Нові зміни в антимонопольне законодавство: розв’язання старих проблем чи додавання нових? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Нові зміни в антимонопольне законодавство: розв’язання старих проблем чи додавання нових?

Дата публікації:

Іван ЛАХТІОНОВ,
заступник виконавчого директора з реалізації
інноваційних проектів Transparency International Ukraine

Останні зміни в антимонопольне законодавство явно не на користь конкуренції в публічних закупівлях.

Закупівлі через Prozorro є досить привабливим ринком для бізнесу через можливості конкурентно та багато продавати. У 2020 році очікувана вартість закупівель становила понад 830 млрд гривень. А це потенційний дохід і можливості для бізнесу.

Проте хоча ці закупівлі й відбуваються електронно, бізнес може зіткнутися з дискримінацією через недобросовісну конкуренцію, змовами між конкурентами-учасниками закупівель або ж змовами між конкурентом та організатором торгів. Такі ситуації створюють ризики монополізації ринків та відбивають у підприємців бажання співпрацювати з державою.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Антимонопольний комітет: провал тютюнової справи

Водночас із недобросовісною конкуренцією та порушеннями можна боротися та запобігати їм. Важливо виявляти їх та відновлювати порядок і справедливість, щоб сфера закупівель виконувала свої функції належно та не втрачала привабливості для бізнесу. Якщо йдеться про змови та дискримінацію — головним арбітром та регулятором стає, звісно, Антимонопольний комітет України. Проте останнім часом в антимонопольному законодавстві багато чого змінили, і це матиме вплив і на публічні закупівлі. Спробуємо частково розібратися, як зміни в діяльності АМКУ можуть відобразитися на Prozorro.

АМКУ сама вирішує, які скарги розглядати. Почнімо із законопроекту № 5309, який ухвалили в червні. Він вносить зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів для вдосконалення системи оскарження публічних закупівель. Нововведення зобов’язують прикріплювати до скарги також документальне підтвердження або докази, що права та інтереси учасника закупівель порушили, якщо це оскарження тендерної документації. Інакше Комісія з розгляду скарг АМКУ не стане розглядати звернення. Однак насправді така норма фактично дозволяє Антимонопольному комітету на власний розсуд обирати, які скарги розглядати, а які ні, що може нашкодити можливості бізнесу захищати свої права.

Пріоритети та перевірки. Також влітку Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект № 5431, який вносить зміни до роботи Антимонопольного комітету. В експертних колах цей законопроект критикують, бо він проблемний. Наприклад, пропонує дозволити АМКУ не розглядати справи за заявами, якщо ознаки порушення, що зазначені в них, не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом пріоритетам його діяльності. Водночас переліку цих пріоритетів законопроект не містить. Якщо його приймуть, то АМКУ зможе на власний розсуд приймати рішення про розгляд або про відмову в розгляді тієї чи іншої справи.

Окрім цього, цей законопроект пропонує дозволити працівникам Антимонопольного комітету тепер приходити з перевірками не лише на підприємства, а й у приватні помешкання. Водночас у документі не вказано, за якою процедурою і в якому порядку будуть відбуватися такі перевірки. Їх має встановити сам цей комітет. Тобто АМКУ зможе прийти до вас хоч вночі, якщо захоче.

Національне агентство з питань запобігання корупції вже визнало цей законопроект корупційним. Негативну оцінку йому також надали Американська торговельна палата, Асоціація правників, антикорупційний комітет Ради, Головне науково-експертне управління апарату ВРУ, Ліга антитрасту та Європейська бізнес асоціація.

Вищі пороги — менше скарг. Також зараз активно обговорюють урядовий законопроект, яким хочуть підняти пороги закупівель товарів і послуг до 500 тисяч грн. Це, навпаки, зміни в закупівлях, що повпливають на роботу АМКУ. Нині поріг — 200 тисяч гривень. З одного боку, замовники зможуть проводити спрощені закупівлі замість відкритих торгів. Однак, з іншого, в бізнесу зникне можливість оскаржувати ці закупівлі, адже спрощені закупівлі оскарженню не підлягають.

Діапазон 200—500 тис. гривень — це приблизно чверть усіх відкритих торгів. Якби такі закупівлі ввели в 2019 році, то зникли б 36% скарг, які подають до Антимонопольного комітету. Якби у 2021 — 45%. Це насправді великий відсоток, за яким стоїть бажання бізнесу захистити свої права. За 2020 рік комітет розглянув усього 11 463 скарги. Тому необхідно зберегти можливість захисту інтересів бізнесу через АМКУ, навіть якщо пороги переглянуть.

І наостанок: що ми бачимо? АМКУ хоче врегулювати своє навантаження. А комітет справді навантажений: згідно з нашим дослідженням, оскаржень у 2021 році стало більше. Однак врегулювання роботи Антимонопольного комітету не повинно відбуватися коштом можливості для бізнесу відстоювати свої права на закупівлях. Щоб роботи в АМКУ ставало менше, треба шукати шляхи, як оптимізувати самі закупівлі, щоб у замовників й учасників виникало менше причин порушувати правила.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Паперові лікарняні видаватимуть у чотирьох випадках

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я розробило проект наказу «Про внесення змін до деяких наказів МОЗ», згідно з яким до 1 травня 2022 р. лікарі зможуть виписувати паперові лікарняні, якщо:

– потрібно продовжити чи закрити листок непрацездатності, який було видано в паперовій формі до 1 жовтня 2021 р.;

Читайте також: Лікарі отримуватимуть не менше 20000 гривень заробітної плати

– сплив строк (сім днів), протягом якого лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (у такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності – головний лікар закладу);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– відбувається усиновлення дитини протягом двох місяців з дати її народження, зазначеної у свідоцтві про народження (листок непрацездатності видається на підставі рішення суду про усиновлення та свідоцтва про народження);

– виникли технічні проблеми з передачею даних, що призводить до неможливості формування електронного листка непрацездатності протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність до усунення таких проблем.

Нагадаємо, якщо невакцинованого працівника відсторонено після початку захворювання, лікарняний оплачується

Читати далі

Законодавство

У ветеринарній медицині контролюватимуть застосування антибіотиків

Опубліковано

on

От

Міністерство економіки наказом № 1177 затвердило:

– Порядок використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів у ветеринарній медицині;

– Порядок подання звіту спеціалістами ветеринарної медицини, які застосовують для лікування тварин протимікробні ветеринарні лікарські засоби, про обсяги застосованих ними протимікробних ветеринарних лікарських засобів.

Читайте також: Медзаклади почали обліковувати антимікробні препарати

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

«Протимікробні ветеринарні лікарські засоби – антибіотики, наразі залишаються основними лікарськими засобами боротьби з бактеріальними інфекціями у ветеринарній медицині. Неконтрольоване, надмірне застосування таких ліків у тваринництві призводить до того, що проблема стійкості до протимікробних препаратів є серйозною загрозою для здоров’я людей. Для забезпечення контролю за використанням антибіотиків Мінекономіки розробило відповідний наказ, який є обов’язковим до виконання операторами ринку. Для підготовки до нового регулювання встановлено перехідний період до 21 березня 2023 р., коли наказ вступить у дію», – пояснив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

Читати далі

Законодавство

Входження суден у внутрішні водні шляхи контролюватиме МВС

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115» від 19 січня 2022 р. № 40.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 155 «Деякі питання заходження іноземних невійськових суден до річкових портів України» установлено, що:

1) до річкових портів (терміналів) можуть заходити іноземні невійськові судна у разі наявності таких документів:

– свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, виданих відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» або виданих державами – членами ЄС; або

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України; або

– суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства.

Перевірку зазначених документів здійснює Державна служба морського та річкового транспорту в порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон (пункт контролю).

Такі судна можуть заходити до річкових портів (терміналів) з метою здійснення каботажних рейсів у разі, коли їх судновласниками є зареєстровані на території України суб’єкти господарювання;

Читайте також: Судовласники не платитимуть за розведення мостів

2) під час входження у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби іноземні невійськові судна подають інформацію до неї відповідно до законодавства.

Доступ до інформації щодо входження іноземних невійськових суден у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби надається Державній службі морського та річкового транспорту та органам охорони державного кордону;

3) до річкових портів (терміналів) можуть заходити судна, параметри яких (довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка) та маневрові характеристики відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. У разі коли судно не відповідає зазначеним вимогам Державна служба морського та річкового транспорту приймає рішення про разовий перехід такого судна внутрішніми водними шляхами України в порядку, визначеному Міністерством інфраструктури.

Організація контролю за дотриманням обмежень щодо заходження суден на внутрішні водні шляхи, встановлених ч. 3 ст. 45 та ст. 53 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», здійснюється, зокрема, шляхом отримання на безоплатній основі допуску та повного доступу до інформації, яка подається суднами до Річкової інформаційної служби, та покладається на Міністерство внутрішніх справ, а моніторинг за його здійсненням проводиться у взаємодії із Службою безпеки.

Водночас, визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 6 березня 1992 р. № 115 «Про відкриття річкових портів України для заходу іноземних невійськових суден».

Нагадаємо, 51 000 штрафу за надмірне навантаження судна внутрішнього плавання

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link