Connect with us

Законодавство

Спрямування частини прибутку до держбюджету без волевиявлення учасників АТ, обмежує їхні корпоративні права

Перший сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 8-р(I)/2020 у справі за конституційною скаргою Акціонерного товариства щодо відповідності Конституції України абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р. № 185–V зі змінами.

Суб’єкт господарювання просив Конституційного Суду зі визнати неконституційним абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону, стверджуючи, що оспорювані положення порушують гарантоване Конституцією України право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також порушують право приватної власності.

Згідно з оскаржуваними положеннями Закону «господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним; на суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України».

Конституційний Суд визнав оспорювані положення Закону такими, що не відповідають Конституції України, зазначивши, що передбачені ч. 4 ст. 13, ст. 41 Основного Закону гарантії захисту права власності поширюються на корпоративні права учасника господарської організації. Тому втручання в такі права має бути обумовлене суспільною необхідністю, здійснюватися відповідно до закону з дотриманням принципу верховенства права та єдиних конституційних принципів, забезпечуючи розумне співвідношення інтересів кожного з учасників правовідносин.

Передбачений абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону механізм «який полягає в обов’язковому спрямуванні частини чистого прибутку до державного бюджету без волевиявлення учасників господарської організації, обмежує їх корпоративні права, зокрема таку складову, як правомочність на участь в управлінні господарською організацією», – наголошується у Рішенні.

Конституційний Суд визнав, що вказане нормативне регулювання ставить державу у привілейоване становище порівняно з іншими учасниками господарської організації державного сектора економіки, тобто є дискримінаційним.

Таке нормативне регулювання, на переконання Конституційного Суду, не узгоджується з умовами, які уможливлюють втручання держави у право власності, зокрема із дотриманням засад справедливості, пропорційності.

Ознайомитись з повним текстом Рішення № 8-р(I)/2020 можна за посиланням.

Законодавство

На обладнання для власного виробництва розстрочать сплату ПДВ

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» від 23 вересня 2020 р. № 878.

Як зазначають члени Федерації роботодавців України, вони неодноразово зверталися до митних органів з заявою та пакетом документів з метою отримання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, але за результатами розгляду отримували відмову у наданні з посиланням на неврегульованість норм цієї Постанови та не приведення її у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 18 грудня 2018 р. «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», якою Державну фіскальну службу України було реорганізовано та утворено шляхом поділу Державну податкову службу України та Державну митну службу України та всі функції митного напряму ДФС передані до ДМСУ. Тобто з суто формальних причин.

Уряд вніс технічні правки до Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 85, що надають можливість бізнесу скористатися наданим законом правом на розстрочення.

Читати далі

Законодавство

Призначати та звільняти керівника системи БПД буде Міністр юстиції

Як повідомляє прес-центр безоплатної правової допомоги, Уряд затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги.

Змінами до Положення до повноважень Наглядової ради Координаційного центру віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції (відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради).

Читати далі

Законодавство

Для великих промислових забруднювачів довкілля запровадять обов’язкові екологічні дозволи

Кабінет Міністрів схвалив законопроект «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення».

Законопроект передбачає впровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств, які є найбільшими забруднювачами довкілля. Це, зокрема, підприємства у сфері енергетики, виробництва та обробки металів, переробки, мінеральної сировини, хімічної промисловості тощо.

Інтегрований дозвіл встановлюватиме вимоги до обсягів забруднення та необхідних заходів для зменшення впливу підприємств на довкілля. Він охоплюватиме вимоги до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спеціальне водокористування та управління відходами. Отримання такого дозволу найбільшими забруднювачами стане обов’язковим.

Крім того, буде впроваджено електронну систему видачі інтегрованих дозволів.

Суб’єкти господарювання будуть зобов’язані здійснювати моніторинг викидів та щорічно звітуватимуть про дотримання умов інтегрованого дозволу. Якщо ці умови порушуватимуться, дозвіл може бути анульований – робота підприємства буде зупинена до виконання законних вимог держави.

Документ був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України з метою забезпечення імплементації положень директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди» (інтегроване запобігання та контроль забруднення) та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram