Законодавство
Оподаткування «надприбуткової» банківської системи: чи все добре з цим законопроектом?
Олена Коробкова, екс-голова Ради НАБУ, експерт у сфері фінансів
Днями у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 9656 про внесення зміни до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування чистого процентного доходу банків.
Що не так із цією ідеєю?
Якщо просто, то документ передбачає податок у розмірі 5% обсягу чистого процентного доходу, що вводиться на період із 2024-го по 2026-й рік включно. Податок на чистий процентний дохід сплачуватиметься банками додатково до податку на прибуток й одночасно з ним. Тобто ця законодавча ініціатива є, по суті, подвійним оподаткуванням прибутку. ЧПД є частиною фінансового результату, що вже оподатковується податком на прибуток підприємств (ПнПП).
Читайте також: Як набути статус е-резидента України?
Загалом, якщо розглянути цей документ через, скажемо так, філософську призму, то очевидним є той факт, що законопроект не зовсім відповідає ринковій спрямованості галузі та підходу до економіки, якого Україна дотримується, оскільки він більше схожий на комуністично-більшовицьке бачення «забрати в багатих – роздати бідним».
Хоча, зачекайте, чи точно забирають «у багатих»? Давайте проаналізуємо низку практичних нюансів. Наприклад, у фінансовій звітності обліковується весь нарахований, а не тільки фактично отриманий, процентний дохід. Тобто під час війни банки змусять платити податки ще з тих доходів, яких вони не отримали від клієнтів, котрі перестали обслуговувати кредити. Також видається, що й рахувати прибутки банків за обліковою ставкою – не зовсім справедливий підхід, адже є й ставка залучення коштів.
Окрім того, частина коштів банків узагалі розміщується в НБУ під 0%, і вона, ця частина, росте (згідно з рішенням НБУ про підвищення вимог до резервування у вересні). Нині середньозважена ставка розміщення коштів банків у НБУ становить лише 14%, й у вересні вона ще знизиться. А чи порахував хтось, під який відсоток банки залучили ці кошти? Це ж залучені в клієнтів ресурси!
Читайте також: З жовтня скасують мораторій на проведення податкових перевірок
Варто також звернути увагу, що чистий процентний дохід (ЧПД) складається не тільки з операцій із цінними паперами.
Щодо «таймінгу» законопроекту
«Таймінг» цього законопроекту (до кінця 2026 року) також породжує запитання, оскільки невідомо, що саме має статися в 2026 році та чи мають автори документа прогнози динаміки ЧПД банків на три роки? Може, слід дочекатися «стрес-тестів» банківської системи і тільки потім аналізувати, де ж ті казкові «прибутки» у банків?
Чого очікувати клієнтам банків?
Якщо ВРУ таки підтримає дану ініціативу, наслідком запровадження цієї новації буде додаткове навантаження на клієнтів банків і зростання комісійних тарифів у банківській системі. Тобто, якщо простими словами, користування банківськими послугами для пересічних українців здорожчає. Бо, знаючи проблеми системи зсередини, банківські експерти підтвердять вам: система не така вже й багата і також потерпає від реалій сьогодення.
Читайте також: Повернення «довоєнного» оподаткування: за і проти
Водночас ця ініціатива є дуже небезпечною ще й для незалежності НБУ в провадженні монетарної політики. По суті, її автори кажуть: коли облікова ставка висока, ми будемо її оподатковувати. Вибачте, а якщо вона, на вашу думку, стане «низькою», ви роздаватимете назад бюджетні гроші? Цей прецедент, коли депутати вирішують про прийнятний рівень процентних ставок і намагаються його відрегулювати, може стати першим кроком повернення нас у 1990-ті, коли Верховна Рада ще й наказувала НБУ, кого кредитувати та під яку ставку. Наслідком тієї практики була шалена гіперінфляція, відповідальність за яку досі ніхто не взяв на себе. Поточна монетарна політика, навпаки, спрямована на мінімізацію інфляції. І їй це непогано вдається.
На мою думку, не дуже концептуально вірно «душити» таку соціально важливу сферу, стійкість якої має значення і для економіки, і для населення, і для стійкості країни загалом.
Джерело: Юридичний вісник України
