Connect with us

Законодавство

Поліцейські за заподіяну шкоду відповідатимуть матеріально

Комітет Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки підготував до другого читання проект Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1225.

Законопроект розроблено з метою приведення правових норм інституту матеріальної відповідальності військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження ними зборів у відповідність із Конституцією України.

З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов’язків військової служби або службових обов’язків (п. 1 ст. 3 законопроекту № 1225).

Зазначені особи можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності протягом одного року з дня виявлення заподіяної шкоди (ст. 4), видами якої, відповідно до розд. II законопроекту, є обмежена матеріальна відповідальність, повна та підвищена матеріальна відповідальність.

З моменту виявлення фактів завдання шкоди, посадові (службові) особи зобов’язані письмово доповісти командиру (начальнику) протягом доби. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (ст. 8).

Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ (ст. 10).

Стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20% її місячного грошового забезпечення. Якщо із грошового забезпечення особи проводяться інші передбачені законодавством стягнення (утримання), загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 50% місячного грошового забезпечення (ст. 13).

Законопроектом також внесено зміни до ст. 19 Закону “Про Національну поліцію” та ст. 7 Закону “Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту”, згідно з якими у разі вчинення службовцями правопорушень вони нестимуть не лише дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність, а й матеріальну – згідно із законом «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб».

Законодавство

Визначено єдиний механізм проведення нагляду Держпрацею

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20 травня 2020 р. № 383.

Визначені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у:

  • сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • у сфері здійснення державного гірничого нагляду.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в додатку 1.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду визначено в додатку 2.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

  • високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п’яти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання визначається, починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

Читати далі

Законодавство

Розширено державну підтримку тваринників

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107» від 20 травня 2020 р. № 395.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), затверджений Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107, викладено в новій редакції, відповідно до якої, отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи – підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства, що провадять діяльність у галузі тваринництва та бджільництва, а також фізичні особи, у яких наявні бджолосім’ї.

Державна підтримка у 2020 р. надаватиметься за такими напрямками:

  • спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім’ї;
  • часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів;
  • часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких об’єктів;
  • часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції об’єктів із зберігання та переробки зерна;
  • погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства, за попередній бюджетний період.

Також встановлено, що бюджетні кошти, не виплачені у 2019 р. отримувачам бюджетних коштів з незалежних від них причин, виплачуються у 2020 р. в разі повторного подання ними документів згідно з вимогами цього Порядку.

Читати далі

Законодавство

Спрощено ліцензування банків

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про ліцензування банків» від 25 травня 2020 р. № 66.

Національний банк зменшив обсяг інформації, яку має щорічно надавати власник істотної участі. Відтепер для задовільного фінансового/майнового стану визначено такі критерії для:

  • юридичних осіб – відсутність ознак незадовільного фінансового стану;
  • фізичних осіб – платоспроможність (відповідно до оновлених підходів до оцінки).

Власник істотної участі щорічно до 1 лютого подаватиме письмове запевнення про відсутність підстав для погіршення майнового стану/ознак незадовільного фінансового стану, які мають відповідати вимогам, передбаченим Положенням про ліцензування банків.

Отже, у 2020 р. власники істотної участі в банках не будуть подавати передбачені Положенням документи в межах їх щорічної оцінки фінансового/майнового стану.

Відтепер форми документів для розрахунку розміру власних коштів та аналізу фінансового стану юридичної особи, що проводяться аудитором або консультантом, буде розміщено на веб-сайті Національного банку.

Крім того оновлено додатки до Положення та пояснення до них, методику оцінки фінансового/майнового стану власників істотної участі, уточнено порядок погодження керівників банку та керівника підрозділу внутрішнього аудиту.

Якщо раніше Національний банк вже погоджував кандидатуру керівника банку/керівника підрозділу внутрішнього аудиту на рівнозначні посади в тому ж або іншому банку і з дати успішного складання тесту пройшло не більше одного року, то тестування може не здійснюватися.

Якщо кандидату було відмовлено в погодженні на посаду керівника банку/керівника підрозділу внутрішнього аудиту за результатами проведеного тестування, повторне призначення на посаду в цьому або іншому банку є можливим не раніше, ніж через шість місяців.

Уточнено і порядок інформування банком щодо відкриття відокремленого підрозділу та скорочено перелік необхідних для цього документів. Відтепер банкам не потрібно подавати регулятору економічне обґрунтування відкриття відокремленого підрозділу.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.