Встановити мотив злочину можливо тільки під час судового розгляду, а не перегляду за виключними обставинами

Те, що Європейський суд з прав людини не висловив у своєму рішенні незгоди з засудженням обвинуваченого за інкриміновані йому дії, не є перешкодою для скасування судових рішень у повному обсязі.

24 травня 2018 р. Судді Великої Палати Верховного Суду висловили окрему у справі № 1-13-2002 з приводу обвинувачення громадянина у вбивстві кількох осіб, пограбуванні та вимаганні.

Як установив суд, 23 жовтня 2001 р. обвинувачений, діючи з корисливих мотивів,  обманним шляхом проник у квартиру особи похилого віку, погрожуючи застосуванням насильства, зажадав від потерпілої грошей, а зрозумівши, що грошей у потерпілої немає й боячись викриття, позбавив її життя.

Оскільки в результаті розбійного нападу він грошей не здобув, то спланував новий злочин і 3 грудня 2001 р. з корисливих мотивів, зустрів на міжповерховій сходовій клітині під’їзду будинку малолітню особу, яка йшла до школи, обманним шляхом завів потерпілу до своєї квартири, з метою вбивства накинув на шию завчасно приготовлену мотузку й задушив її. Увечері того ж дня він передав батькам загиблої анонімний лист з вимогою сплати 20 000 дол. США за нібито звільнення їх доньки-заручниці, а коли згодом цю вимогу було виконано, заволодів вказаними грошима.

За сукупністю скоєних злочинів обвинувачуваного засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 р. встановлено порушення у даній справі пунктів 1, 3 (с) ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Верховного Суду України від 09 вересня 2010 р. вирок Апеляційного суду Житомирської області щодо обвинуваченого змінено – виключено з мотивувальної частини посилання на докази винуватості засудженого у вчиненні злочинів проти громадянки похилого віку та на протоколи допиту особи як свідка, відтворення обстановки та обставин події за його участю.

16 травня 2018 р. Велика Палата переглянула справу та постановила направити її на новий розгляд до суду першої інстанції в частині з’ясування вини засудженого у розбійному нападі.

Судді Великої Колегії Верховного Суду В. В. Британчук, О. Б. Прокопенко, Н. П. Лященко з постановою колегії не погодились та склали окрему думку щодо неї.

На їхню думку, Велика Палата помилково розділила справу, в наслідку чого, неправильно визначила покарання обвинуваченому.

Так, з вироку суду апеляційної інстанції вбачається, що розбійний напад та викрадення і подальше вбивство малолітньої особи з метою отримання грошей охоплені єдиним умислом, оскільки при скоєнні розбійного нападу та вбивства громадянки похилого віку, засуджений грошей не знайшов.

Судді зазначають, що Верховний Суд повинен був сформувати нове обвинувачення, оскільки обвинувачення виявилося неконкретним, оскільки у формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним у вироку, встановлено, що виникнення корисливого мотиву на вчинення нових злочинів було обумовлено відсутністю грошей у потерпілої в попередньому злочині: «Оскільки в результаті розбійного нападу на … грошей не здобув, він спланував новий злочин».

Тобто суд встановив певний взаємозв’язок між злочинами щодо двох осіб через єдиний корисливий мотив.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду мала сформулювати нове обвинувачення в частині дій щодо потерпілої в другому злочині, зокрема стосовно виникнення корисливого мотиву, та вказати певні докази, якими  це підтверджується, чого зроблено не було. А тому в цій частині обвинувачення виявилось неконкретним, що потягло порушення права засудженого на захист.

Тому, зазначають судді в Окремій думці, необхідно дослідити виникнення корисливого мотиву, що можливо зробити виключно під час судового розгляду (допит свідків, дослідження доказів), а не перегляду справи за виключними обставинами.

Той факт, що Європейський суд з прав людини не висловив у своєму рішенні незгоди з засудженням обвинуваченого за інкриміновані йому дії, за вищевказаних обставин не є перешкодою для скасування судових рішень у повному обсязі, адже ЄСПЛ не аналізував формулу обвинувачення в частині мотивів дій засудженого і не з’ясовував наскільки вони пов’язані між собою.

З огляду на всю ситуацію, суді вважають, що необхідно скасувати попередні рішення, винесені судами до цього часу, та направити справу на новий судовий розгляд.

Леонід Лазебний

Окрема думка в ЄДРСР

Поділитися

Твітнути