Connect with us

Законодавство

Відраховані курсанти повертатимуться у свої частини

Набрав чинності наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 18 червня 2019 р. № 315.

Новою редакцією п. 2.1 надано право військовим інших військових формувань, що не належать до сфери дії Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», укладати контракти на службу у рядовому, офіцерському, та іншому складі, проходити навчання у вищих військових навчальних закладах, тощо.

Право на укладення від імені Міноборони контракту про проходження військової служби надається посадовій особі, уповноваженій видавати накази по особовому складу, з військовозобов’язаними та резервістами, які приймаються на військову службу за контрактом або яким продовжено військову службу за контрактом після визнання ВЛК непридатними до військової служби, або яким продовжено військову службу понад граничний вік перебування на військовій службі, тощо.

За новою редакцією абз. 3 п. 2.15 після відрахування з військових навчальних закладів курсантів, які до навчання проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та військову службу за контрактом, вони направляються до військових частин, з яких прибули на навчання.

Новим абз. 5 у п. 2.16 визначено, що з громадянами, які в добровільному порядку зараховуються на курси за програмою підготовки офіцерів тактичного рівня, укладатимуть контракти про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу та контракти про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення підготовки.

Обчислення строку вислуги у військовому званні молодший лейтенант один рік після прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу застосовується до військовослужбовців, які проходили військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу за другим або наступним контрактом (нова редакція п. 3.2).

Також за новою редакцією п. 4.2 переміщення осіб офіцерського складу у зв’язку із закінченням строку перебування на посаді здійснюватиметься після закінчення строку перебування на посадах:

  • молодшого офіцерського складу – 4 роки;
  • старшого офіцерського складу – 5 років;
  • вищого офіцерського складу – 6 років.

Законодавство

Виборчий кодекс буде доопрацьовано

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді врахувати всі пропозиції Президента до Виборчого кодексу України шляхом голосування по кожній із сімнадцяти пропозицій та прийняти Виборчий кодекс України в редакції Комітету в цілому як Закон.

Президент України не підписав Виборчий кодекс, який був прийнятий 11 липня 2019 р. і повернув до Верховної Ради для повторного розгляду зі своїми Пропозиціями, в яких зокрема, зазначено, що Кодекс, містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні позитивні зміни до виборчого законодавства, спрямовані на його удосконалення, не узгоджуються із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечують належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур.

Зокрема, Кодексом запроваджується новий підхід до формування складу окружних та дільничних виборчих комісій на виборах Президента України, який передбачає надання права на формування окружних та дільничних виборчих комісій не лише кандидатам на пост Президента України, а й політичним партіям, представленим депутатськими фракціями в поточному скликанні Верховної Ради України. До того ж включення представників від таких політичних партій до складу окружних виборчих комісій є обов’язковим (ст.ст. 89, 90 та 266). Такий підхід не забезпечує рівного доступу всіх кандидатів і суб’єктів їх висування до представництва у складі виборчих комісій, а відтак не сприяє проведенню чесних і прозорих виборів.

За Кодексом виборча комісія Автономної Республіки Крим, територіальні виборчі комісії є постійними органами (ч. 4 ст. 53). Однак джерела фінансового забезпечення діяльності зазначених комісій у період після закінчення виборчого процесу не визначені. До того ж положення ч. 4 ст. 105 Кодексу, за якими голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим мають статус державних службовців, з огляду на визначений Кодексом статус виборчих комісій як спеціальних державних колегіальних органів (ч. 1 ст. 53), не узгоджуються із Законом України «Про державну службу», дія якого не поширюється на голів та членів державних колегіальних органів (п. 4 ч. 3 ст. 3).

Також, Президент зазначив, що у Кодексі не повною мірою враховані рекомендації, надані міжнародними експертами за результатами спостереження за виборчими кампаніями. Так, зокрема, в Остаточному звіті Місії зі спостереження за виборами народних депутатів України від 28 жовтня 2012 р. ОБСЄ/БДІПЛ є рекомендації щодо запровадження помірних обмежень витрат у рамках проведення кампаній. Водночас згідно з Кодексом гранична сума витрат виборчого фонду суб’єкта виборчого процесу загальнодержавних виборів не обмежується (ч. 2 ст. 170), тоді як, наприклад, за чинним Законом України «Про вибори народних депутатів України» передбачено відповідні обмеження розміру виборчого фонду політичних партій, кандидатів у народні депутати України.

Читати далі

Законодавство

«Урядовий кур’єр» не публікуватиме рішень суддівських самоврядних органів

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 2999/0/15-19 «Про надання консультативного висновку до законопроекту «Про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 24 жовтня 2019 р. реєстраційний № 2309).

Законопроектом, з метою зменшення кількості друкованих видань у яких необхідно публікувати офіційну інформацію, пропонується внести зміни до ч. 5 ст. 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими газета «Урядовий кур’єр» виключається з переліку видань, де обов’язково публікується інформація про утворення організаційного комітету із скликання з’їзду суддів, а також оголошення про скликання з’їзду суддів України і питань, що виносяться на його розгляд.

Обов’язковість публікації зазначеної інформації залишається лише в газеті «Голос України».

Своїм висновком Вища рада правосуддя вирішила підтримати законопроект № 2309 та зазначила, що загалом його слід оцінювати як позитивну ініціативу Уряду, оскільки друк і розповсюдження періодичного видання у вигляді газети на папері потребують значних фінансових, матеріальних і людських ресурсів.

Інформація про прийняті органами влади рішення може дублюватися на веб-порталі «Судова влада України» (www.court.gov.ua), де у розділі «Інше» у рубриці «З’їзди суддів» поміщаються повідомлення з організаційних питань, а також про рішення, прийняті з’їздами, проведеними у 2017–2019 роках.

Ознайомитися з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2309» № 2999/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

ВРП проти притягнення суддів до відповідальності за скасовані рішення

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2997/0/15-19 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (від 16 жовтня 2019 р. реєстраційний № 2271).

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, встановивши, що скасування або зміна судового рішення має наслідком притягнення судді, який брав участь у його ухваленні, до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення.

Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 2271 може завдати шкоди авторитету правосуддя та є загрозою незалежності суддів.

Зокрема, ВРП зазначає, що ст. 126 Конституції України визначено підстави для звільнення судді, перелік яких є вичерпним. При цьому, ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вже врегульовано питання притягнення до дисциплінарної відповідальності судді у разі, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

У консультативному висновку ВРП також наголошується, що використання факту скасування рішення нижчої інстанції судом вищої інстанції як основи для встановлення незаконності цього рішення не відповідає європейським стандартам.

Вища рада правосуддя на обґрунтування свого висновку згадала низку документів європейських інституцій, у тому числі Європейську хартію про статус суддів, висновки Консультативної ради європейських суддів, висновки Венеційської комісії тощо.

Зокрема, у Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Ознайомитись з повним текстом рішення ВРП «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2271» № 2997/0/15-19 можна перейшовши за цим посиланням.

Читати далі

В тренді

Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України
||
№ Документа: 315
Дата прийняття: 18.06.2019
Дата набрання чинності: 13.08.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: 04.07.2019
Номер реєстрації в Мінюсті: 738/33709
Внутрішній номер документа: Немає

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України
||
№ Документа: 315
Дата прийняття: 18.06.2019
Дата набрання чинності: 13.08.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: 04.07.2019
Номер реєстрації в Мінюсті: 738/33709
Внутрішній номер документа: Немає