Законодавство
«Прощення» кредитів за заставним майном
Рада пропонує не повертати кредити на знищене майно: деталі документи
Олена КОРОБКОВА,
голова Ради Незалежної асоціації банків України
Що не так із законопроектом про списання кредитів за знищене під час війни майно та як виправити недоліки?
Минулий тиждень в Україні пройшов, у тому числі, під егідою активного обговорення законопроектів, що мали б вирішити питання «прощення» кредитів за заставним майном, яке було зруйноване російськими окупантами. Таким, що має найвищі шанси на проходження у Верховній Раді, наразі експертне середовище оцінює законопроект № 7441-1. Натомість банківська спільнота, уважно вивчивши текст документа, ділиться своєю позицією та оцінками даного законопроекту.
Читайте також: Позичальникам не нараховуватимуть проценти під час воєнного стану
Отже, наразі законодавці пропонують чотири варіанти розвитку подій для чотирьох різних категорій майна. Перша категорія – майно, що розташоване на тимчасово окупованій території або на території громад у районах проведення бойових дій. Йдеться про житло та автомобілі.
Законопроект пропонує звільнення банком позичальника від обов’язку обслуговувати кредит протягом війни та трьох місяців після її закінчення війни або «до дня подачі підтверджувальних документів».
Втрати бізнесу від війни: де і як отримати відшкодування?
Та, вочевидь, автори вказаного законопроекту так поспішали, що забули вказати в ньому, що саме ці документи мають підтверджувати. Відновлення обов’язку позичальника щодо сплати грошей відновлюється у вказаний вище термін, якщо житло не зруйноване, певна річ. Та тут і починаються запитання. Перше – як підтвердити, що автомобіль і позичальник перебувають на окупованій території, а не на заході Україні чи в Європі? Пунктом щодо автомобілів за виключно «територіальним» принципом законодавці створюють поле для маніпуляцій.
Друге – на сьогодні вже заборонено нарахування штрафів за всіма кредитами фізосіб, а не лише за розташованими на окупованій території, також забороняється стягнення іпотеки. Тому для групи кредитів, що розташовані в окупації, достатньо додати пункт про таке майно до Закону України «Про споживче кредитування», а не вигадувати цілий новий механізм, який наразі дуже недосконалий на вигляд.
Інша категорія – майно в Криму. На нашу думку, наразі щось «приймати» в контексті цієї категорії взагалі немає сенсу. Коли Крим буде звільнено, кредити під заставу майна, яке буде там зруйноване, підпадуть під ті самі умови, що й кредити зі зруйнованим майном на іншій території України. На сьогодні банки і так не мають можливості стягувати майно в Криму.
Третя категорія – знищене житло, що було куплене за кредитні кошти та не є єдиним для сім’ї або площа якого перевищує визначену: для квартири – від 140 кв. м, а для будинку – від 250 кв. м. Сюди ж належить і знищена нерухомість, яку не було куплено за кредитні кошти. Також – знищений автомобіль «у кредиті», який не є єдиним або має двигун від 2500 см куб. Однак тут законодавець забув зазначити: єдиним для позичальника чи для родини, як це встановити і на яку дату?
Та «найцікавішим» у цьому плані є пункт про «пошкоджене внаслідок бойових дій житло чи автомобіль». Тобто вибиті вікна в квартирі вже можуть стати підставою для зупинення нарахування процентів і надання можливості позичальнику не платити кредит до кінця війни. Тут ми теж можемо отримати широке поле для маніпуляцій, і як наслідок, дуже масове зупинення обслуговування кредитів. Для третьої категорії позичальників зобов’язання відновлювати обслуговування кредиту настає тоді, коли буде отримано компенсацію за пошкоджене чи знищене майно від держави.
Четверта категорія – це знищене куплене за кредитні кошти єдине житло сім’ї площею для квартири до 140 кв. м, будинку до 250 кв. м і знищений єдиний автомобіль із двигуном до 2500 см куб. У цьому випадку всю заборгованість банк прощає в разі звернення позичальника протягом 90 днів після припинення воєнного стану. Натомість банк набуває права на отримання компенсації від держави.
Водночас тут лишається нез’ясованим ще одне питання в контексті третьої категорії позичальників: чому за частиною кредитів після закінчення війни банки прощають заборгованість й очікують компенсацію від держави, а щодо інших чекають компенсацію від держави позичальнику, а потім поновлюють кредит? Чи не краще все уніфікувати: держава виплачує компенсацію за своїми правилами, наприклад, повну в разі, якщо це єдине житло, або часткову – якщо це п’ятий будинок у родині. Далі ця компенсація спрямовується на погашення кредиту, а щодо залишку заборгованості за кредитом після отримання компенсації поновлюється обов’язок сплати позичальником.
Бо наразі ситуація виглядає так, що банк повинен прощати заборгованість за кредитами, а потім доводити державі, що цей кредит підпадав під ті чи інші параметри. А як, наприклад, банк перевірятиме, чи в позичальника це була єдина машина? А якщо знайдуться недобросовісні позичальники, що матимуть шість автівок, а за день до звернення до банку їх на когось переоформлять?
Знову-таки, звісно, ми обов’язково маємо підтримати людей, які втратили майно. І банки готові підтримувати їх. Мова зараз не про прибутки, а про взаємну допомогу. Та пам’ятайте: банки видають кредити за рахунок депозитів, які необхідно повертати людям. Ми не зможемо «вічність» чекати на компенсації й усе всім просто прощати.
Що пропонується?
Національна асоціація банків України розробила та запропонувала альтернативний механізм допомоги. Ми пропонуємо до 10% втрат компенсувати позичальнику грошима, а 90% суми – спеціальними ОВДП різної строковості, якими гаситиметься кредит. Таким чином, банки матимуть інструмент, який зможуть продати на вторинному ринку, чи отримати рефінансування під нього, чи чекати оплати. Також це не створить критичних навантажень на бюджет. Однак, якщо ж влада все-таки йтиме шляхом, запропонованим у законопроекті № 7441-1, то варто зазначити, що цей документ потребує якісного доопрацювання, аби не нашкодити банківській системі й усій нашій економіці, відповідно.
Джерело: Юридичний вісник України
