Connect with us

Законодавство

Рада планує посилити відповідальність за перешкоджання роботі журналістів

Дата публікації:

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 3633 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів».

Як передає кореспондент Укрінформу, за це проголосували 305 народних депутатів. «Законопроект спрямований на посилення захисту журналістів, їх близьких родичів та членів їх сімей від застосування погроз або насильства у зв’язку зі здійсненням журналістами законної професійної роботи, а також у випадку перешкоджання такій діяльності», — йдеться в пояснювальній записці.

Документом пропонується збільшити санкції в статті 171 Кримінального кодексу України, а також викласти в новій редакції частину четверту статті 3451 Кримінального кодексу України. Так, незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується в зв’язку зі своєю професійною діяльністю, незаконна відмова в доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню ним законної професійної діяльності, пропонується карати штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Нині за такі дії передбачено штраф до 50 НМДГ (850 грн) або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю законопроектом пропонується карати штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Чинна редакція Кримінального кодексу передбачає покарання за такі діяння штрафом до 200 НМДГ (до 3 400 грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років. Відповідні дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, пропонується карати штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 51 тис. грн) або обмеженням волі на строк до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Нині такі дії караються штрафом від 200 до 500 НМДГ (від 3 400 до 8500 грн) або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Пропонується також викласти в новій редакції частину четверту статті 345-1 Кримінального кодексу, якою передбачити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, умисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у виді позбавлення волі на строк від 7 до 14 років.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

9818 осіб – квота імміграції на 2021 р.

Опубліковано

on

Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про встановлення квоти імміграції на 2021 рік» від 24 лютого 2021 р. № 148-р.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про імміграцію» (далі- Закон) встановлено квоту імміграції на 2021 р. за категоріями іммігрантів (згідно з ст. 4 Закону) у розрізі регіонів, а саме:

– діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України – 580 осіб;

– висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України – 5706 осіб;

– особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менш як 100 тис. доларів США – без обмеження;

– особи, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України – 890 осіб;

– особи, які раніше перебували в громадянстві України – 396 осіб;

– батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти – 2140 осіб;

– особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

– особи, які прослужили в Збройних Силах України три і більше років – 106 осіб.

Разом по всіх категоріях і регіонах України – 9818 осіб.

Читати далі

Законодавство

Визначено особливості звітування з ЄСВ для різних груп платників

Опубліковано

on

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435» від 28 грудня 2020 р. № 814.

Установлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах до:

– 1 квітня 2021 року – згідно з додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435 (далі – Порядок), для платників єдиного внеску, визначених п. 1 та 16 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28 лютого 2021 року;

– 1 квітня 2021 року – згідно з додатком 7 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 1, 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

– 1 квітня 2021 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої – третьої груп платників єдиного податку;

– 1 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до четвертої групи платників єдиного податку;

– 1 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, які використовують загальну систему оподаткування;

– 1 січня 2022 року – згідно з додатком 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 5, 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону;

– 1 січня 2022 року – згідно з додатком 6 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених абз. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону.

Водночас визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2022 року, наказ Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 р. № 435.

Читати далі

Законодавство

Україна охоронятиме зовнішні кордони ЄС

Опубліковано

on

Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року» від 24 лютого 2021 р. № 145-р.

Новим абзацом розділу «Мета Стратегії» визначено, що зважаючи на європейську та євроатлантичну інтеграцію України, ключовим результатом Стратегії є готовність та спроможність до охорони зовнішніх кордонів ЄС в межах державного кордону України після набуття повноправного членства в ЄС.

До розділу «Стратегічні цілі та завдання з реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами» додано такі завдання:

– удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону шляхом прийняття та реалізації відповідних нормативно-правових актів;

– забезпечення готовності до охорони українсько-російської ділянки державного кордону в межах окремих районів Донецької та Луганської областей після відновлення контролю над ним, а саме планування заходів з відновлення охорони українсько-російської ділянки державного кордону в межах окремих районів Донецької та Луганської областей.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram