Законодавство
Тест на IQ
Чому прибрали складні тести для кандидатів у судді? У профільному Комітеті Верховної Ради пояснили ситуацію
Як відомо, вища кваліфікаційна комісія суддів попросила законодавців уточнити, хто саме має проходити тестування. Що кажуть у Раді?
Оголошені минулого року конкурсні процедури, для яких проведення цих тестів, зокрема на знання історії української державності, і не планувалося, мають проходити без них. Про це в коментарі ЗМІ заявив Денис Маслов, голова комітету Верховної Ради з питань правової політики, відповідаючи на запитання про те, що депутати рекомендували до другого читання законопроект, який прибирає тести на IQ та на історію української державності для кандидатів до апеляційних судів і Вищого антикорупційного суду. «Днями на комітеті розглядався законопроект № 11425-д, який передбачає й те, що тести на знання історії української державності не будуть застосовуватися до процедур, які були оголошені до цього», – зазначив він, додавши, що це стосується й апеляційних судів та конкурсу до ВАКС. При тому, Д. Маслов зауважив, що комітет має відповідного листа-прохання від Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка й ініціювала та попросила це зробити. «І на Комітеті ми запитували: станом на зараз тестів немає. А в апеляційних судах у нас наявна критична ситуація. На сьогодні майже всі судді цих судів мають право на відставку, а рівень укомплектованості там десь приблизно 40%. Тобто десь 60% ваканцій у цих судах», – сказав Денис Маслов.
«І по-друге, це те, що, власне, для цих конкурсів і не планувалося проведення даного тесту, – тих, які вже тривають. Бо вони мали завершитися, пройти етап кваліфікаційного іспиту ще до нового року. А через проблеми з когнітивним тестом – Вища кваліфікаційна комісія вже пробувала – в них зірвався цей тест. Таким чином ця норма може почати діяти до тих конкурсних процедур, які були оголошені раніше. Хоча для них і не планувалося застосовувати ці тести на знання історії української державності», – пояснив голова парламентського Комітету.
Денис Маслов також нагадав, що в грудні минулого року було ухвалено зміни до законодавства, якими запроваджувалася здача цих тестів з 1 січня 2025 року. На той час вже були оголошені дві конкурсі процедури – до апеляційних судів та до ВАКС. «І як планувалося, ці процедури повинні були пройти всі етапи ще до 1 січня 2025 року. А тоді ще не планувалося, що в межах цих двох конкурсів буде здаватися цей тест. Він запроваджувався для наступних етапів добору», – сказав він.
Тож, станом на сьогодні у зв’язку із затримкою когнітивних тестів, які ВККСУ технічно не змогла провести в листопаді, затримуються й оголошені ще минулого року конкурсні процедури. «Таким чином з 1 січня 2025 р. може з’явитися додатковий етап, який не планувався для двох цих процедур. Відтак вища кваліфікаційна комісія суддів звернулася до нас з відповідним листом, в якому попросила, передбачити в законі, аби на раніше оголошені конкурсні процедури не застосовувалася ця норма. А для всіх інших майбутніх, нових конкурсних процедур, вона, звісно, буде застосовуватися», – уточнив парламентар.
Ми ж додамо, що в пояснювальній записці до законопроекту № 11425-д «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту», який у першому читанні було ухвалено 29 жовтня, зокрема зазначається, що кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду, якщо він набрав не менше 75% максимально можливого балу за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також набрав не менше 75% максимально можливого балу за практичне завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Крім того, претендент має успішно пройти тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання середньо допустимого балу тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККСУ.
У чинній нормі законодавства, зокрема встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит, якщо він набрав не менше 75% максимально можливого балу за кожне тестування та практичне завдання кваліфікаційного іспиту.
Користуючись можливістю, уточнимо ситуацію з великими пенсіями суддів.
Як відомо, близько 5 тисяч. українців сьогодні отримують пенсії в понад 50 тис. грн. Водночас згідно чинного на сьогодні законодавства в Україні розмір пенсії не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів для непрацездатних, а це наразі 23,6 тисяч гривень. Ці дані підтвердили в Міністерстві соціальної політики. Там зазначити, що за оперативними даними на 1 листопада, кількість пенсіонерів, пенсію яким призначено в розмірі, що перевищує 23 610,00 грн, становить 24,6 тис. осіб, зокрема понад 50 тис. грн – 4,9 тис. осіб. Ідеться про суддів, прокурорів, військових, чорнобильців та інші «спеціальні» пенсії. Щомісяця на їхні виплати з держбюджету витрачається 9,9 млрд гривень.
Джерело: Юридичний вісник України
