Законодавство
За адвокатуру замовлено слово. Чи на користь?..
Як відомо, 10 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект Кабміну № 10161 про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про адміністративну процедуру». Хоча загалом сам цей закон передбачає зміни до численних законів і кодексів, зокрема до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в який внесено низку важливих змін.
Читайте також: Адвокати зможуть посвідчувати ордер лише електронним підписом
Так, стаття 3 цього закону доповнена новою частиною, відповідно до якої відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом «Про адміністративну процедуру». А стаття 8 доповнена положенням, відповідно до якого рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту приймається, за умови забезпечення в необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до закону про адмін. процедуру. Окрім того, стаття 10 закону доповнена положенням про те, що рішення про продовження стажування адвоката приймається, за умови забезпечення в необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до ЗУ «Про адміністративну процедуру».
Привертає увагу й ст. 31, яку доповнено положенням про те, що певне «рішення приймається за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом «Про адміністративну процедуру». Також передбачені зміни до ч. 3 ст. 39 закону про адвокатуру. Наразі вона встановлює, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в її порушенні може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його надходження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Пропонується встановити й інший момент для відліку строку – з дня доведення такого рішення до відома особи. Відповідні зміни внесені й до ч. 8 ст. 50 (рішення КДКА може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом 30 днів з дня доведення такого рішення до відома особи (а не з дня його прийняття). А статтю 57, яка наразі встановлює, що рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений цими рішеннями, пропонують доповнити новою частиною. З урахуванням запропонованих змін, потребують змістовного перегляду й інші статті цього закону, де відлік часу на оскарження рішення встановлюється з дня прийняття відповідного рішення, а не з дня його отримання чи доведення до відома особи.
Читайте також: Уніфіковано правила адміністративних процедур
Що це означає для адвокатури? По-перше, законодавець визначив, що акти РАУНААУ, це адміністративний акт, який повинен відповідати певним вимогам і має бути прийнятий за чітко визначеною процедурою й виключно у межах компетенції. По-друге, за усіма оскарженнями треба йти до адмінсуду, який чітко перевіряє дотримання процедури. По-третє, крім дотримання вимог добросовісності, розумності й ефективності, закон вимагає ще й виконання презумпції правомірності дій та рішень фізичних/юросіб у взаємодії з публічною адміністрацією. І, по-четверте, змінами передбачено поняття нікчемності актів, прийнятих із порушенням процедури. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений самими рішеннями. Загалом таке рішення набирає чинності в порядку, визначеному Законом «Про адміністративну процедуру». Цей закон, як вказується покликаний забезпечити належний баланс між інтересами громадян, суспільства та обов’язками держави. Ухвалення цих змін стало новим етапом у взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з громадянами й бізнесом. А сама процедура такої взаємодії, сподіваються автори новацій, стане уніфікованою, ефективною та орієнтованою на потреби громадян і бізнесу. Факт запровадження загальної адміністративної процедури безумовно наближає Україну до стандартів Європейського Союзу, адже подібні закони діють у всіх державах-членах ЄС як невід’ємна частина «права на належне адміністрування».
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
