Як змінити закон, щоб він дійсно змінив АРМА? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Як змінити закон, щоб він дійсно змінив АРМА?

Дата публікації:

Володимир ПАВЛЕНКО,
заступник голови АРМА

Закон для органу, який починає працювати з чистого аркуша і без аналогів у країні, — це лише теорія. Натомість практика вимагає корекції законодавчих норм з поправкою на досвід. Надто коли йдеться про корупційні активи, якими слід управляти в середовищі конфліктів та з несформованими правилами державно-приватного партнерства. 

Про законопроект № 3335

За понад три роки діяльності Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) акумулювало необхідний, часом складний і суперечливий, досвід, аби запропонувати комплексні зміни до спеціального закону про АРМА. Важливо, що ці пропозиції засновані на розумінні специфіки роботи з проблемними активами, і є поглядом зсередини, а не баченням з дистанції. Підсумком спільних з народними депутатами зусиль став законопроект № 3335, який передбачає суттєве посилення інституційної спроможності АРМА.Зокрема, пропонується узгодити норми спеціального закону з низкою інших законодавчих актів; запровадити інститут планування перед арештом; передбачити нову функцію зі зберігання арештованого майна; розширити можливості наповнення держбюджету; врегулювати механізм управління соціально важливими активами; вирішити проблему юридичного саботажу з боку власників активів; удосконалити процедуру реалізації арештованого майна тощо.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

А от і альтернатива

Здавалося б, усе добре. Однак профільний комітет парламенту підтримав альтернативний законопроект № 3335-1. А позаяк у своїй основі цей документ дублює законопроект, розроблений за участі АРМА, ми не можемо не вітати рішення комітету.

Водночас вважаємо, що проект закону № 3335-1 потребує важливих правок, без урахування яких функціонал агентства збереже низку існуючих недоліків і поповниться додатковими колізіями. Так, сьогодні мінімальна вартість активів, які можуть передаватися в АРМА, складає 200 прожиткових мінімумів (згідно з нормами КПК) або 200 мінімальних зарплат (згідно із Законом про АРМА). Це понад 420 тисяч гривень у першому випадку і близько 950 тисяч грн — у другому.

Оскільки сума в майже мільйон гривень є досить високою планкою, яка залишає за межами компетенції АРМА значну кількість арештованих активів, ми запропонували усунути розбіжність на користь норми КПК (тим паче, що більшість прокурорів і суддів все одно керуються саме цим показником при передачі активів до АРМА).

Натомість в альтернативному законопроекті вказана межа збільшена навіть у порівнянні з чинною нормою Закону про АРМА — до 500 прожиткових мінімумів. Це очевидно звужує перелік арештованих активів, доходи від управління якими може отримувати держава.

Автори законопроекту № 3335-1 підтримують надання агентству функції зі зберігання активів, якими неможливо управляти за договором чи шляхом реалізації, але не вказують, звідки брати кошти на такі заходи (охорона, страхування). Як наслідок, тягар фінансування нової функції лягає на державний бюджет.

Щоб цього уникнути, доречно створити спеціальний фонд АРМА для забезпечення збереження активів. Джерело його фінансування — 10% від процентів, які щомісяця нараховуються на арештовані кошти та кошти від реалізації майна, розміщені на депозитах АРМА в державному банку.

Загалом АРМА управляє не лише активами у вигляді майна чи майнових прав, а й сотнями мільйонів арештованих коштів, які приносять мільйонні дивіденди у вигляді процентів на депозити. Та оскільки наразі з цих процентів нічого не перепадає державі, доцільно законодавчо закріпити систематичне перерахування 10% від суми накопичених процентів (не тіла депозиту!) до державного бюджету.

Хоча, на моє особисте переконання, варто перераховувати до бюджету не 10% з нарахованих дивідендів, а всі 100%, як це практикується в європейських країнах. Зрештою, хто має бути вигодонабувачем від управління корупційними грошима — фігуранти кримінальних справ чи суспільство?

Цей момент заслуговує детальнішого пояснення. Минулого року доходи від управління арештованими активами, які надійшли в бюджет, були втричі меншими за суми нарахованих відсотків на депозити АРМА, з яких до бюджету не потрапило нічого.

При цьому додана вартість з арештованих коштів створюється державними банками, з гарантіями та відсотковими ставками, які є вищими, ніж ставки в комерційних банківських установах.

Ба більше, сьогодні під арештом знаходяться мільярди грошових коштів, які поки що не передані в АРМА, тобто ними не користуються ні їхні власники, ні держава. Тож після передачі цих коштів до АРМА та сплати навіть усіх відсотків до держбюджету становище власників жодним чином не погіршиться в порівнянні з нинішнім, тоді як держава зможе на рівному місці заробляти сотні мільйонів.

Якщо ж дозволити перераховувати 10% дивідендів до бюджету, 10% — до спецфонду на зберігання арештованого майна, то власники коштів отримають 80% від згенерованих депозитом процентів. Як наслідок, позиція власника покращиться, адже він отримуватиме відсотки, яких раніше не отримував.

Реалізація такої ідеї дозволить АРМА перераховувати державі прибутки від оперування арештованими активами (коштами), що одночасно створить нове джерело надходжень до бюджету і стане показником ефективності в роботі правоохоронних органів на стадії слідства. Виграють усі, необхідно тільки дві умови: змінити нормативно-правову інфраструктуру й координувати зусилля правоохоронних органів, ДФС, судів та АРМА.

За аналогією з проектом № 3335 у схваленому комітетом документі передбачено особливий механізм управління активами у виняткових випадках, коли є загрози настання надзвичайних ситуацій та інших негативних наслідків при дотриманні конкретних норм Закону про АРМА.

Вочевидь практичним кейсом, який мотивував законотворців вдатися до такого застереження, стала ситуація з двома ТЕЦ на Львівщині восени минулого року. Але досвід АРМА переконує, що особлива процедура обрання управителя із залученням профільних державних установ, а не приватних підприємств, необхідна для ширшого кола арештованих об’єктів. Наприклад, скандальні недобудови Войцеховського чи резиденція Межигір’я, яка, виходячи зі свого нинішнього призначення, є комерційно неприбутковим активом.

Отже, поняття «виняткові випадки» необхідно розширити передачею в управління також об’єктів житлово-комунального господарства, самочинного та незавершеного будівництва, об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність. Управляти такими активами на ринкових засадах практично неможливо, як неможливо й не дбати про їх утримання.

Також законопроект потребує доповнення нормою, яка б закріплювала за покупцями арештованих активів статус добросовісних набувачів, у яких придбані на електронних торгах активи не можуть бути витребувані. Це дозволить гарантувати права таких осіб, а відтак стимулювати попит на активи, що реалізуються на відкритих аукціонах. Наразі подібні гарантії відсутні, тому купівля арештованого майна залишається досить ризикованою інвестицією.

Висновок

У комплексі з цими та низкою інших важливих поправок нововведення законопроекту дозволять створити необхідні законодавчі рамки для підвищення ефективності роботи з корупційними активами.

Керуючись державницькою позицією, АРМА підтримує зазначені реформаторські ініціативи незалежно від того, хто виступає їхніми авторами. Бо персоналії — як в агентстві, так і в парламенті — змінюються, а державні інститути мають бути стабільними та ефективними.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Офіцери з кіберзахисту з’являться в органах державної влади та на об’єктах критичної інфраструктури

Опубліковано

on

От

За підсумками засідання Ради національної безпеки й оборони було ухвалено рішення щодо невідкладного внесення законодавчих змін для узаконення процедури BugBounty.

Як пояснив Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь, для цього буде внесено зміни до ст.ст. 361 та 361-1 Кримінального кодексу України. Передбачено також запровадження в органах державної влади та на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури посад офіцерів із кіберзахисту, яким підпорядковуватимуться служби захисту інформації.

Читайте також: Стандарти кібергігієни нотаріуса

Окрім того, пропонується:

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– створення інструментів фінансового стимулювання співробітників державних органів, що виконують завдання із адміністрування ІТ-систем;

– посилення відповідальності посадових осіб за невиконання вимог із кіберзахисту в органах державної влади та на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури;

– закріплення комплексу заходів із виявлення вразливостей і недоліків у налаштуванні інформаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси;

– надання повноважень впроваджувати вимоги з кібербезпеки до підрядних організацій, які працюють з органами державної влади;

– надання повноважень від органів державної влади та об’єктів критичної інфраструктури вимагати усунення критичних вразливостей із подальшим звітуванням, а також встановлення відповідальності за порушення або невиконання вказаних вимог.

Нагадаємо, 17 посад сфери безпеки інформації та кіберзахисту додано до класифікатора професій

Читати далі

Законодавство

Нові розміри пенсій та соціальних виплат з 1 березня

Опубліковано

on

От

Міністерство соціальної політики підготувало проект постанови, якою пропонується з 1 березня 2022 року:

1) проіндексувати на 14 %:

– страхові пенсії, призначені до 2019 року (сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складе біля 500 грн);

– пенсії військовим (середній розмір підвищення складе 700 грн);

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

– мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складе 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС;

2) встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць;

Читайте також: Заява педагогічного працівника пенсійного віку про надання відпустки свідчить про його намір та згоду на продовження трудових відносин, а не звільнення

3) підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн;

4) збільшити розмір державної допомоги на:

– 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї;

– 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу;

5) визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей, після якої виплати складуть для:

– осіб віком 75 – 80 років – 456 грн;

– осіб віком 80 + – 570 грн.

Нагадаємо, покупці об’єктів великої приватизації платитимуть внески в недержавні пенсійні фонди

Читати далі

Законодавство

Перехідний період потребує «олюднення»

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів відкликав проект Закону «Про основи державної політики перехідного періоду» у зв’язку з необхідністю його доопрацювання відповідно до висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії).

Читайте також: «Венеційка» рекомендує…

«Якщо документ лишиться у тому вигляді, в якому він є сьогодні – неможливо буде його розширити, аби забезпечити національні інтереси України, і людиноцентричність, як вказували наші міжнародні партнери, і Венеційська комісія зокрема. Змін мають зазнати певні положення, які, в першу чергу, будуть спрямовані на більше «олюднення» законопроекту», – прокоментувала Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, додавши, що Міністерство доопрацює положення, що стосуються прав і свобод громадян.

Нагадаємо, визначено правові засоби реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link