Connect with us

Законодавство

Судова реформа: які зміни передбачає законопроект від Президента?

Людмила СЛИВА, менеджер проектів, юрист кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй Суд!»

Новий парламент — нові реформи, зокрема і судоустрою. Що пропонують змінити і як це відбувається — в матеріалі про профільний законопроект, що вже готовий до другого читання.

На офіційному сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту № 1008 до другого читання. Це зараз основний законопроект, яким має бути заданий тон змін у судовій системі. Чи зазнав він значних змін після першого читання і що очікує українську судову систему? Спробуємо в цьому розібратися.

Про Верховний суд

Верховний Суд, сформований у результаті двох конкурсів у 2017 та 2019 рр. складається із 200 суддів. Законопроектом № 1008 пропонується зменшити штатну чисельність суддів найвищої судової інстанції вдвічі — до 100. Попри палкі дискусії навколо цієї теми, норма залишилася до другого читання.

Тотальне оновлення ВККСУ

Новим законопроектом передбачена кардинально нова процедура добору членів Вищої кваліфікаційної комісії. Більше жодних квот від з’їздів суддів, Державної судової адміністрації тощо. Добирати членів комісії пропонується за результатами відкритого конкурсу, що проводитиме Конкурсна комісія. До її складу потенційно увійде 3 міжнародні експерти та 3 члени Ради суддів України. Проте є в законопроекті ще один елемент, який дозволить кардинально оновити склад комісії — мова про вимогу, що колишні члени ВККСУ та ВРП не зможуть претендувати на місце в новому складі комісії. Автори законопроекту також пропонували віддати затвердження регламенту ВККСУ Вищій раді правосуддя, що потенційно могло впливати на незалежність комісії. Втім у документі до другого читання цієї норми вже немає.

Процедури, які розпочала ВККСУ старого складу, триватимуть, але не всі

Наразі у ВККСУ триває одночасно декілька процедур: кваліфікаційне оцінювання суддів, добір суддів на вакантні посади в місцеві та апеляційні суди, формування суддівського складу Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Законопроектом, підготовленому до другого читання, передбачено, що з дня набрання чинності цим законом ВККСУ протягом 2 місяців завершує процедуру добору на посади суддів місцевих судів. Інші ж процедури продовжуються вже новим складом комісії.

Що, це може означати? Я думаю, те, що заміщення вакантних посад в апеляційних судах, конкурс на які вже стартував, та завершення створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності може бути відтермінований, адже сфомується новий склад комісії, як передбачено законопроектом, протягом 90 днів (в редакції до першого читання було 30). Призупиниться, очевидно, також і процес кваліфікаційного оцінювання суддів.

Про Комісію з питань доброчесності та етики

Законопроектом передбачено формування спеціальної Комісії з питань доброчесності та професійної етики, основним завданням якої буде забезпечення підконтрольності діяльності членів органів суддівського врядування — ВРП та ВККСУ. Зокрема, саме ця Комісія потенційно порушуватиме питання про звільнення членів Вищої ради правосуддя та вищої кваліфікаційної комісії суддів. До її складу входитиме, згідно проекту закону, 3 міжнародні експерти та 3 члени ВРП.

Враховуючи це, а також те, що голосування за прийняття рішення в Комісії відбуватиметься простою більшістю від присутніх на засіданні, то потенційний конфлікт інтересів очевидний (але якщо голосів за і проти буде порівну — перевага все ж за міжнародниками).

Законопроектом передбачено, що до складу комісії, що здійснюватиме добір членів ВККСУ та Комісії з питань доброчесності та етики, як зазначалося, крім українських фахівців входитимуть і міжнародні експерти (відібрані за аналогією формування Громадської ради міжнародних експертів під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду). Проте вже до другого читання законопроект попрямує з нормою, що не лише міжнародні організації делегуватимуть осіб на зайняття місця такого експерта, але і інші «іноземні організації». Не відомо достеменно, про які саме іноземні організації потенційно може йти мова, оскільки від цих організацій залежить рівень незаангажованості таких експертів.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Визначено єдиний механізм проведення нагляду Держпрацею

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20 травня 2020 р. № 383.

Визначені критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у:

  • сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • у сфері здійснення державного гірничого нагляду.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в додатку 1.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду визначено в додатку 2.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

  • від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
  • від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
  • від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

  • високого ступеня ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
  • середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки;
  • незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п’яти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання визначається, починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

Читати далі

Законодавство

Розширено державну підтримку тваринників

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107» від 20 травня 2020 р. № 395.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), затверджений Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107, викладено в новій редакції, відповідно до якої, отримувачами бюджетних коштів є суб’єкти господарювання – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичні особи – підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства, що провадять діяльність у галузі тваринництва та бджільництва, а також фізичні особи, у яких наявні бджолосім’ї.

Державна підтримка у 2020 р. надаватиметься за такими напрямками:

  • спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім’ї;
  • часткове відшкодування вартості племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів;
  • часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції тваринницьких об’єктів;
  • часткове відшкодування вартості будівництва та/або реконструкції об’єктів із зберігання та переробки зерна;
  • погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства, за попередній бюджетний період.

Також встановлено, що бюджетні кошти, не виплачені у 2019 р. отримувачам бюджетних коштів з незалежних від них причин, виплачуються у 2020 р. в разі повторного подання ними документів згідно з вимогами цього Порядку.

Читати далі

Законодавство

Спрощено ліцензування банків

Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про ліцензування банків» від 25 травня 2020 р. № 66.

Національний банк зменшив обсяг інформації, яку має щорічно надавати власник істотної участі. Відтепер для задовільного фінансового/майнового стану визначено такі критерії для:

  • юридичних осіб – відсутність ознак незадовільного фінансового стану;
  • фізичних осіб – платоспроможність (відповідно до оновлених підходів до оцінки).

Власник істотної участі щорічно до 1 лютого подаватиме письмове запевнення про відсутність підстав для погіршення майнового стану/ознак незадовільного фінансового стану, які мають відповідати вимогам, передбаченим Положенням про ліцензування банків.

Отже, у 2020 р. власники істотної участі в банках не будуть подавати передбачені Положенням документи в межах їх щорічної оцінки фінансового/майнового стану.

Відтепер форми документів для розрахунку розміру власних коштів та аналізу фінансового стану юридичної особи, що проводяться аудитором або консультантом, буде розміщено на веб-сайті Національного банку.

Крім того оновлено додатки до Положення та пояснення до них, методику оцінки фінансового/майнового стану власників істотної участі, уточнено порядок погодження керівників банку та керівника підрозділу внутрішнього аудиту.

Якщо раніше Національний банк вже погоджував кандидатуру керівника банку/керівника підрозділу внутрішнього аудиту на рівнозначні посади в тому ж або іншому банку і з дати успішного складання тесту пройшло не більше одного року, то тестування може не здійснюватися.

Якщо кандидату було відмовлено в погодженні на посаду керівника банку/керівника підрозділу внутрішнього аудиту за результатами проведеного тестування, повторне призначення на посаду в цьому або іншому банку є можливим не раніше, ніж через шість місяців.

Уточнено і порядок інформування банком щодо відкриття відокремленого підрозділу та скорочено перелік необхідних для цього документів. Відтепер банкам не потрібно подавати регулятору економічне обґрунтування відкриття відокремленого підрозділу.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.