Законодавство
Підроблені тести на коронавірус та інші медичні товари: чому злочинці уникають покарання?
На тлі пандемії все більше загострюється проблема фальсифікованих лікарських засобів. Оскільки оригінальних препаратів не вистачає, то цим користуються шахраї. Проблема підробки ліків має глобальний характер і нині набула загрозливих масштабів. За інформацією Всесвітнього конгресу фармації та фармацевтичних наук, від підроблених ліків щороку помирає близько 100 тисяч осіб, водночас цей небезпечний бізнес приносить шахраям щорічний прибуток у 200 млрд доларів.
Згідно з даними статистики, в Україні за минулий рік громадяни придбали 1,1 млрд упаковок лікарських засобів. А за даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, кожен десятий медичний препарат — фальсифікований. Тобто було продано 10 мільйонів упаковок підроблених лікарських засобів. Це значить, що в кожній другій домашній аптечці є фальсифікат. Для зниження відсотку підробок Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам об’єднатися та використовувати єдиний глобальний підхід у боротьбі з підробкою товарів медичного призначення. Так, Україна, як і переважна більшість країн ЄС, приєдналися до міжнародної конвенції «Медикрайм». Угода зобов’язує учасників конвенції ввести кримінальну відповідальність за виготовлення, постачання та тор% 0івлю фальсифікованою медичною продукцією.
Акцентую увагу, що йдеться не лише про лікарські засоби, а в цілому про медичні товари. В Україні злочинців, які збувають фальсифіковані вітаміни, імунологічні препарати, харчові добавки, лікарські косметичні засоби, реагенти для лабораторних досліджень, суд у багатьох випадках залишає без покарання. Хоча підробка цих медичних товарів може мати серйозні наслідки для здоров’я людини.
Наразі актуальне питання — підробка тестів на коронавірус. За останній час правоохоронці затримали декілька великих партій фальсифікату. Тести або ввозять до нашої країни без реєстрації, або ж виготовляють у «примітивних» умовах. Наприклад, восени в Харківській області співробітники фіскальної служби виявили підпільний цех та конфіскували 200 тисяч фальшивих тестів на COVID-19. Фальсифікат через підставні компанії поставляли до медичних установ. Інший випадок — підприємець контрабандою завозив тести з Туреччини, ховаючи їх у контейнерах з одягом. Зберігався товар в антисанітарних умовах на складі під Києвом, а продавалися тести безпосередньо громадянам через мережу інтернет. Чому ж суди поблажливі до злочинців, які продають фальсифікат? Справа в тому, що Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді обмеження волі лише за підробку ліків. Ми хочемо виправити цю законодавчу прогалину та більш суворо карати за підробку всіх товарів медичного призначення. Зокрема, поширити кримінальну відповідальність на продаж підроблених імунологічних препаратів, лікарських косметичних засобів, домішок до харчових продуктів, дієтичних добавок, медичних виробів і навіть реагентів для лабораторних досліджень. Комітет ВРУ з питань здоров’я нації розробив відповідний законопроект (№ 4491) і направив його на розгляд Верховної Ради.
У даному проекті закону ми також пропонуємо закрити декілька шпарин, через які фальсифікатори ліків уникали тюремних термінів. Чинний Кримінальний кодекс дозволяє звільняти від відповідальності злочинців, які добровільно здали підробку та вказали джерело її придбання. Цією нормою зловмисники активно й користувалися для уникнення покарання. Затриманий злочинець міг «оформити» явку з повинною, співпрацювати зі слідством і залишитися на волі. Наша позиція — на звільнення від кримінальної відповідальності може претендувати лише людина, яку вперше спіймали на розповсюдженні фальсифікату і яка не є організатором злочину та активно допомагає в його розкритті.
Санкція за підробку медичної продукції доволі сувора — від 5 до 8 років позбавлення волі. Злочинець може на суді заявити про пом’якшувальні обставини та отримати лише умовний термін. У таких випадках, щоб держава мала бодай якусь компенсацію, а злочинець не уникнув покарання, ми пропонуємо запровадити штрафи для фальсифікаторів від 5 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 85 до 170 тисяч гривень).
На мою думку, запропоновані зміни до Кримінального кодексу дозволять Україні виконати вимоги міжнародної конвенції «Медикрайм». Адже ефективно боротися з фальсифікаторами можна лише спільними діями всіх європейських країн.
Джерело: Юридичний вісник України