Законодавство
Верховна Рада підвищила податки. Як це було, що зміниться, і як реагує вітчизняний бізнес?
Як відомо, Верховна Рада не так давно ухвалила в цілому проект закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним.
Як це було? За це рішення проголосували 247 народних депутатів, хоча розгляд відновленого законопроєкту в другому читанні відбувався в практично порожній залі Ради, де було близько трьох десятків депутатів, а в урядовій ложі під час розгляду цього важливого питання нікого не було. Зазначимо й те, що до законопроєкту було подано понад 1 300 поправок. Більшість із них не були враховані, зокрема, йшлося про пропозиції про вищі податки на гральний бізнес, податки на розкіш, або ж про акумуляцію додаткових коштів у спеціальному фонді, аби ці гроші йшли виключно на армію, а не на умовне «будівництво доріг».
Читайте також: Військовий збір зросте до 5%, але не для всіх
Депутати також домовилися не підвищувати військовий збір, який стягуватимуть із самих військових, на фінансування яких і знадобилися додаткові бюджетні кошти. Саме це стало темою найзапекліших дебатів між кількома представниками опозиційних фракцій та головою фінансового комітету Ради Данилою Гетманцевим, депутатом від «Слуги народу». А втім це не єдині суперечливі податкові зміни й вони стосуватимуться більшості українців.
Як і які податки зміняться? Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування. Закон передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Це не стосуватиметься військових; запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи в розмірі 1% від доходу; запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплати, яка нині станровить 8000 грн.
Як повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк, через плутанину з однією з поправок військовий збір для всіх, крім ФОПів-спрощенців, зросте зі дня набрання чинності цим законом, а не з 1 жовтня, тобто «заднім числом», як передбачав проект закону перед другим читанням.
Для ФОПів військовий збір зросте все одно з 1 жовтня. А з 1 січня 2025 року 5% військового збору оподатковуватимуться також інші доходи громадян (на додачу до зарплати). Ці зміни діятимуть до кінця воєнного стану .
Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) – 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). У законі є й окремі «секторальні» зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток – в розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти в Києві, 600 євро – в містах із населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.
Водночас, закон звільняє від оподаткування доходів, отриманих за програмою «Зроблено в Україні» у 2024–2025 роках, а також подовжує звільнення від оподаткування благодійної допомоги з бюджетів інших держав. Прикметно, що передбачається перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам, а також ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат. Ця зміна набуде чинності з 1 січня 2025 року.
Як реагує бізнес? Бізнес та експерти вкрай критично поставилися до податкових змін, ініційованих урядом. І справа не лише в тому, що ефект від них не покриє дефіцит коштів на оборону. Замість підтримати той бізнес, який працює під час війни, він ще більше ускладнить життя тим, хто працює «в білу», кажуть підприємці. Ще після першого читання цього законопроекту співзасновник Монобанку Олег Гороховський заявив, що «коли бізнес програє, не виграє ніхто». Це стосується передусім підняття військового збору, яке збільшує податкове навантаження на оплату праці. Згідно з експресопитуванням Європейської бізнес асоціації (ЕВА), понад половина – 55% компаній – не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам. «Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей», – пояснюють в ЕВА.
Експерти ЕВА вважають, що будь-яке додаткове оподаткування бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати «в білу» стане економічно невигідно. «Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги, порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину «білого бізнесу» мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни», – припускають у бізнес асоціації.
Підготував Ілько Мороз,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
