Законодавство
Римський статут: що Україна ховає за 7-річним застереженням?
Арсен Маринушкін,
правозахисник, адвокат,
голова ГО «Незалежне антикорупційне бюро України»
Що насправді стоїть за цим юридичним маневром?
Україна днями зробила важливий крок, 16 серпня Президент закликав парламент ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та вніс до Верховної Ради відповідний законопроект (№ 0285), але із заявою щодо статті 124 цього статуту, яка передбачає обмеження юрисдикції МКС стосовно воєнних злочинів, вчинених українськими громадянами, на 7 років. Це рішення викликало низку запитань, особливо щодо того, чому було обрано саме 7-річний термін. Розгляньмо це питання детальніше.
Уточнимо, стаття 124 Римського статуту дозволяє державам-учасницям зробити застереження щодо юрисдикції МКС стосовно воєнних злочинів (стаття 8). Це означає, що протягом визначеного періоду, який може тривати до 7 років, МКС не матиме права розслідувати воєнні злочини, вчинені громадянами цієї держави або на її території. Чому обрано саме 7 років? Вказані підстави, які я наведу нижче, є моїм власним спостереженням, та не відображають позицію офіційних державних органів України.
По-перше, це захист інтересів держави під час війни. Україна перебуває в стані збройної агресії з боку російської федерації, що створює численні ризики. Держава вирішила обмежити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на 7 років, щоб захистити своїх громадян, зокрема військових, від потенційних правових наслідків, поки ситуація не стабілізується.
По-друге, цей період дозволяє Україні провести необхідні реформи в національному законодавстві та зміцнити національні судові органи, що дасть можливість розглядати справи щодо воєнних злочинів без необхідності втручання МКС. Це також надає Україні можливість вести дипломатичні переговори та адаптуватися до нових умов співпраці з міжнародними організаціями.
По-третє, слід розібратися як діяти з висновком Конституційного Суду України від 11.07.2001 року у справі про Римський статут, згідно з яким цей статут був визнаний таким, що не відповідає Конституції України в окремих положеннях. Зокрема, КСУ зазначив, що положення статуту про доповнення національних органів кримінальної юстиції суперечать Конституції України, оскільки передбачають делегування функцій судів, що не допускається Основним Законом країни (в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та статті 1 статуту, за якими «Міжнародний кримінальний суд …доповнює національні органи кримінальної юстиції»).
Читайте також: Армію «підкошує» військова юстиція. Що не так із правосуддям в умовах війни?
По-четверте, ратифікація Римського статуту з обмеженням юрисдикції щодо воєнних злочинів є частиною стратегії інтеграції України в міжнародні структури й рішення дозволяє державі гармонізувати своє національне законодавство з міжнародним правом, водночас зменшуючи ризики для своїх громадян. Україна не єдина держава, яка скористалася можливістю зробити застереження за статтею 124 Римського Статуту, наприклад Франція та Колумбія раніше робили подібні застереження.
Нагадаю, наприкінці березня 2022 р. правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголошували, зокрема, в організації Human Rights Watch, але тоді міністр юстиції заявив, що негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним, в свою чергу Офіс Президента підтримував позицію що саме через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі. У вересні 2022 року до заклику приєднався і Європейський Союз.
Отже, на моє переконання, обрання 7-річного періоду застереження за статтею 124 Римського статуту Україною відображає прагнення захистити національні інтереси, забезпечити безпеку своїх громадян і поступово інтегруватися в міжнародні правові структури. Водночас це рішення залишає відкритими питання щодо конституційної сумісності та подальших кроків, необхідних для усунення виявлених суперечностей. Скоріш за все ця проблема має бути вирішена шляхом ухвалення законопроекту № 111484 щодо приведення положень ККУ у відповідність до норм Римського статуту МКС.
Джерело: Юридичний вісник України
