Законодавство
Оновлення ЦК: війна не перешкода
Днями у Верховній Раді було зареєстровано два важливі законопроекти. Йдеться про проекти законів, якими вносяться зміни до книги Цивільного кодексу України.
Про це повідомив Голова ВРУ Руслан Стефанчук. Характеризуючи їх він зазначив, що обидва «законопроекти спрямовані на осучаснення двох фундаментальних книг Цивільного кодексу: загальних положень та особистих прав. Ми оновили їх і привели у відповідність до вимог європейського законодавства. У новій редакції поєднані сучасні європейські тенденції розвитку приватного права з українською реальністю. Окрім того, багато положень узгоджували з військовими, враховуючи вимоги часу та умови воєнного стану», – зазначив Р. Стефанчук. За його словами, окремо у новій редакції Книги другої вдалося створити найсучаснішу систему особистих прав. Вона значно розширює правові можливості кожного у захисті найцінніших благ – життя, здоров’я, гідності, честі, репутації, приватності тощо. Перелік особистих прав став ширшим і включає нові медичні, репродуктивні, соціальні, ідентифікаційні, інформаційні та цифрові права. «Сьогодні Цивільний кодекс має стати сучасною «Конституцією приватного права» – юридичним втіленням принципу, де Людина є найвищою соціальною цінністю. І ми це обов’язково зробимо», – наголосив спікер ВРУ.
Читайте також: «Таємниця» досудового слідства, або Презумпція невинуватості, державна зрада чи суспільний інтерес: що в нас у пріоритеті в часи війни?
Необхідність оновлення ЦК зумовлена також євроінтеграційними процесами. Водночас слід зазначити, що сфера загальних засад приватного права в Європі прямо не регулюється, існують лише рекомендації. Загалом же оновлення ЦК покликане імплементувати найкращі європейські практики, забезпечити відповідність українського приватного права принципам справедливості, пропорційності, захисту слабкої сторони та іншим цінностям, визнаним у ЄС. Зазначимо й те, що чинний ЦК значною мірою подолав спадок радянської доктрини, однак окремі терміни та підходи досі відображають застарілу парадигму. Тож нова ЦК має остаточно утвердити розуміння цивільного права як єдиного приватного права, очистити текст від термінологічних архаїзмів, закласти сучасну категорійну базу (приватна автономія, добросовісність тощо) та усунути внутрішні суперечності. Оновлення засад приватного права має на меті також закріплення розширеного та відкритого переліку основних принципів (засад) цивільного законодавства, таких, як юридична рівність і недискримінація, приватна автономія, свобода договору, тощо, які відповідають сучасній європейській доктрині та практиці.
У той же час завдяки вдосконаленню юридичного статусу суб’єктів приватного права вдасться впорядкувати класифікацію юридичних осіб, розмежувати юридичних осіб приватного та публічного права, утворити вичерпне коло організаційно-правових форм (товариства, установи) та врегулювати особливості участі держави, АРК, територіальних громад у приватних відносинах на засадах рівності. Така модернізація положень про правочини і договори дозволить заразом покращити й понятійний апарат (співвідношення «правочину» і «договору»), впровадити сучасні правила тлумачення договорів та оцінки їхніх умов, здійснити перегляд вимог щодо недійсності правочинів, а також розширення можливостей сторін щодо встановлення умов договорів (відкладальних та скасувальних умов, зміни ціни тощо).
Читайте також: Конституція незалежної України як наслідок впливу пострадянських партійно-господарських еліт у процесі формування «гібридної держави»
Концептуальною новелою є оновлення переліку загальних засад приватного права. Перелік таких засад пропонується зробити невичерпним, наголошуючи, що основні принципи можуть розвиватися разом із правом. Серед засад, прямо закріплених у проекті закону – юридична рівність та недискримінація учасників приватних відноси; неприпустимість свавільного втручання в приватне життя фізичної особи та заборона протиправного позбавлення власності. Ці принципи конкретизують конституційні положення про невтручання держави в особисту сферу та узаконюють гарантії права власності, свободу договору та іншого правочину, свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. А недопустимість зловживання правом та недопущення одержання неправомірних вигод зі своєї недобросовісної поведінки – це новий акцент, що відображає доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), тобто йдеться про судовий захист права та охоронюваного законом інтересу, що є традиційною, але важливою засадою.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
