У малих групових будинках дозволені домашні улюбленці

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Примірного положення про малий груповий будинок» від 31 жовтня 2018 р. № 926.

Положенням визначено, що малий груповий будинок – це заклад соціального захисту, який призначений для тривалого проживання в умовах, наближених до сімейних, дітей-сиріт, які позбавленні батьківського піклування чи дітей з інвалідністю та осіб з їх числа.

Малий будинок є юридичною особою з власним самостійним балансом, рахунками в органах Казначейства та банківських установах.

Такі групові будинки повинні розміщуватись на безпечній території, максимально наближеній до соціальної інфраструктури. Приміщення будинку повинні бути оснащені зокрема для маломобільних груп населення, відповідати принципам універсального дизайну та розумного пристосування, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, правилам технічної безпеки.

Діти, які проживають у малому груповому будинку, забезпечуються:

• постільною білизною, м’яким, твердим інвентарем та столовим посудом,
• харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку, особливостей розвитку та стану здоров’я кожної дитини,
• іграшками, спортивним інвентарем, канцелярським приладдям, комп’ютерним обладнанням, розвитковими матеріалами, тощо,
• коштами на особисті витрати, сумарний розмір яких повинен становити не менше ніж 1,5 прожиткового мінімуму на одну особу на рік.

Окрім того, затвердженим порядком гарантується дотримання законних прав дитини, зокрема, на вільне вираження своїх думок, поглядів, охорону здоров’я, і надається можливість утримувати домашнього улюбленця.

Зарахування до малого групового будинку здійснюється за направленням служби у справах дітей. Але влаштування до будинку здійснюється лише після інформаційно-роз’яснювальної та психологічної підготовки як дитини, яка влаштовується, так і дітей, які вже проживають у будинку. У груповому будинку як правило проживають діти від 3 до 18 років з обмеженою життєдіяльністю, яким надається першочерговість до зарахування.

Якщо до зарахування не встановлено дітей з обмеженою життєдіяльністю, то в такому разі зараховуватися інші діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 10 до 18 років.

Перешкодою до зарахування дитини є хвороби у гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, психічні захворювання у гострій стадії, хронічні психічні захворювання в стані загострення, які становлять загрозу життю і здоров’ю оточуючих та самої дитини. Проте такі діти можуть бути зараховані після лікування.

Відповідно встановлено і те, що на кожну дитину заводиться особиста справа.

В такому будинку як виняток може проживати особа до 23 років за таких обставин як:

• дитина продовжує навчання в закладі професійної або вищої освіти або до закінчення навчання у відповідному закладі освіти;
• якщо дитина має інвалідність незалежно від того, навчається вона, чи ні.

Встановлено також, що заклади охорони здоров’я 2 рази на рік безоплатно проводять медичні огляди всіх дітей.

Поділитися

Твітнути