Connect with us

Законодавство

Проект Закону про викривачів корупції отримав підтримку нардепів

Законопроект №1010, що передбачає внесення змін до ЗУ «Про запобігання корупції», який регулює захист інтересів викривачів корупції, був прийнятий за основу 13 вересня 2019 року. Передбачається внесення змін до зазначеного вище Закону, в частині:

  1. Визначення статусу викривачів корупції з метою визначення їх прав і гарантій захисту в правовому полі.
  2. Забезпечити необхідні умови для оприлюднення інформації у сфері корупції.
  3. Визначити правильний порядок і послідовність дій того, хто викриває корупцію, розкриття останнім інформації.
  4. У разі розкриття викривачем корупції інформації, про скоєні в цій сфері правопорушення або ж стосовно особи, яка його вчинила, забезпечити звільнення того, хто викриває інформацію від юридичної відповідальності.
  5. Забезпечити правовим захистом з боку держави трудових прав та інтересів викривачів корупції.

Законопроектом вноситися поняття викривач. Мається на увазі особа, яка повідомляє про можливі факти вчинення корупційного діяння іншою особою. Ключовою ознакою для визначення терміну викривача є наявність достатніх підстав, що дозволяють припускати, що інформація є підтвердженою. Забезпечення прав з боку держави поширюється не тільки на викривачів, але і на близьких до них осіб, членів сім’ї.

Національне агентство з питань запобігання корупції буде наділене повноваженнями забезпечити захист викривачів корупції.

Законопроект визначає рамки прав викривачів:

  • Отримувати інформацію про свої права та обов’язки.
  • Як підтвердження правдивості поданої викривачем заяви, є право надавати докази.
  • Отримувати інформацію про факт прийняття і внесення в ЄРДР інформації, поданої викривачами до відповідних органів.
  • Давати пояснення за фактом поданої заяви про корупційне діяння або осіб, що скоюють правопорушення (пов’язаному з корупцією), або відмовитися від дачі таких – добровільна дія.
  • Отримувати правову допомогу безкоштовно.
  • Зберігати конфіденційність.
  • Дозволено не вказувати авторство при подачі заяви про корупційні діяння, факти прояву правопорушень у цій сфері.
  • Право на забезпечення захисту, якщо в цьому є необхідність (включаючи і захист родичів). Приводом для отримання такого захисту є загроза життю і здоров’ю безпосередньо викривачів, близьких їм осіб, членів сім’ї. Запит на захист або відмова від нього є добровільною.

Ряд інших прав (більш детально в офіційному тексті Закону). Додатково повідомляється і про права викривачів на отримання винагороди. Визначена мінімальна сума корупційного правопорушення, з якого з’являється право на отримання винагороди. Формула її розрахунку: сума мінімуму заробітної плати (законодавчо встановленого на початок року) помножена на 5000. Також визначено порядок призначення цієї суми судом. Винагорода не може перевищувати 10% або 3000 мінімальних зарплат.

Розмір винагороди може бути розподілений між декількома особами, які повідомили різні факти про корупційний злочин. Інформація може мати характер що доповнює чинні або вже відомі факти.

Що стосується звільнення викривачів від юридичної відповідальності, Законом передбачені механізми реалізації права осіб, які повідомили про скоєне в сфері корупції діяння (або особу, пов’язану з корупцією). Зокрема реалізація права на звільнення від юридичної відповідальності поширюється у сферах:

  1. Цивільного права. Зокрема, відповідальність за понесені збитки або збитки, що стали результатом повідомлення про порушення в сфері корупції, передбачених цим Законом.
  2. У разі наявності факту непідтвердженої інформації, що була надана викривачем інформації, необхідність в її підтвердженні відсутня.

За розголошення або використання інформації, яка може вказати на особу викривача, особою, яка отримала доступ до такої інформації в ході реалізації службових повноважень, також передбачається відповідальність. Зокрема передбачене позбавлення права обіймати певні посади строком до 1 року і накладання штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Анонімні повідомлення також повинні мати певний формат подачі. Зокрема в них повинна бути:

  • Інформація, яка стосується конкретної особи яка вчинила корупційне діяння або ж пов’язана із вчиненням правопорушення в цій сфері.
  • Дані, які містяться в заяві анонімного характеру, мають передбачати можливість бути перевіреними.

Обробка даних і проведення перевірки за фактами скоєних злочинів або інформації, що зображується в заяві про факт корупції мають бути проведені протягом 15 днів. Термін відраховується з дня надходження відповідної заяви до компетентного органу для проведення перевірки. Передбачена можливість продовження терміну проведення перевірки до 30-ти днів. Ця процедура здійснюється керівником органу, що проводить перевірку за наявності достатніх підстав для продовження.

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Законодавство

Припинено продаж об’єктів великої приватизації до кінця карантину

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” щодо парламентського контролю за приватизацією державного майна» від 2 вересня 2020 р. № 853-IX.

Новою ст. 9 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що парламентський контроль за приватизацією державного майна здійснюється комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання приватизації державного і комунального майна.

Також визначені контрольні функції і відповідні повноваження у сфері приватизації вищезазначеного комітету ВРУ.

Окрім цього, новою редакцією п. 7-2 розд. V Закону встановлено, що тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), аукціони з продажу об’єктів великої приватизації не проводяться (раніше – приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації припиняється.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram