Connect with us

Законодавство

Ринок землі від Зеленського. Яким він буде?

Днями команда Зе! озвучила свої плани щодо земельної реформи. Ми зібрали головне, що потрібно знати власникам земельних паїв, потенційним покупцям і всім, хто має справу із землею.

Кінець мораторію

Ринок землі насувається на Україну семимильними кроками. Нова влада дає зрозуміти, що не збирається звертати з наміченого шляху і мораторій незабаром буде скасовано. Раніше в Офісі Президента та Кабінеті Міністрів обмежувалися загальними заявами про те, що ринок неодмінно буде впроваджений у 2020 році, не вдаючись у деталі. А напередодні команда Зе! в повному складі, за участі глави держави, прем’єра й профільних міністрів, представила свій план дій. Якщо коротко, то виглядає він так: необхідні закони повинні бути ухвалені до кінця року, а запуск ринку відбудеться 1 жовтня 2020 р. З моделлю ринку землі у Володимира Зеленського попередньо також визначилися, але цього для успішної реалізації реформи недостатньо. Тепер треба починати комунікаційну кампанію — представляти й захищати концепцію, протистояти армії фермерів, частині аграрних холдингів та переконувати самих власників землі в необхідності впровадження ринку. Для цього треба розпочати відкриту дискусію, в тому числі із завзятими противниками реформи. Дискусію, яку будуть висвітлювати всі телеканали і ЗМІ.

Саме з цією метою напередодні була організована конференція з аграріями в КВЦ «Парковий», на яку висадився потужний десант в особі Президента, прем’єра та економічного блоку Кабінету Міністрів. «Ми розраховуємо на справжній діалог”, — переконував присутніх аграріїв глава Кабміну Олексій Гончарук. Конструктивного діалогу з фермерами в нього зрештою не вийшло. Проте незважаючи на гул і викрики «ганьба!», які супроводжували окремі відповіді керівника уряду, цю подію, напевно, все ж таки можна записати в актив команди Зеленського.

Основні позиції уряду щодо майбутньої реформи були оголошені: хто матиме право купувати, які будуть обмеження щодо продажу в одні руки, як держава фінансуватиме фермерів для купівлі землі, як захищатиме власників та інше. Формально влада в особі профільних міністрів запросила аграріїв до дискусії, наголошуючи на цьому з трибуни і в кулуарах.

Наступний крок — внесення пакету законопроектів щодо ринку землі у Верховну Раду. За даними наших співрозмовників у парламенті, наступного тижня документи зареєструють, а розглянуть десь у першій половині жовтня.

А поки що підведемо проміжні підсумки і пояснимо, що ж саме планує зробити уряд: як збирається відкривати ринок землі, на яких умовах, і що це означає для землевласників та потенційних покупців української ріллі?

Як саме впроваджуватиметься ринок землі?

Спочатку про сам механізм. Ще кілька тижнів тому розглядалися два варіанти законодавчих змін, які б дозволили запустити ринок. Перший, який пропонував Світовий банк, передбачав написання окремого закону про обіг земель, в якому б чітко були пописані правила нового ринку.

Проте від цієї ідеї згодом на Банковій відмовилися. Переміг варіант № 2 — законопроект про внесення змін до Земельного кодексу, який вимагатиме менше часу і зусиль на розробку.

Натомість в Офісі президента вирішили зосередитись на низці інших законопроектів, які загалом дозволять навести лад в земельній сфері, але про це пізніше.

Яким його (ринок землі) бачать на Банковій?

Більшість цих позицій були озвучені прем’єром та профільними міністрами на конференції з аграріями. Деякі з них чиновники оголошували й раніше. Отже, на яких умовах буде продаватись земля в Україні?

Хто купуватиме? Купувати землю зможуть українські громадяни та українські компанії, територіальні громади та держава. При цьому таке право матимуть, у тому числі, ті компанії, кінцевими бенефіціарами яких можуть бути іноземці. При цьому діятиме заборона на набуття у власність ділянок громадянами РФ. «У моделі, яку ми будемо пропонувати з урядом, купувати чи продавати землю зможуть лише українські громадяни та українські компанії. «Страшилки» про китайців, про арабів чи про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами — це маячня», — запевнив В. Зеленський аграріїв під час конференції.

Проте, як виявилося, не все так однозначно. Відповідаючи на уточнюючі запитання учасників форуму, вже після того як Президент залишив залу, Прем’єр­міністр Олексій Гончарук підтвердив, що українські компанії з власниками­іноземцями так само зможуть купувати землю. «Бенефіціаром української компанії може бути іноземець?», — запитали прем’єра із зали, на що Гончарук відповів: «За існуючої моделі може бути іноземець». Саме ці епізоди викликали в присутніх фермерів найбільше обурення. При цьому питання про іноземців ставилося двічі, і двічі відповіді прем’єра супроводжувалися гулом у залі й викриками «ганьба».

Проте це не завадило голові уряду продовжити і свою розповідь. «Ми можемо проговорити певні обмеження, якщо у вас є якісь побоювання. Але в Україні зараз сотні прикладів, от мені навіть тут підказують, що є понад тисяча випадків, коли іноземні громадяни й іноземні компанії працюють на українській землі. Це, наголошую, відбувається зараз.

Якщо зараз обмежити й не дати взагалі ніякого інструменту для захисту таким людям, це виглядатиме так, ніби Україна виганяє іноземних інвесторів. Особисто для мене це неприйнятний варіант», — наголосив Гончарук.

Обмеження щодо продажу в одні руки

Обмеження по концентрації сільгоспземлі буде 15% у межах області та 0,5% — у межах країни для пов’язаних осіб. Під концентрацією розуміється не тільки перебування землі у власності, а в тому числі і ії оренда.

Першочергове право

За словами Олексія Гончарука, гарантується право тим, хто зараз орендує земельну ділянку, купити в першу чергу. «Ми дуже не хочемо, щоб ті, хто зараз обробляють землю, втратили можливість обробляти її надалі. В законопроектах, які ми вам презентуємо, ви побачите, як ми це збираємося зробити», — заявив прем’єр.

Реалізація державних земель

Земля буде продаватися тільки через аукціони на публічних торгах. Стартова ціна продажу державних/комунальних земель через торги дорівнюватиме НГО (нормативній грошовій оцінці). У всіх громадян буде рівний доступ до участі торгах. Поки що це все, що наразі відомо щодо правил нового ринку. Більше деталей урядовці обіцяють надати, коли буде оприлюднений проект.

Як фінансуватимуть фермерів?

Фінансова підтримка буде надаватися малим фермерським господарствам та фізичним особам, що купують малі обсяги — до 500 га. Йдеться в першу чергу про програму здешевлення кредитів для аграріїв, яка сьогодні і так працює. В проекті бюджету на 2020 рік вона так само лишилася. Раніше заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький уже відзначав, що на це передбачено 4,4 мільярда гривень.

Правда, за словами прем’єра, поки що невідомо, який саме відсоток держава готова буде компенсувати. «Ми подивимося, скільки реально коштуватиме ресурс для великої компанії, що має можливість залучати фінансування за кордоном, оцінимо цей відсоток і надамо на цих самих умовах фермеру компенсацію відсоткової ставки до такого ж самого розміру, щоб вони могли конкурувати за купівлю землі з великими компаніями», — каже О. Гончарук.

Утім, це не єдина програма, яку уряд планує запустити для фермерів під ринок землі. За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, планується запровадити також «часткову гарантію кредитування». Як це працює? Аграріїв турбує не лише розмір ставки за кредитом. Питання також у стандартах, які застосовують банки до кредиторів, у забезпеченні застави, або, наприклад, у фінансовій звітності за останні 3 роки, яка є далеко не у всіх.

«Держава працюватиме з усіма банками не тільки над здешевленням ставки, а й над тим, щоб надати додаткові гарантії. Ми розраховуємо, що програма запуститься раніше, ніж буде відкритий ринок землі, щоб у аграріїв була можливість попрацювати з банками та до жовтня 2020 року було розуміння, як можна отримати дешеві й довгострокові кредити за зрозумілою і прискореною процедурою», — заявила О. Маркарова.

Плюс додаткові земельні зміни

Крім запровадження ринку, є й багато інших болючих питань, які стосуються землі. Нова влада збирається їх вирішувати в пакеті разом із ринком землі. Відповідні законопроекти так само найближчим часом будуть зареєстровані в Раді. Про що саме йдеться?

По-перше, це скасування права постійного користування землею, яке діє ще з радянських часів. Саме завдяки цьому праву скандальна Національна академія аграрних наук (НААН) управляє 450 тисячами гектарів землі, частину якої насправді здає в «чорну» оренду. За словами Висоцького, для потреб науки потрібно максимум 10 тисяч гектарів. «Тому правовий статус земель НААН має бути змінений на землі комунальної чи державної власності, а потім вони мають бути продані», — наголошує він.

По-друге, це ліквідація Держгеокадастру. Йдеться про те, щоб змінити функціонал відомства, автоматизувати його функції, щоб мінімізувати втручання людського фактору, а відтак — і корупції в земельних процесах. Тобто відомство буде лише реєст рувати землю, а не розпоряджатися і не вирішувати, що робити з нею. Наразі ця установа є однією з найбільш корумпованих. «Ми плануємо звільнити все керівництво Держгеокадастру вже наступного тижня», — заявив на конференції Олексій Гончарук. Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов зі свого боку також зазначив, що в уряді обізнані з тим, що відбувається в Держгеокадастрі. «Ми вже звільнили вісьмох людей», — сказав він.

По-третє, скорочення адміністративних процедур, які, з одного боку, є неефективними, а з іншого — корупціогенними. Законопроект, який наразі розробляється, передбачає скасування або обмеження дії дев’яти дозвільних процедур. Ідеться, зокрема, про такі дозвільні процедури, як державна експертиза землевпорядної документації або погодження Верховною Радою зміни цільового призначення землі чи погодження Кабміном продажів земельних ділянок.

По-четверте, зміна системи безоплатної приватизації земель, яка вже давно перетворилася в неприховане джерело корупції. Ймовірно, багато кого це здивує, але за законом українці ще мають право на безкоштовну приватизацію землі. Не просто на якийсь клаптик. Потенційно кожен українець протягом життя може безкоштовно приватизувати 6 земельних ділянок, загальна площа яких може сягати 6 гектарів. Так написано в Земельному кодексі України, проте в реальному житті скористатись цією опцією можуть далеко не всі. Саме тому на Банковій хочуть обмежити коло осіб, які мають право на безоплатну передачу ділянок із земель державної та комунальної власності, лише ветеранами війни та працівниками соціальної сфери села.

Незабаром ці законопроекти будуть зареєстровані в Раді і за планом команди президента повинні бути проголосовані в жовтні. Разом з проектом, який відкриє ринок землі. Проте зробити це, схоже, буде нелегко.

При підготовці даної
статті використані матеріали
«Економічної правди»

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Періодичність перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу узалежнили від їх ризиковості

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 29 серпня 2019 року № 470.

Зміни внесені до п. 2 розд. II зазначеного Порядку і стосуються періодичності проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

  • абз. 1 викладено у новій редакції: «Включення суб’єкта первинного фінансового моніторингу до плана-графіка проведення перевірок здійснюється на підставі оцінки ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
  • абз. 2, 3 (щодо частоти проведення перевірок та щодо дати, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки) виключено.

Читати далі

Законодавство

Вводиться централізований облік доручень правоохоронних органів на митний огляд товарів і транспортних засобів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 2 жовтня 2019 р. № 861.

Постановою, з метою забезпечення уніфікованого обліку доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які направляються правоохоронними органами, відстеження результатів їх направлення, уникнення зловживань у цій сфері передбачено запровадження централізованого надсилання зазначених доручень в електронному вигляді із використанням відповідної інформаційної систем.

Учасники експериментального проекту використовують на безоплатній основі тестову версію інформаційної системи, що забезпечує централізоване надсилання правоохоронними органами та отримання органами доходів і зборів в електронному вигляді доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначені доручення надсилаються правоохоронними органами органам доходів і зборів централізовано в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи правоохоронного органу та обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань митної справи.

У разі відсутності в дорученні усієї інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган шляхом направлення повідомлення електронними каналами зв’язку.

Максимальний строк дії доручень, які надсилаються до органів доходів і зборів, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту надсилання.

Підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів, а також розробку необхідного програмного забезпечення буде здійснено за результатами розпочатого експериментального проекту.

Читати далі

Законодавство

Для належного облаштування Державного кордону потрібна смуга у 50 метрів

Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 0905.

Задля створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією, забезпечення виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про державний кордон України», а саме:

  • визначити розмір земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій шириною до 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми,
  • звільнити зазначені вище органи у зв’язку із цим від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням ділянок для облаштування кордону.
З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.