Connect with us

Законодавство

Як змінити закон, щоб він дійсно змінив АРМА?

Володимир ПАВЛЕНКО,
заступник голови АРМА

Закон для органу, який починає працювати з чистого аркуша і без аналогів у країні, — це лише теорія. Натомість практика вимагає корекції законодавчих норм з поправкою на досвід. Надто коли йдеться про корупційні активи, якими слід управляти в середовищі конфліктів та з несформованими правилами державно-приватного партнерства. 

Про законопроект № 3335

За понад три роки діяльності Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) акумулювало необхідний, часом складний і суперечливий, досвід, аби запропонувати комплексні зміни до спеціального закону про АРМА. Важливо, що ці пропозиції засновані на розумінні специфіки роботи з проблемними активами, і є поглядом зсередини, а не баченням з дистанції. Підсумком спільних з народними депутатами зусиль став законопроект № 3335, який передбачає суттєве посилення інституційної спроможності АРМА.Зокрема, пропонується узгодити норми спеціального закону з низкою інших законодавчих актів; запровадити інститут планування перед арештом; передбачити нову функцію зі зберігання арештованого майна; розширити можливості наповнення держбюджету; врегулювати механізм управління соціально важливими активами; вирішити проблему юридичного саботажу з боку власників активів; удосконалити процедуру реалізації арештованого майна тощо.

А от і альтернатива

Здавалося б, усе добре. Однак профільний комітет парламенту підтримав альтернативний законопроект № 3335-1. А позаяк у своїй основі цей документ дублює законопроект, розроблений за участі АРМА, ми не можемо не вітати рішення комітету.

Водночас вважаємо, що проект закону № 3335-1 потребує важливих правок, без урахування яких функціонал агентства збереже низку існуючих недоліків і поповниться додатковими колізіями. Так, сьогодні мінімальна вартість активів, які можуть передаватися в АРМА, складає 200 прожиткових мінімумів (згідно з нормами КПК) або 200 мінімальних зарплат (згідно із Законом про АРМА). Це понад 420 тисяч гривень у першому випадку і близько 950 тисяч грн — у другому.

Оскільки сума в майже мільйон гривень є досить високою планкою, яка залишає за межами компетенції АРМА значну кількість арештованих активів, ми запропонували усунути розбіжність на користь норми КПК (тим паче, що більшість прокурорів і суддів все одно керуються саме цим показником при передачі активів до АРМА).

Натомість в альтернативному законопроекті вказана межа збільшена навіть у порівнянні з чинною нормою Закону про АРМА — до 500 прожиткових мінімумів. Це очевидно звужує перелік арештованих активів, доходи від управління якими може отримувати держава.

Автори законопроекту № 3335-1 підтримують надання агентству функції зі зберігання активів, якими неможливо управляти за договором чи шляхом реалізації, але не вказують, звідки брати кошти на такі заходи (охорона, страхування). Як наслідок, тягар фінансування нової функції лягає на державний бюджет.

Щоб цього уникнути, доречно створити спеціальний фонд АРМА для забезпечення збереження активів. Джерело його фінансування — 10% від процентів, які щомісяця нараховуються на арештовані кошти та кошти від реалізації майна, розміщені на депозитах АРМА в державному банку.

Загалом АРМА управляє не лише активами у вигляді майна чи майнових прав, а й сотнями мільйонів арештованих коштів, які приносять мільйонні дивіденди у вигляді процентів на депозити. Та оскільки наразі з цих процентів нічого не перепадає державі, доцільно законодавчо закріпити систематичне перерахування 10% від суми накопичених процентів (не тіла депозиту!) до державного бюджету.

Хоча, на моє особисте переконання, варто перераховувати до бюджету не 10% з нарахованих дивідендів, а всі 100%, як це практикується в європейських країнах. Зрештою, хто має бути вигодонабувачем від управління корупційними грошима — фігуранти кримінальних справ чи суспільство?

Цей момент заслуговує детальнішого пояснення. Минулого року доходи від управління арештованими активами, які надійшли в бюджет, були втричі меншими за суми нарахованих відсотків на депозити АРМА, з яких до бюджету не потрапило нічого.

При цьому додана вартість з арештованих коштів створюється державними банками, з гарантіями та відсотковими ставками, які є вищими, ніж ставки в комерційних банківських установах.

Ба більше, сьогодні під арештом знаходяться мільярди грошових коштів, які поки що не передані в АРМА, тобто ними не користуються ні їхні власники, ні держава. Тож після передачі цих коштів до АРМА та сплати навіть усіх відсотків до держбюджету становище власників жодним чином не погіршиться в порівнянні з нинішнім, тоді як держава зможе на рівному місці заробляти сотні мільйонів.

Якщо ж дозволити перераховувати 10% дивідендів до бюджету, 10% — до спецфонду на зберігання арештованого майна, то власники коштів отримають 80% від згенерованих депозитом процентів. Як наслідок, позиція власника покращиться, адже він отримуватиме відсотки, яких раніше не отримував.

Реалізація такої ідеї дозволить АРМА перераховувати державі прибутки від оперування арештованими активами (коштами), що одночасно створить нове джерело надходжень до бюджету і стане показником ефективності в роботі правоохоронних органів на стадії слідства. Виграють усі, необхідно тільки дві умови: змінити нормативно-правову інфраструктуру й координувати зусилля правоохоронних органів, ДФС, судів та АРМА.

За аналогією з проектом № 3335 у схваленому комітетом документі передбачено особливий механізм управління активами у виняткових випадках, коли є загрози настання надзвичайних ситуацій та інших негативних наслідків при дотриманні конкретних норм Закону про АРМА.

Вочевидь практичним кейсом, який мотивував законотворців вдатися до такого застереження, стала ситуація з двома ТЕЦ на Львівщині восени минулого року. Але досвід АРМА переконує, що особлива процедура обрання управителя із залученням профільних державних установ, а не приватних підприємств, необхідна для ширшого кола арештованих об’єктів. Наприклад, скандальні недобудови Войцеховського чи резиденція Межигір’я, яка, виходячи зі свого нинішнього призначення, є комерційно неприбутковим активом.

Отже, поняття «виняткові випадки» необхідно розширити передачею в управління також об’єктів житлово-комунального господарства, самочинного та незавершеного будівництва, об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність. Управляти такими активами на ринкових засадах практично неможливо, як неможливо й не дбати про їх утримання.

Також законопроект потребує доповнення нормою, яка б закріплювала за покупцями арештованих активів статус добросовісних набувачів, у яких придбані на електронних торгах активи не можуть бути витребувані. Це дозволить гарантувати права таких осіб, а відтак стимулювати попит на активи, що реалізуються на відкритих аукціонах. Наразі подібні гарантії відсутні, тому купівля арештованого майна залишається досить ризикованою інвестицією.

Висновок

У комплексі з цими та низкою інших важливих поправок нововведення законопроекту дозволять створити необхідні законодавчі рамки для підвищення ефективності роботи з корупційними активами.

Керуючись державницькою позицією, АРМА підтримує зазначені реформаторські ініціативи незалежно від того, хто виступає їхніми авторами. Бо персоналії — як в агентстві, так і в парламенті — змінюються, а державні інститути мають бути стабільними та ефективними.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Перелік держав, що не виконують вимоги боротьби з легалізацією злочинних доходів, коригуватимуть щоденно

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення» від 5 серпня 2020 р. № 677.

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) формується Держфінмоніторингом за погодженням з Мінфіном.

Держави (юрисдикції) включаються до переліку або виключаються з нього на основі висновків Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо застосування посилених заходів належної перевірки та/або контрзаходів до держав (юрисдикцій) з високим рівнем ризику з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму.

Держфінмоніторинг протягом п’яти робочих днів з дати опублікування на офіційному веб-сайті Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) відповідних висновків формує перелік (зміни, що вносяться до переліку) та подає його Мінфіну разом із своєю обґрунтованою позицією щодо нього для погодження Міністром фінансів.

Держфінмоніторинг з метою підтримання переліку в актуальному стані щодня здійснює моніторинг інформації офіційного веб-сайту Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Перелік (зміни, що вносяться до переліку) доводиться до відома суб’єктів фінансового моніторингу шляхом його розміщення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів після погодження з Мінфіном.

Також визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 р. № 510.

Читати далі

Законодавство

Уточнено джерела встановлення об’єму циліндрів двигуна автомобіля для визначення його вартості

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» від 5 серпня 2020 р. № 678.

Новим абзацом п. 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 визначено, що об’єм циліндрів двигуна автомобіля зазначається в куб. сантиметрах або в літрах з урахуванням інформації щодо об’єму циліндрів двигуна автомобіля, зазначеної в прайс-листах виробників (дилерів), зокрема, іноземних, спеціалізованих періодичних виданнях, комп’ютерних програмах для продажу автомобілів, Інтернеті або інших джерелах.

Читати далі

Законодавство

Встановлено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування» від 5 серпня 2020 р. № 686.

Норми встановлюють максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом.

До втрат нафтопродуктів не віднесено втрати, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання.

Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД та встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме:

  • осінньо-зимовий період – з 1 жовтня по 31 березня;
  • весняно-літній період – з 1 квітня по 30 вересня.

Норми втрат нафтопродуктів визначаються для таких операцій:

  • приймання;
  • відпуск;
  • перевантаження;
  • зберігання;
  • транспортування автомобільним, залізничним, суднами морського і річкового, трубопровідним транспортом.

Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України.

Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів.

Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється.

Норми втрат нафтопродуктів не поширюються на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску.

У частині зберігання норми втрат нафтопродуктів не поширюються на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram