Законодавство
Процес виведення банків із ринку став незворотним
Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (законопроект № 2571-д).
Національний банк привітав рішення Верховної Ради, оскільки зазначений документ усуває прогалини в законодавстві, що були виявлені під час очищення банківської системи в 2014-2016 роках.
«Закон встановлює чіткі інституційні і процедурні механізми в процесі виведення банків із ринку. Норми закону – це надбання світового досвіду. В результаті цей закон стане інструментом посилення стійкості банківської системи до криз та відновлення фінансової стабільності в разі настання кризи», – повідомила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова.
По-перше, закон гарантує невідворотність виведення банку з ринку. Відтепер, у випадку, якщо суд скасує рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється, продаж активів і розрахунки з кредиторами банку тривають.
Фактично, закон дозволяє прибрати «білі плями» у законодавстві, які раніше дозволяли судам реанімувати «зомбі» банки, виведені з ринку через неплатоспроможність. Спроможність судів «повертати банки до життя» обмежено в багатьох країнах світу, в тому числі в країнах Євросоюзу. Відповідно українське законодавство має відповідати практикам ЄС.
По-друге, закон змінює процедуру оскарження рішень Національного банку, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у процесі виведення банків з ринку. Суди не повинні перебирати на себе функції Національного банку. Вони мають розглядати рішення на відповідність законодавству, однак не повинні піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки регуляторів, зроблені в межах їх дискреційних повноважень, та їх технічні судження.
По-третє, законом чітко визначено передумови та процедура отримання колишніми власниками виведених з ринку банків компенсацій та їх форма. Для того, щоб встановити гарантію справедливого та неупередженого розгляду питання про визначення розміру шкоди, основну роль у цьому питанні відіграватиме спеціальний суб’єкт – «міжнародно визнана аудиторська фірма».
По-четверте, законом вдосконалено процедуру прийняття рішень Національного банку. Змінюється низка норм, зокрема щодо «професійного судження» та процедурних прав. Зокрема, закон дозволить виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях, а значить – зберігати активи неплатоспроможних банків і виводити банки з ринку з найменшими втратами.
По-п’яте, у держави відтепер більше опцій, якими способами здійснювати націоналізацію банків за потреби (включаючи інструменти зі створення перехідного банку чи передавання частини портфеля зобов’язань і активів приймаючому банку).
Також закон визначає практичні кроки, які держава має робити під час та після націоналізації. Відтепер цей процес стане значно ефективнішим, аби такий банк міг розпочати свою роботу миттєво.
