Connect with us

Законодавство

Підроблені тести на коронавірус та інші медичні товари: чому злочинці уникають покарання?

Дата публікації:

Михайло Радуцький, голова комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

На тлі пандемії все більше загострюється проблема фальсифікованих лікарських засобів. Оскільки оригінальних препаратів не вистачає, то цим користуються шахраї. Проблема підробки ліків має глобальний характер і нині набула загрозливих масштабів. За інформацією Всесвітнього конгресу фармації та фармацевтичних наук, від підроблених ліків щороку помирає близько 100 тисяч осіб, водночас цей небезпечний бізнес приносить шахраям щорічний прибуток у 200 млрд доларів.

Згідно з даними статистики, в Україні за минулий рік громадяни придбали 1,1 млрд упаковок лікарських засобів. А за даними ВООЗ, у країнах, що розвиваються, кожен десятий медичний препарат — фальсифікований. Тобто було продано 10 мільйонів упаковок підроблених лікарських засобів. Це значить, що в кожній другій домашній аптечці є фальсифікат. Для зниження відсотку підробок Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує країнам об’єднатися та використовувати єдиний глобальний підхід у боротьбі з підробкою товарів медичного призначення. Так, Україна, як і переважна більшість країн ЄС, приєдналися до міжнародної конвенції «Медикрайм». Угода зобов’язує учасників конвенції ввести кримінальну відповідальність за виготовлення, постачання та тор%0івлю фальсифікованою медичною продукцією.

Акцентую увагу, що йдеться не лише про лікарські засоби, а в цілому про медичні товари. В Україні злочинців, які збувають фальсифіковані вітаміни, імунологічні препарати, харчові добавки, лікарські косметичні засоби, реагенти для лабораторних досліджень, суд у багатьох випадках залишає без покарання. Хоча підробка цих медичних товарів може мати серйозні наслідки для здоров’я людини.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Наразі актуальне питання — підробка тестів на коронавірус. За останній час правоохоронці затримали декілька великих партій фальсифікату. Тести або ввозять до нашої країни без реєстрації, або ж виготовляють у «примітивних» умовах. Наприклад, восени в Харківській області співробітники фіскальної служби виявили підпільний цех та конфіскували 200 тисяч фальшивих тестів на COVID-19. Фальсифікат через підставні компанії поставляли до медичних установ. Інший випадок — підприємець контрабандою завозив тести з Туреччини, ховаючи їх у контейнерах з одягом. Зберігався товар в антисанітарних умовах на складі під Києвом, а продавалися тести безпосередньо громадянам через мережу інтернет. Чому ж суди поблажливі до злочинців, які продають фальсифікат? Справа в тому, що Кримінальний кодекс України передбачає покарання у вигляді обмеження волі лише за підробку ліків. Ми хочемо виправити цю законодавчу прогалину та більш суворо карати за підробку всіх товарів медичного призначення. Зокрема, поширити кримінальну відповідальність на продаж підроблених імунологічних препаратів, лікарських косметичних засобів, домішок до харчових продуктів, дієтичних добавок, медичних виробів і навіть реагентів для лабораторних досліджень. Комітет ВРУ з питань здоров’я нації розробив відповідний законопроект (№ 4491) і направив його на розгляд Верховної Ради.

У даному проекті закону ми також пропонуємо закрити декілька шпарин, через які фальсифікатори ліків уникали тюремних термінів. Чинний Кримінальний кодекс дозволяє звільняти від відповідальності злочинців, які добровільно здали підробку та вказали джерело її придбання. Цією нормою зловмисники активно й користувалися для уникнення покарання. Затриманий злочинець міг «оформити» явку з повинною, співпрацювати зі слідством і залишитися на волі. Наша позиція — на звільнення від кримінальної відповідальності може претендувати лише людина, яку вперше спіймали на розповсюдженні фальсифікату і яка не є організатором злочину та активно допомагає в його розкритті.

Санкція за підробку медичної продукції доволі сувора — від 5 до 8 років позбавлення волі. Злочинець може на суді заявити про пом’якшувальні обставини та отримати лише умовний термін. У таких випадках, щоб держава мала бодай якусь компенсацію, а злочинець не уникнув покарання, ми пропонуємо запровадити штрафи для фальсифікаторів від 5 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 85 до 170 тисяч гривень).

На мою думку, запропоновані зміни до Кримінального кодексу дозволять Україні виконати вимоги міжнародної конвенції «Медикрайм». Адже ефективно боротися з фальсифікаторами можна лише спільними діями всіх європейських країн.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Розгляд клопотань про дозвіл на проведення розвідувальних заходів не фіксуватимуть технічними засобами

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вирішення окремих питань, пов’язаних з проведенням розвідувальних заходів» від 21 травня 2021 р. № 1473-IX.

Змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що:

– при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів (ч. 6 ст. 11);

– голова апеляційного суду здійснює відповідно до Закону України «Про розвідку» повноваження уповноваженого судді щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час здійснення розвідувальної діяльності та/або призначає суддю (суддів) з числа суддів апеляційного суду для здійснення таких повноважень під час розгляду питання про надання дозволу на проведення розвідувальних заходів (п. 9-1 ч. 1 ст. 29).

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини
Читати далі

Законодавство

Скасовано мораторій на пені та штрафи за кредитними договорами з громадянами із зони АТО/ООС

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг» від 19 травня 2021 р. № 1451-IX.

Змінами до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»:

– скасовано мораторій на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з громадянами України, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 р. або до яких після 1 травня 2021 р. за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 2);

– встановлено, що заходи щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, не поширюються на нерухоме майно громадян України, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими ч. 4 ст. 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 травня 2021 р., або за договорами, до яких після 1 травня 2021 р. за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій (ст. 9).

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Нагадаємо, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам – підприємцям) або юридичним особам – суб’єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), ст.ст. 41, 4347 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Читати далі

Законодавство

Вимоги до набуття статусу адвоката змінять

Опубліковано

on

Набрав чинності Указ Президента України «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки» від 11 червня 2021 р. № 231/2021, яким затверджено вказану Стратегію, що включає:

1) розвиток системи правосуддя:

  • покращення доступу до правосуддя;
  • зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству;
  • суддівська кар’єра та відповідальність суддів;
  • система органів прокуратури;
  • удосконалення інституту адвокатури, зокрема посилення гарантій адвокатської діяльності, її видів і професійних прав адвокатів, удосконалення самоврядності адвокатури, конкретизацію підстав, процедур притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та порядку оскарження рішення про притягнення до такої відповідальності, запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження, удосконалення порядку розгляду скарг на дії адвоката, перегляд вимог щодо набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, запровадження прозорої процедури проведення єдиного кваліфікаційного іспиту, стажування кандидатів, порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України;

2) розвиток конституційного судочинства, зокрема удосконалення:

  • механізмів перевірки доброчесності суддів Конституційного Суду України та дотримання ними стандартів професійної етики;
  • процедур конкурсного відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України, ефективної перевірки їх на доброчесність та відповідність рівню професійної компетентності та високим моральним якостям (із можливим залученням міжнародних експертів).

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 20 травня 2015 р. № 276 «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 – 2020 роки».

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини
Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram