Connect with us

Законодавство

Рада скасувала кримінальне покарання за фіктивне підприємництво

Депутати ухвалили Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України про зменшення тиску на бізнес».

Законом, зокрема, декриміналізується відповідальність за фіктивне підприємництво. Тобто з Кримінального кодексу вилучається стаття 205, якою призначалося покарання за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. В пояснювальній записці до законопроекту сказано, що склалася поширена практика використання контролюючими органами матеріалів досудових розслідувань і вироків судів у кримінальних проваджень за статтею 205 КК для обґрунтування донарахування грошових зобов’язань платників податків. При цьому наголошується, що негативні тенденції у вирішенні податкових спорів були спровоковані розповсюдженим хибним підходом судів до оцінки доказів, наданих контролюючими органами.

Згідно з прийнятим законом підвищено розміри сум фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів та інших обов’язкових платежів для встановлення наявності ознак складів кримінальних злочинів, передбачених ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Зокрема, пропонується встановити, що під значним розміром кош тів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які в три тисячі (зараз у тисячу) і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які в п’ять тисяч (зараз у три тисячі) і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в сім тисяч (зараз у 5 тисяч) і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Окрім того, збільшено розміри штрафу за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). У пояснювальній записці також зазначається, що на сьогодні в Україні склалася практика використання кримінальних проваджень як засобу тиску на бізнес, зокрема в контексті проведення податкових перевірок. Така тенденція спотворює суть і мету кримінальної відповідальності. Згідно з гуманізацією кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, відмова від карального характеру контролю за ухиленням від сплати податків дозволить створити сприятливе середовище для функціонування бізнесу в нашій країні.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Знищувати корми доведеться за новим порядком і тільки під контролем Держпродспоживслужби

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувало для обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей».

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» встановлено, що оператор ринку здійснює знищення, утилізацію кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей за власний рахунок у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини.

Дотепер такого порядку не було, а отже проект наказу розроблений на виконання вищезазначеної норми з метою правового врегулювання порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших цілей.

Порядком визначаються механізми поводження операторів ринку з кормами з метою попередження їх негативного впливу на здоров’я тварин та навколишнє природне середовище, зокрема:

при виявленні кормів, що не підлягають подальшому використанню, оператор ринку негайно розпочинає процедуру вилучення цих кормів з обігу, складає відповідний акт, який не пізніше двох робочих днів надсилає територіальному органу Держпродспоживслужби.

Корми, що не підлягають подальшому використанню, зберігаються оператором ринку в окремих опечатаних ним приміщеннях та передаються операторами ринку для знищення або утилізації суб’єктам господарювання, які мають експлуатаційний дозвіл на використання потужностей (об’єктів) з переробки неїстівних продуктів тваринного походження.

Оператори ринку, які мають корми, що не підлягають подальшому використанню, упродовж двох робочих днів подають територіальному органу Держпродспоживслужби за місцем їх діяльності інформацію про передачу таких кормів на знищення або утилізацію.

У свою чергу, суб’єкти господарювання, яким були передані для знищення або утилізації корми, що не підлягають подальшому використанню, щокварталу надсилають територіальним органам Держпродспоживслужби в паперовому та електронному вигляді Звіт про обсяги та методи знищення або утилізації кормів.

Наявність в обігу кормів, що не підлягають подальшому використанню, встановлюється Держпродспоживслужбою за результатами заходів державного контролю та/або посадовими (уповноваженими) особами операторів ринку кормів.

Долучитись до обговорення проекту наказу «Про затвердження Порядку знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей» можна на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Читати далі

Законодавство

Як впливатимуть іноземні інвестиції на національні інтереси та безпеку?

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувало для обговорення проект Закону України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку».

Законопроектом, з метою створення системи оцінки впливу іноземних інвестицій відповідно до міжнародних практик та стандартів, запроваджується система оцінки впливу таких інвестицій на національні інтереси та безпеку держави.

У разі здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах шляхом вчинення правочинів іноземними інвесторами, такі інвестиції підлягають оцінці з погляду їх  подальшого впливу.

Перелік правочинів, що підлягають оцінці,  визначено у ч. 2 ст. 5 законопроекту.

Здійснення іноземних інвестицій у стратегічних сферах, згідно із законопроектом, буде можливе лише за умови погодження правочинів щодо них спеціально створеною Міжвідомчою комісією з питань оцінки впливу іноземних інвестицій на національну безпеку України за результатами проведення такої оцінки. До отримання погодження іноземні інвестори зобов’язані будуть утримуватися від будь-яких дій щодо таких інвестицій.

В Україні наразі відсутня система перевірки та оцінки іноземних інвестицій. При цьому в ході запровадженні обігу земель сільськогосподарського призначення та у разі укладання правочинів щодо таких земель інвесторами такі інвестиції підлягатимуть обов’язковій оцінці з погляду впливу на національну безпеку.

Долучитись до обговорення проекту Закону України «Про оцінку впливу іноземних інвестицій на національні інтереси та безпеку» можна на сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Читати далі

Законодавство

Прокуратура позбулася функції досудового розслідування

З 20 листопада 2019 р. Прокуратура припиняє функцію досудового розслідування, однак продовжує здійснювати процесуальне керівництво, тобто організацію і координацію досудового слідства.

Усі незавершені розслідування передаються відповідно до підслідності до Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Нацполіції і ін. Разом з цим, повноваження прокурорів виконувати процесуальні дії в межах розслідувань забезпечить їхню безперервність.

Як ідеться у повідомленні Генпрокуратури – «З утворенням у ДБР спеціалізованого управління та переходу до нього слідчих, матеріали проваджень будуть направлені їм для подальшої роботи над розслідуваннями».

Досудове розслідування здійснювалося прокуратурою тимчасово. Ця функція прокуратурі не притаманна згідно з Основним Законом і Законом України «Про прокуратуру».

У «Перехідних положеннях» Конституції України і КПК України зазначається, що до створення Державного бюро розслідувань повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі прокуратури, а після початку його роботи – мають завершити розслідування у визначений строк або вирішити питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.