Законодавство
Нові зміни в антимонопольне законодавство: розв’язання старих проблем чи додавання нових?
Іван ЛАХТІОНОВ,
заступник виконавчого директора з реалізації
інноваційних проектів Transparency International Ukraine
Останні зміни в антимонопольне законодавство явно не на користь конкуренції в публічних закупівлях.
Закупівлі через Prozorro є досить привабливим ринком для бізнесу через можливості конкурентно та багато продавати. У 2020 році очікувана вартість закупівель становила понад 830 млрд гривень. А це потенційний дохід і можливості для бізнесу.
Проте хоча ці закупівлі й відбуваються електронно, бізнес може зіткнутися з дискримінацією через недобросовісну конкуренцію, змовами між конкурентами-учасниками закупівель або ж змовами між конкурентом та організатором торгів. Такі ситуації створюють ризики монополізації ринків та відбивають у підприємців бажання співпрацювати з державою.
Читайте також: Антимонопольний комітет: провал тютюнової справи
Водночас із недобросовісною конкуренцією та порушеннями можна боротися та запобігати їм. Важливо виявляти їх та відновлювати порядок і справедливість, щоб сфера закупівель виконувала свої функції належно та не втрачала привабливості для бізнесу. Якщо йдеться про змови та дискримінацію — головним арбітром та регулятором стає, звісно, Антимонопольний комітет України. Проте останнім часом в антимонопольному законодавстві багато чого змінили, і це матиме вплив і на публічні закупівлі. Спробуємо частково розібратися, як зміни в діяльності АМКУ можуть відобразитися на Prozorro.
АМКУ сама вирішує, які скарги розглядати. Почнімо із законопроекту № 5309, який ухвалили в червні. Він вносить зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів для вдосконалення системи оскарження публічних закупівель. Нововведення зобов’язують прикріплювати до скарги також документальне підтвердження або докази, що права та інтереси учасника закупівель порушили, якщо це оскарження тендерної документації. Інакше Комісія з розгляду скарг АМКУ не стане розглядати звернення. Однак насправді така норма фактично дозволяє Антимонопольному комітету на власний розсуд обирати, які скарги розглядати, а які ні, що може нашкодити можливості бізнесу захищати свої права.
Пріоритети та перевірки. Також влітку Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект № 5431, який вносить зміни до роботи Антимонопольного комітету. В експертних колах цей законопроект критикують, бо він проблемний. Наприклад, пропонує дозволити АМКУ не розглядати справи за заявами, якщо ознаки порушення, що зазначені в них, не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом пріоритетам його діяльності. Водночас переліку цих пріоритетів законопроект не містить. Якщо його приймуть, то АМКУ зможе на власний розсуд приймати рішення про розгляд або про відмову в розгляді тієї чи іншої справи.
Окрім цього, цей законопроект пропонує дозволити працівникам Антимонопольного комітету тепер приходити з перевірками не лише на підприємства, а й у приватні помешкання. Водночас у документі не вказано, за якою процедурою і в якому порядку будуть відбуватися такі перевірки. Їх має встановити сам цей комітет. Тобто АМКУ зможе прийти до вас хоч вночі, якщо захоче.
Національне агентство з питань запобігання корупції вже визнало цей законопроект корупційним. Негативну оцінку йому також надали Американська торговельна палата, Асоціація правників, антикорупційний комітет Ради, Головне науково-експертне управління апарату ВРУ, Ліга антитрасту та Європейська бізнес асоціація.
Вищі пороги — менше скарг. Також зараз активно обговорюють урядовий законопроект, яким хочуть підняти пороги закупівель товарів і послуг до 500 тисяч грн. Це, навпаки, зміни в закупівлях, що повпливають на роботу АМКУ. Нині поріг — 200 тисяч гривень. З одного боку, замовники зможуть проводити спрощені закупівлі замість відкритих торгів. Однак, з іншого, в бізнесу зникне можливість оскаржувати ці закупівлі, адже спрощені закупівлі оскарженню не підлягають.
Діапазон 200—500 тис. гривень — це приблизно чверть усіх відкритих торгів. Якби такі закупівлі ввели в 2019 році, то зникли б 36% скарг, які подають до Антимонопольного комітету. Якби у 2021 — 45%. Це насправді великий відсоток, за яким стоїть бажання бізнесу захистити свої права. За 2020 рік комітет розглянув усього 11 463 скарги. Тому необхідно зберегти можливість захисту інтересів бізнесу через АМКУ, навіть якщо пороги переглянуть.
І наостанок: що ми бачимо? АМКУ хоче врегулювати своє навантаження. А комітет справді навантажений: згідно з нашим дослідженням, оскаржень у 2021 році стало більше. Однак врегулювання роботи Антимонопольного комітету не повинно відбуватися коштом можливості для бізнесу відстоювати свої права на закупівлях. Щоб роботи в АМКУ ставало менше, треба шукати шляхи, як оптимізувати самі закупівлі, щоб у замовників й учасників виникало менше причин порушувати правила.
Джерело: Юридичний вісник України
