Connect with us

Законодавство

Нова земельна Конституція, або Навіщо українцям земельна децентралізація та дерегуляція?

Дата публікації:

Як один земельний законопроект може зекономити купу часу і грошей українцям та вилікувати від корупційних болячок сферу земельних відносин.

Суть законопроекту

До старту ринку сільськогосподарських земель лишається менше пів-року. Крім основного закону про обіг земель сільгосппризначення, який був ухвалений у ніч на 31 березня 2020 року і скасував мораторій на продаж сільгоспземль, Верховна Рада має схвалити ще пакет із чотирьох основних «земельних» законопроектів. Серед них — законопроект № 2194, який уже встигли охрестити «новою земельною Конституцією». У чому його суть? Він спрощує процедури передавання земель громадам, децентралізує управління землями, передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад та функції контролю Держгеокадастру місцевим органам. Документ також запроваджує інші корисні новації, які значно спростять земельні відносини й зроблять їх прозорими. Проект вже ухвалений у першому читанні, проте Верховній Раді забракло голосів для його ухвалення в другому читанні.

Не проголосували за нього депутати з «групи Іллі Павлюка» та «групи Ігоря Коломойського». Відтак документ відправили на повторне друге читання. В березні законопроект знову має бути винесений на голосування, тим паче, що його підтримують Президент та уряд, на його ухваленні наполягають усі аграрні асоціації, міжнародні організації та громадськість.

Намагалися й раніше, але не склалося

Держава не раз робила кроки щодо децентралізації у сфері земельних відносин. Останні такі спроби були за президента Петра Порошенка. Він вніс на розгляд парламенту як невідкладний законопроект № 7363 щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, проте він так і не був ухвалений.

Свою спробу провести децентралізацію в земельній сфері зробив і уряд Володимира Гройсмана. У 2018 році Кабмін вирішив передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об’єднаних територіальних громад і не підтримувати ухвалення закону.

Як пригадується, тоді в парламенті перебувало декілька законопроектів, які передбачали просту й логічну процедуру передавання державних земель місцевим громадам, але їх вирішили обійти й запустили передавання земель громадам через розпорядження уряду. В результаті землю отримали не всі громади. Крім того, вони отримали лише аграрні землі. Не отримали громади й більшу частину земельних повноважень. Для цього був потрібен закон. У жовтні 2019 року він був зареєстрований під № 2194.

Чому він потрібен українцям, і як він спростить процедури оформлення земельних ділянок, які можливості відкриються для розвитку громад та які корупційні схеми в земельній сфері будуть зламані?

Громади зможуть розпоряджатися землями та контролювати їх використання

По-перше, комунальною власністю громад стануть усі державні землі за межами населених пунктів, крім земель під об’єктами державної власності.

По-друге, територіальні громади зможуть розпоряджатися цими землями. Вони були позбавлені цього права в 2002 році. Разом із тим це дозволить збільшувати доходи місцевих бюджетів, залучати інвестиції, формувати прозорі правила для учасників ринку. Органи місцевого самоврядування отримають право боротися із самовільним зайняттям ділянок та нецільовим використанням земель, зможуть контролювати забур’янення полів.

У результаті на місцевому рівні нарешті можна буде вирішити проблеми нелегального використання земель та їх забруднення, зокрема проблему засмічення територій: створення стихійних і несанкціонованих сміттєзвалищ та скотомогильників. Керівництво громад матиме можливість впливати на осіб, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням чи здійснюють самозахоплення землі, не сплачуючи кошти до місцевого бюджету. Такий контроль буде можливим, якщо громада матиме в штаті своєї ради хоча б одного землевпорядника. До ухвалення громадою рішення про такий контроль його продовжить здійснювати Держгеокадастр.

По-третє, суміжні громади отримають можливість визначити спільні межі за домовленістю між собою. Наразі однією з проблем є невизначеність меж територій як сфери поширення юрисдикції громад.

По-четверте, скасовується погодження Верховною Радою припинення права постійного користування особливо цінними землями. Раніше для цього потрібно було отримувати погодження парламенту. Звичною практикою стало проведення ґрунтових обстежень із наданням висновку про те, що особливо цінні землі не є такими. Громади повинні отримати право самостійно вирішувати ці питання в рамках своїх територій.

По-п’яте, з’явиться можливість затверджувати детальні плани території за межами населених пунктів. Ця документація визначає принципи планувально-просторової організації забудови, потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування, доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови, систему інженерних мереж, порядок організації транспортного й пішохідного руху, порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі, межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів.

Ці важливі питання має вирішувати місцева влада для покращення умов життя мешканців. У результаті громади зможуть збільшувати надходження до бюджетів, формувати пропозиції для залучення інвесторів та ведення бізнесу, резервувати перспективні для розвитку території, контролювати ефективність використання земель. Припиниться й роздавання землі стороннім особам без урахування інтересів населення громад.

Ламаються корупційні схеми у сфері землеустрою

В Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти тисячі справ про хабарі. Чимала їх кількість стосується земельних питань. За даними USAID, 42% мікро-, малих та середніх агропідприємств за останній рік стикалися із земельною корупцією. Що пропонує законопроект для боротьби з корупційними «годівницями» для чиновників, які працюють у сфері земельних відносин, та скорочення витрат на послуги у сфері землеустрою для українців? Так, органи місцевого самоврядування зможуть затверджувати документацію із землеустрою та містобудування в межах усієї території громади.

Окрім того, скасовується державна експертиза землевпорядної документації. Вона затягує процес формування ділянки чи її оцінювання. Вартість цієї послуги становить від 20 грн до 3% від кошторисної вартості проектновишукувальних робіт. Без державної експертизи громадяни зекономили б майже 300 тисяч гривень загалом та 20 днів кожен.

Далі, замість численних перевірок документації із землеустрою буде лише одна — на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Органи екології та охорони культурної спадщини лише надаватимуть інформацію про обмеження у використанні земель, а не погоджуватимуть документацію, як це відбувається зараз.

А замість державного нагляду в землеустрої та топографо-геодезичній діяльності запроваджується обов’язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками за помилки, допущені при складанні документації. Якщо землевпорядник помилиться, замовник отримає компенсацію від страхової компанії й винайме іншого виконавця.

Отже, законопроект № 2194 зекономить українцям час та гроші і покращить рівень життя в громадах, оскільки вони отримають можливість збільшити надходження до місцевих бюджетів через прозоре управління земельними ресурсами.

Публікацію підготовлено
за матеріалами «Економічної правди»

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Чорнобильці не платитимуть консульський збір за вчинення нотаріальних дій за кордоном

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, що звертаються за вчиненням консульських дій» № 4539.

Доповненням до ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що за оформлення в закордонних дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, особам з інвалідністю І та ІІ груп та дітям з інвалідністю консульський збір не справляється.

Також доповненням до ст. 38 Закону України «Про нотаріат» визначено, що за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненнями осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2, осіб з інвалідністю І та ІІ груп та дітей з інвалідністю консульський збір не справляється.

Читати далі

Законодавство

До двох років позбавлення волі за декларування недостовірної інформації чи неподання декларації

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 4651.

«Проектом Закону пропонується посилити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації шляхом підвищення розмірів санкцій та введення такого виду покарання за вчинення певних кримінальних правопорушень, як обмеження чи позбавлення волі на строк до двох років», – прокоментував Міністр юстиції Денис Малюська.

За його словами, аби порушники не змогли уникнути кримінальної відповідальності через застосування інститутів звільнення від неї у зв’язку з дійовим каяттям, передачею особи на поруки, зміною обстановки, меншими строками давності, кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 366-2 та 366-3, віднесено до корупційних кримінальних.

Окрім того, наразі суб’єктами адміністративної та кримінальної відповідальності за неправдиві відомості у декларації визначають лише осіб, які обіймають посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи прирівняних до них осіб на момент подання декларації. Натомість на осіб, які припиняють чи припинили виконання вказаних повноважень, обмеження Закону «Про запобігання корупції» не поширюються, адже на момент подання декларації вони не мають статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Проектом ці положення врегульовано, а саме – внесено зміни до примітки ст. 172-6 КУпАП і примітки ст. 366-2 КК України задля уточнення хто є суб’єктом відповідних правопорушень.

При цьому суб’єктами правопорушень у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані визнаються службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Читати далі

Законодавство

Резиденти «Дія Сіті» – лише юридичні особи, зареєстровані в Україні

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4303, яким визначаються організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму для ІТ-галузі – «Дія Сіті».

Так, пропонується запровадити низку заходів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки, зокрема:

  • свобода діяльності (всі резиденти мають право самостійно здійснювати господарську діяльність, а також обирати форми її організації та форми співпраці з третіми особами);
  • невтручання держави;
  • презумпція правомірності діяльності резидентів;
  • стабільність – режим запроваджується на 15 років;
  • формальний характер процедури набуття статусу резидента;
  • нова форма співпраці між компаніями та фахівцями – гіг-контракти;
  • додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність та інвестицій.

Як інформує Міністерство цифрової трансформації, участь у «Дія Сіті» буде добровільною, кожен учасник ринку матиме свободу вибору – режим «Дія City» чи звичайні умови праці.

Вплив держави на резидентів зведений до мінімуму, також визначені критерії вступу – резидентами можуть стати лише юридичні особи, зареєстровані за українським законодавством.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram