Законодавство
Відмова батьків супроводжувати дитину під час примусової евакуації є підставою для позбавлення батьківських прав
Набрав чинності Закон України від 10 лютого 2026 р. № 4779-IX – див. Примусова евакуація дітей з територій активних і можливих бойових дій.
Також новими абзацами ч. 6 ст. 33 Кодексу цивільного захисту України визначено, що обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей з територій можливих воєнних (бойових) дій здійснюється органами опіки та піклування із залученням відповідного органу або підрозділу Національної поліції України для забезпечення публічної безпеки і порядку.
Читайте також: Скасування усиновлення є особистим немайновим правом, яке не входить до складу спадщини
У разі якщо населений пункт розташований на території активних воєнних (бойових) дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється поліцейськими, уповноваженими рішенням керівника відповідного органу або підрозділу Національної поліції України.
Обов’язкова евакуація дітей у безпечні райони здійснюється у супроводі батьків (одного із батьків), іншого члена сім’ї, родича (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини або, за їхньою згодою, без супроводу чи з іншими особами.
У разі відмови батьків, інших членів сім’ї, родичів (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини здійснювати супровід дитини під час обов’язкової евакуації, що зафіксовано поліцейським за допомогою відеозапису, евакуація в примусовий спосіб дітей у безпечні райони проводиться без супроводу таких осіб.
При цьому у разі відмови батьків, інших членів сім’ї, родичів (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи) або інших законних представників дитини здійснювати її супровід під час проведення обов’язкової евакуації, відібрання дитини від батьків проводиться без позбавлення їх батьківських прав. Протягом шести місяців з дня відібрання дитини батьки або інші законні представники дитини мають право звернутися до органу опіки та піклування з клопотанням про повернення дитини та надати документи, що підтверджують їх місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці/ територіальної громади, яка не належить до територій активних бойових дій та/або тимчасово окупованих російською федерацією, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші документи, визначені Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо батьки або інші законні представники дитини не скористалися правом, визначеним вище, орган опіки та піклування звертається до суду з позовом про позбавлення їх батьківських прав у порядку, встановленому законодавством.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
