуть бути відшкодовані отримувачам державної допомоги, визначаються:

1) планом закриття (ліквідації) вугледобувних підприємств та планом покриття виняткових витрат програми роботи вугледобувних підприємств, що затверджуються відповідним рішенням власника (керівника) вугледобувного підприємства або відповідним нормативним актом;

2) планом перспективного розвитку вугледобувних підприємств програми роботи вугледобувних підприємств, що затверджується відповідним рішенням власника вугледобувного підприємства або відповідним нормативним актом, із зазначенням показників для кожного вугледобувного відокремленого підрозділу.

Повідомлення про державну допомогу на закриття (ліквідацію) та забезпечення доступу до запасів вугілля повинні подаватися Антимонопольному комітетові разом з відповідним планом та містити всю необхідну інформацію для перевірки сумісності допомоги відповідно до цих критеріїв.

Державна допомога на покриття поточних витрат не може бути надана після 1 вересня 2022 р.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram