Законодавство
Постраждалі від сексуального насильства під час війни отримають невідкладні проміжні репарації
Верховна Рада прийняла Закон (законопроект № 10132), який визначає основні засади державної політики у сфері правового і соціального захисту осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій.
Постраждалою особою відповідно до цього Закону визнається:
1) особа, постраждала від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України;
2) дитина (діти), народжена (народжені) внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України.
Сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією російської федерації проти України, – сексуальне насильство, скоєне проти будь-якої особи у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України починаючи з 20 лютого 2014 р., включаючи зґвалтування, примусову вагітність, примусову стерилізацію, примусовий аборт, примушування до зайняття проституцією, сексуальну експлуатацію, примушування до статевого акту з третьою особою, примушування до споглядання статевого акту, сексуальне рабство, торгівлю людьми з метою сексуальної експлуатації, примусове обрізання, примусову кастрацію, каліцтво або вчинення насильницьких дій над статевими органами, примусове оголення сексуального характеру, будь-яку іншу форму сексуального насильства, а також погрози та спроби його вчинення.
Для прийняття рішення про визнання або про відмову у визнанні особи такою, що постраждала від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України, а також з метою ефективного забезпечення доступу до невідкладних проміжних репарацій створюється відповідна Комісія при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики.
Заява про визнання особи постраждалою подається заявником до Комісії у письмовій формі, а її зміст і форма, перелік документів, що додаються до заяви, та порядок її подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Обов’язковою складовою процедури визнання особи постраждалою є проведення співбесіди з особою, стосовно якої розглядається питання про визнання її постраждалою. У разі звернення особи, яка є потерпілою у кримінальному провадженні щодо порушення законів та звичаїв війни, така особа може бути визнана постраждалою без проведення співбесіди.
У разі прийняття рішення про визнання особи постраждалою або про відмову у визнанні особи постраждалою така особа інформується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття Комісією відповідного рішення. Рішення про відмову у визнанні особи постраждалою має бути обґрунтованим та містити підстави для такої відмови.
При цьому у разі прийняття рішення про відмову у визнанні особи постраждалою така особа має право оскаржити це рішення в судовому порядку.
Постраждала особа має право на отримання невідкладних проміжних репарацій, що включає:
1) отримання інформації про свої права та можливості їх реалізації;
2) право на безоплатне проходження реабілітації незалежно від місця проживання та відповідно до потреб, включаючи комплекс медичних, психосоціальних та інших заходів, спрямованих на відновлення фізичного і психологічного стану та соціальних функцій постраждалої особи;
3) право на отримання невідкладної грошової виплати.
Постраждалим особам призначається невідкладна грошова виплата в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування можуть затверджувати місцеві програми та створювати фонди з метою надання постраждалим особам інших видів фінансової допомоги.
Водночас постраждалій особі гарантується право на:
1) повагу до честі та гідності та на гуманне ставлення;
2) відновлення порушених прав внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією російської федерації проти України;
3) безоплатну правничу допомогу у порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу»;
4) отримання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного проживання;
5) безоплатне отримання соціальних послуг у порядку, передбаченому Законом України «Про соціальні послуги», та відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг.
Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.