Connect with us

Законодавство

Проект Закону про викривачів корупції отримав підтримку нардепів

Законопроект №1010, що передбачає внесення змін до ЗУ «Про запобігання корупції», який регулює захист інтересів викривачів корупції, був прийнятий за основу 13 вересня 2019 року. Передбачається внесення змін до зазначеного вище Закону, в частині:

  1. Визначення статусу викривачів корупції з метою визначення їх прав і гарантій захисту в правовому полі.
  2. Забезпечити необхідні умови для оприлюднення інформації у сфері корупції.
  3. Визначити правильний порядок і послідовність дій того, хто викриває корупцію, розкриття останнім інформації.
  4. У разі розкриття викривачем корупції інформації, про скоєні в цій сфері правопорушення або ж стосовно особи, яка його вчинила, забезпечити звільнення того, хто викриває інформацію від юридичної відповідальності.
  5. Забезпечити правовим захистом з боку держави трудових прав та інтересів викривачів корупції.

Законопроектом вноситися поняття викривач. Мається на увазі особа, яка повідомляє про можливі факти вчинення корупційного діяння іншою особою. Ключовою ознакою для визначення терміну викривача є наявність достатніх підстав, що дозволяють припускати, що інформація є підтвердженою. Забезпечення прав з боку держави поширюється не тільки на викривачів, але і на близьких до них осіб, членів сім’ї.

Національне агентство з питань запобігання корупції буде наділене повноваженнями забезпечити захист викривачів корупції.

Законопроект визначає рамки прав викривачів:

  • Отримувати інформацію про свої права та обов’язки.
  • Як підтвердження правдивості поданої викривачем заяви, є право надавати докази.
  • Отримувати інформацію про факт прийняття і внесення в ЄРДР інформації, поданої викривачами до відповідних органів.
  • Давати пояснення за фактом поданої заяви про корупційне діяння або осіб, що скоюють правопорушення (пов’язаному з корупцією), або відмовитися від дачі таких – добровільна дія.
  • Отримувати правову допомогу безкоштовно.
  • Зберігати конфіденційність.
  • Дозволено не вказувати авторство при подачі заяви про корупційні діяння, факти прояву правопорушень у цій сфері.
  • Право на забезпечення захисту, якщо в цьому є необхідність (включаючи і захист родичів). Приводом для отримання такого захисту є загроза життю і здоров’ю безпосередньо викривачів, близьких їм осіб, членів сім’ї. Запит на захист або відмова від нього є добровільною.

Ряд інших прав (більш детально в офіційному тексті Закону). Додатково повідомляється і про права викривачів на отримання винагороди. Визначена мінімальна сума корупційного правопорушення, з якого з’являється право на отримання винагороди. Формула її розрахунку: сума мінімуму заробітної плати (законодавчо встановленого на початок року) помножена на 5000. Також визначено порядок призначення цієї суми судом. Винагорода не може перевищувати 10% або 3000 мінімальних зарплат.

Розмір винагороди може бути розподілений між декількома особами, які повідомили різні факти про корупційний злочин. Інформація може мати характер що доповнює чинні або вже відомі факти.

Що стосується звільнення викривачів від юридичної відповідальності, Законом передбачені механізми реалізації права осіб, які повідомили про скоєне в сфері корупції діяння (або особу, пов’язану з корупцією). Зокрема реалізація права на звільнення від юридичної відповідальності поширюється у сферах:

  1. Цивільного права. Зокрема, відповідальність за понесені збитки або збитки, що стали результатом повідомлення про порушення в сфері корупції, передбачених цим Законом.
  2. У разі наявності факту непідтвердженої інформації, що була надана викривачем інформації, необхідність в її підтвердженні відсутня.

За розголошення або використання інформації, яка може вказати на особу викривача, особою, яка отримала доступ до такої інформації в ході реалізації службових повноважень, також передбачається відповідальність. Зокрема передбачене позбавлення права обіймати певні посади строком до 1 року і накладання штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Анонімні повідомлення також повинні мати певний формат подачі. Зокрема в них повинна бути:

  • Інформація, яка стосується конкретної особи яка вчинила корупційне діяння або ж пов’язана із вчиненням правопорушення в цій сфері.
  • Дані, які містяться в заяві анонімного характеру, мають передбачати можливість бути перевіреними.

Обробка даних і проведення перевірки за фактами скоєних злочинів або інформації, що зображується в заяві про факт корупції мають бути проведені протягом 15 днів. Термін відраховується з дня надходження відповідної заяви до компетентного органу для проведення перевірки. Передбачена можливість продовження терміну проведення перевірки до 30-ти днів. Ця процедура здійснюється керівником органу, що проводить перевірку за наявності достатніх підстав для продовження.

Законодавство

Періодичність перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу узалежнили від їх ризиковості

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 29 серпня 2019 року № 470.

Зміни внесені до п. 2 розд. II зазначеного Порядку і стосуються періодичності проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

  • абз. 1 викладено у новій редакції: «Включення суб’єкта первинного фінансового моніторингу до плана-графіка проведення перевірок здійснюється на підставі оцінки ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
  • абз. 2, 3 (щодо частоти проведення перевірок та щодо дати, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки) виключено.

Читати далі

Законодавство

Вводиться централізований облік доручень правоохоронних органів на митний огляд товарів і транспортних засобів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 2 жовтня 2019 р. № 861.

Постановою, з метою забезпечення уніфікованого обліку доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які направляються правоохоронними органами, відстеження результатів їх направлення, уникнення зловживань у цій сфері передбачено запровадження централізованого надсилання зазначених доручень в електронному вигляді із використанням відповідної інформаційної систем.

Учасники експериментального проекту використовують на безоплатній основі тестову версію інформаційної системи, що забезпечує централізоване надсилання правоохоронними органами та отримання органами доходів і зборів в електронному вигляді доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначені доручення надсилаються правоохоронними органами органам доходів і зборів централізовано в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи правоохоронного органу та обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань митної справи.

У разі відсутності в дорученні усієї інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган шляхом направлення повідомлення електронними каналами зв’язку.

Максимальний строк дії доручень, які надсилаються до органів доходів і зборів, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту надсилання.

Підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів, а також розробку необхідного програмного забезпечення буде здійснено за результатами розпочатого експериментального проекту.

Читати далі

Законодавство

Для належного облаштування Державного кордону потрібна смуга у 50 метрів

Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 0905.

Задля створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією, забезпечення виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про державний кордон України», а саме:

  • визначити розмір земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій шириною до 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми,
  • звільнити зазначені вище органи у зв’язку із цим від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням ділянок для облаштування кордону.
З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.