Connect with us

Законодавство

Податкові міліціонери перейдуть до Бюро фінансових розслідувань

Верховна рада України прийняла за основу проект закону «Про Бюро фінансових розслідувань» № 1208-2.

Законопроект розроблено з метою розділення сервісної та правоохоронної функцій податкової служби, ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій.

Для цього й передбачено створення Бюро фінансових розслідувань, як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Бюро фінансових розслідувань складається з центрального апарату та територіальних управлінь, зареєстрованих як юридичні особи публічного права.

Загальна кількість працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України і може змінюватись рішенням Кабінету Міністрів України на підставі звіту керівника Бюро фінансових розслідувань. Передбачається можливість переходу колишніх працівників податкової міліції на службу до Бюро фінансових розслідувань на загальних підставах за результатами проведення конкурсу.

Законопроект не передбачає ліквідацію будь-яких підрозділів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ, але до Бюро фінансових розслідувань переходять повноваження щодо розслідування економічних злочинів.

Бюро самостійно проводитиме оперативно-розшукову діяльність, але фізичний захист надаватиметься органами Національної поліції.

До основної підслідності Бюро фінансових розслідувань віднесено кримінальні  правопорушення 25 статтями Кримінального кодексу (ст.ст. 204, 205, 205-1, 206, 206-2, 209, 209-1, 210, 211, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 КК), додаткової підслідності – 5 статей (ст.ст. 192, 200, 216, 358, 366), а також досудове розслідування за статтею 222 КК (якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в тисячу п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину).

Законодавство

Банки повідомлятимуть виборчу комісію про відкриття рахунків виборчих фондів

Національний банк опублікував для громадського обговорення проект постанови Правління Національного банку України «Про Порядок відкриття і закриття рахунків виборчих фондів».

Проект постанови розроблено відповідно до вимог Виборчого кодексу України, що набрав чинності 1 січня 2020 р., згідно з якими, порядок відкриття і закриття рахунків виборчих фондів відповідно до норм Кодексу встановлюється Національним банком України за погодженням з Центральною виборчою комісією.

У проекті постанови, зокрема, визначається порядок відкриття і закриття рахунків виборчих фондів та встановлюється обов’язок банків повідомляти:

  • Центральну виборчу комісію та Національне агентство з питань запобігання корупції про відкриття рахунків виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, політичної партії, яка висунула кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному виборчому окрузі та їх реквізити;
  • регіональне або територіальне представництво Центральної виборчої комісії та Національне агентство з питань запобігання корупції про відкриття поточного рахунку виборчого фонду кандидата у народні депутати України у загальнодержавному виборчому окрузі та його реквізити;
  • територіальну виборчу комісію про відкриття рахунків виборчих фондів організації політичної партії, яка висунула виборчий список, кандидата в депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища та їх реквізити.

Ознайомитись з проектом постанови Правління НБУ можна за цим посиланням. Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 28 березня 2020 р. на електронну адресу nbu@bank.gov.ua.

Читати далі

Законодавство

Управління державним боргом перейшло від Мінфіну до Боргового агентства

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Агентства з управління державним боргом України» від 19 лютого 2020 р. № 127.

Уряд утворив Агентство як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, і діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

До Агентства з управління державним боргом переходять права і обов’язки Міністерства фінансів у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

Боргове агентство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

  • узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, вносить в установленому порядку на розгляд Міністрові фінансів пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, а також подає Міністрові фінансів на погодження позицію щодо проектів нормативно-правових актів, розробниками яких є інші центральні органи виконавчої влади;
  • здійснює управління державним боргом та гарантованим державою боргом, у тому числі управління ризиками, пов’язаними з державним боргом та гарантованим державою боргом;
  • здійснює державні внутрішні та зовнішні запозичення з урахуванням середньострокової стратегії управління державним боргом на відповідний період;
  • є емітентом державних боргових цінних паперів України, в тому числі державних облігацій, казначейських зобов’язань та державних деривативів України.

Боргове агентство очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.

Гранична чисельність державних службовців та працівників Боргового агентства затверджується Кабінетом Міністрів України. Структуру його апарату затверджує  Голова за погодженням з Міністром фінансів.

Читати далі

Законодавство

Кількість лже-замінувань набуває загрозливого масштабу

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян» від 20 грудня 2019 р. № 2642.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за лже-замінування критично важливих об’єктів – до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Необхідність його прийняття обґрунтовують тим, що кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності за останній час набула загрозливого масштабу.

При цьому повідомлення носять комплексний характер, коли одночасно повідомляється про замінування десятків об’єктів. Усе частіше такі повідомлення стосуються закладів освіти, охорони здоров’я, об’єктів, що мають велике значення для функціонування суспільства та безпеки населення, виведення з ладу або порушення функціонування яких може справити негативний вплив на стан національної безпеки й оборони України, навколишнього природного середовища, заподіяти майнову шкоду та становити загрозу для життя і здоров’я людей.

Правоохоронні органи вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу, вимушено відволікаючи від виконання основних службових завдань.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.