Законодавство
Старости не матимуть права працювати за сумісництвом
Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» № 4535, яким врегульовується діяльність старост.
«Саме старости мають бути головною комунікаційною ланкою між мешканцями громади та її керівництвом. Тому дуже важливо, щоб люди мали змогу впливати на вибір кандидатури старости. У новому законопроекті ми пропонуємо, щоб старост затверджувала місцева рада за поданням голови, але тільки після обов’язкового публічного обговорення усіх кандидатур у старостинському окрузі», – зауважив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
Наразі старости призначаються радою громади за поданням голови. При цьому ігнорується думка мешканців сіл і селищ, оскільки за чинним законодавством ради та голови громад не зобов’язані узгоджувати ці призначення з громадськістю.
Проектом встановлюється, що староста залишається посадовою особою. При цьому перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує і звільняє, пропонується проводити обов’язкове громадське обговорення з мешканцями.
Виключається обов’язковість входження старости до складу виконавчого комітету ради, але він матиме право дорадчого голосу, бути присутнім на засіданні виконкому, на сесії, представляти інтереси мешканців свого округу. Також староста зможе надавати певні адміністративні послуги, перелік яких має визначити місцева рада, завдяки чому мешканцям округу не потрібно буде їхати до центру громади.
Крім цього передбачено, що громади зможуть формувати старостинські округи, до складу яких входять села, селища та міста, що не є адміністративними центрами громад. Кількість населення округу має становити 1500 осіб. Для громад гірських територій або територій з низькою щільністю населення можуть бути винятки з цього правила і вони зможуть сформувати менші округи.
Староста не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, а також займатись підприємницькою діяльністю. Проте у позаробочий час може займатися викладацькою, науковою або творчою роботою.
