Законодавство
«Податкова амністія»: в декларації не зазначається інформація про джерела коштів
Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання» від 2 серпня 2021 р. № 439.
Див. процедуру Застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб
Відповідно до затвердженого Порядку одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається в е-формі через електронний кабінет.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
В спецдекларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування, а дані, що містяться в ній, є податковою інформацією.
Читайте також: Державні гарантії тим, хто скористається податковою амністією
У разі подання платником податків до центрального органу ДПС одноразової (спеціальної) добровільної декларації, заповненої з порушенням вимог, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Читайте також: «Податкова амністія»: приклади заповнення декларації
У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій спецдекларації, виключно шляхом подання нової декларації. При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої спецдекларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної спецдекларації, у встановлений строк, вона вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Читайте також: Не вважається ухиленням від сплати податків придбання об’єктів, вказаних у добровільній декларації
Особи, які мають право скористатися «податковою амністією» та не скористалися нею, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на дату нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених підрозд. 9-4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу.
Подання спецдекларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така декларація.
Нагадаємо, податкова амністія триватиме до 1 вересня 2022 р.
Законодавство
Вимоги до управління ризиками та внутрішнього контролю надавачів фінпослуг можна обговорити
Національний банк опублікував для обговорення вимоги до організації систем управління ризиками та внутрішнього контролю, а також рекомендації щодо організації корпоративного управління в надавачах фінансових послуг та небанківських фінансових групах.
Зокрема Національний банк пропонує встановити загальні та спеціальні (для окремих сегментів ринку) вимоги до системи управління ризиками, а також підходи та кроки для належної її організації.
Серед загальних вимог визначено такі:
1) організаційна структура системи управління ризиками;
2) належний розподіл обов’язків між учасниками системи управління ризиками, їх повноважень та відповідальності з урахуванням особливостей організаційно-правової форми надавача фінансових послуг;
3) ключові внутрішні документи із питань управління ризиками, уключаючи політики управління ризиками та профіль ризиків і їх зміст;
4) основні підходи до визначення та управління лімітами ризиків;
5) підходи до побудови інформаційних систем управління ризиками та формування управлінської звітності щодо ризиків;
6) моделі та інструменти вимірювання ризиків;
7) запровадження і дотримання належної культури управління ризиками.
Читайте також: Відомості з реєстру підприємств – банкрутів надаватимуть у формі інформаційних листів
Також установлено спеціальні вимоги до системи управління ризиками окремих сегментів ринку.
Якісна та ефективна система внутрішнього контролю повинна містити такі обов’язкові компоненти:
1) контрольне середовище;
2) оцінка ризиків;
3) контрольна діяльність;
4) контроль за інформаційними потоками та комунікаціями;
5) моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю.
Під час розроблення системи внутрішнього контролю надавачі фінансових послуг мають ураховувати ключові вимоги до побудови системи трьох ліній внутрішнього контролю та мінімальний перелік питань, що підлягають врегулюванню у внутрішніх документах.
Окрім того, надавачі фінансових послуг зобов’язуватимуться здійснювати контрольні заходи.
Читайте також: Скасовано перенесення днів роботи банківської системи у 2022 р.
Національний банк також розробив Методичні рекомендації, які після їх схвалення матимуть виключно рекомендаційний характер та не будуть обов’язковими до виконання надавачами фінансових послуг і небанківськими фінансовими групами. Методичні рекомендації визначають, зокрема:
1) принципи організації корпоративного управління;
2) системи органів управління та їх основні завдання;
3) основні підходи до визначення колективної придатності;
4) удосконалені підходи щодо регулювання конфлікту інтересів.
Зауваження та пропозиції до проектів приймаються до 31 серпня 2022 р. на електронну адресу: [email protected].
Законодавство
Питання захисту прав депортованих осіб розв’язуватиме Координаційний штаб
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 17 червня 2022 р. № 708.
Утворений Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Читайте також: Захистити українських дітей під час війни закликала Верховна Рада
Основними завданнями Координаційного штабу є:
1) сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав депортованих осіб;
2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав депортованих осіб;
3) поширення інформації про свою діяльність.
Законодавство
Спрощено порядок фіксування шкоди, завданої житлу збройною агресією РФ
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 і від 19 квітня 2022 р. № 473» від 14 червня 2022 р. № 700, якою спрощено порядок фіксації руйнувань та пошкоджень житлових будівель та споруд.
Як пояснив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, змінами, зокрема передбачено:
Читайте також: Повідомити про пошкоджене чи знищене внаслідок агресії РФ майно можуть спадкоємці і правонаступники
1) конкретизувати напрями, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ;
2) фіксувати пошкодження, зумовлені збройною агресією РФ, будівель та споруд не лише приватної та комунальної, а також державної форми власності;
3) проводити обстеження пошкоджених об’єктів за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження та/або технічного обстеження;
4) встановити примірну форму акту комісійного обстеження. Надалі передбачено створення функціоналу, який дозволить формувати акт комісійного обстеження в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія).
Нагадаємо, нові напрями визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ
-
Думка експерта6 днів томуСоціальна допомога та виплати в умовах воєнного стану
-
В Україні4 дні томуОбмеження кількості учнів в одному класі знято для дистанційної форми навчання
-
В Україні11 години томуНавчальний рік у школах розпочнеться 1 вересня, в університетах – 15 серпня
-
Думка експерта5 днів томуМобілізація як підстава для зупинення судового провадження
-
Думка експерта7 днів томуВійна і боротьба з корупцією. Робота антикорупційних органів під час воєнного стану
-
В Україні5 днів томуДокументи про освіту можна отримати в дипломатичних установах України