За крок до сучасного трудового законодавства - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

За крок до сучасного трудового законодавства

Дата публікації:

Олег ГЕТМАН, координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Законопроект № 5371, який позбавить від зайвих десятків паперів та архаїчних штрафів і дозволить встановлювати гнучкі умови праці, готовий до другого читання.

Як не дивно, але в Україні трудові відносини й досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще в СРСР та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиними роботодавцями були держава, зокрема державні підприємства. В умовах сучасних економічних реалій вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання, сучасного організаційного і кадрового менеджменту. Не відповідає вона й актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони як для самореалізації найманих працівників, так і для підвищення конкурентоздатності роботодавців.

Читайте також: Новації трудового законодавства роз’яснила Нотаріальна палата

Наразі критичними є такі проблеми українського трудового законодавства:

  • застаріла та надто складна система нормування й оплати праці, нормування й обліку робочого часу, надання відпусток тощо;
  • невідповідність застарілих методів державного регулювання трудових відносин реаліям ринкової економіки;
  • критична забюрократизованість та складність здійснення трудових відносин для роботодавців і працівників, що негативно позначається на динаміці процесів господарювання та пригнічує економічні стимули;
  • надмірна складність діючих процедур обліку кадрів та великий масив кадрової документації, на ведення якого витрачаються значні обсяги фінансових, часових і людських ресурсів;
  • невиправданий тиск на бізнес з боку контролюючих органів та постійні загрози накладення санкцій і штрафів за порушення численних бюрократичних процедур, передбачених застарілим законодавством про працю.

Які зміни передбачаються?

Кілька тижнів тому був прийнятий за основу законопроект № 5371, який на цей час опрацьований комітетом ВРУ з питань соціальної політики і готовий до голосування в парламенті в цілому. Ключова його новація — створити договірний режим регулювання трудових відносин для малого та середнього бізнесу, зробивши його основним засобом регулювання цих відносин. Такий договірний режим встановлюється за умов, якщо роботодавець не є юридичною особою публічного права, а суб’єктом малого або середнього бізнесу з кількістю працівників не більше 250 осіб. Також цей режим може застосовуватися до трудових відносин, що виникають між роботодавцем і працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць.

У межах вільного трудового договору сторони на власний розсуд врегульовують свої стосунки: щодо системи та режиму оплати, працевлаштування і звільнення, робочого часу, тривалості робочого тижня, відпустки та вихідних тощо. Це особливо важливо в сучасному світі, де з’явилися сотні нових креативних професій, які вимагають особливого режиму організації та винагороди праці. Водночас цей вільний трудовий договір має все необхідне для захисту працівника — він має обов’язково містити всі гарантії для його захисту, передбачені міжнародними конвенціями, а також істотні умови (місце роботи, дата, строк дії, умови оплати праці).

Реалізація даного проекту закону призведе до модернізації трудового законодавства в Україні, відходу від застарілих радянських норм, наближення цього законодавства до світових трендів провідних економік.

Цей законопроект надає можливість працівникам та роботодавцям більш гнучко змінювати умови співпраці, зменшує витрати на адміністрування, що в підсумку надасть можливість встановлювати кращі умови праці. Важливо також зазначити, що цей проект щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва — підтриманий Національною радою реформ при Президентові України у 2021 році, до складу якої входять представники різних гілок влади, представники громадянського суспільства та бізнесу. Запровадження таких змін особливо важливо у воєнний час, коли умови змінюються майже щодня, коли важливо до питань працевлаштування підходити гнучко, з урахуванням різних факторів.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Сподіваємося, що вже найближчими днями парламент підтримає цей важливий законопроект в цілому, і країна отримає сучасне трудове законодавство.

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

У разі зміни місця проживання особа не підлягає зняттю з квартирного обліку

Опубліковано

on

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2022, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункту 2 частини другої статті 40 Житлового кодексу України, згідно з яким знімають з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у випадку «виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту».

Суд дійшов висновку, що гарантоване статтею 47 Конституції України право на житло випливає з права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Основного Закону України), оскільки житлом можуть бути визнані лише такі умови для проживання людини, які забезпечують для неї можливість перебувати в безпеці, спокої та гідності.

Реалізація права на житло має ключове значення не лише для реалізації інших економічних та соціальних прав людини, а й для ефективного здійснення кожним прав і свобод особистого й політичного характеру.

Суд наголосив на особливо тісному зв’язкові, що існує між гарантованими Конституцією України правом на житло, з одного боку, і свободою пересування й вільного вибору місця проживання, з другого боку. Європейський суд з прав людини також неодноразово вказував на значенні свободи пересування і вибору місця проживання для демократичного суспільства у взаємозв’язку з іншими людськими правами. Особа, здійснюючи конституційні права і свободи, може мати кілька місць проживання, зокрема водночас у кількох населених пунктах, і це не може призводити до перешкоджання ефективній реалізації інших конституційних прав.

Читайте також: Цивільна відповідальність за неналежне виконання кредитних зобов’язань не обмежує права на отримання процентів

Суд звернув увагу на те, що крім Кодексу, законодавець урегулював питання реалізації конституційного права на житло громадянами, які потребують соціального захисту, Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», яким, зокрема визначено житловий фонд соціального призначення, а також запроваджено соціальний квартирний облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло й перебувають у черзі на його отримання.

Водночас, установивши, що однією з підстав для зняття громадянина з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, є його виїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, законодавець обумовив наявність зв’язку між реалізацією права на житло в населеному пункті, у якому він перебував на обліку, та дотриманням критерію «постійне місце проживання», а також запровадив різне правове регулювання щодо двох категорій осіб: тих із них, які виїхали на інше постійне місце проживання з населеного пункту, у якому вони перебували на обліку таких, хто потребує поліпшення житлових умов, і тих, які не змінювали місця постійного проживання. Відмінність, яка виражається в покладені обмежень на осіб першої категорії, не може бути визнана об’єктивно виправданою, а відтак, є дискримінаційною.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що законодавець у пункті 2 частини другої статті 40 Кодексу допустив порушення конституційної заборони щодо привілеїв чи обмежень, установлених у частині другій статті 24 Основного Закону України, що також не узгоджується з частиною першою статті 33 Конституції України.

Припис Кодексу, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Судом цього Рішення.

Читати далі

Законодавство

Порядок проходження стажування арбітражними керуючими визначатиме їхня саморегулівна організація

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань банкрутства (щодо стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого)» від 21 червня 2022 р. № 2577/5, яким, зокрема передбачено, що порядок проходження стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, встановлюється саморегулівною організацією арбітражних керуючих.

Інформація про стажування розміщується на офіційному веб-сайті саморегулівної організації арбітражних керуючих в мережі Інтернет та повинна містити відомості про стажиста, керівника стажування та дату початку стажування.

Читайте також: Професійний стандарт «Арбітражний керуючий» внесено до Реєстру кваліфікацій

Особи, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, стажування яких розпочалося до набрання чинності цим наказом, завершують стажування у порядку, що діяв до моменту набрання чинності цим наказом.

Читати далі

Законодавство

Центри спільного користування обладнанням для науковців

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання центрів колективного користування науковим обладнанням» від 21 червня 2022 р. № 703, якою:

1) затверджено Примірне положення, яке визначає основні засади Центру колективного користування науковим обладнанням щодо:

  • створення, провадження та припинення діяльності Центру;
  • передачі, придбання (в тому числі за договором лізингу), обміну наукового обладнання, інструментів, приладів, інвентаря Центром;
  • урегулювання фінансових та матеріально-технічних питань, пов’язаних з діяльністю Центру;
  • надання Центром таких видів послуг: надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок; проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання;

2) внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України.

Читайте також: Премії Верховної Ради у сфері освіти 2022 року не присуджуватимуть

Зокрема передбачено, що Центр створюється з метою надання доступу до наукового обладнання для проведення досліджень і розробок вітчизняними та іноземними вченими відповідно до умов, визначених у регламенті доступу до наукового обладнання та користування ним.

До суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності, яким можуть надаватися послуги Центру, належать наукові та науково-педагогічні працівники, студенти, магістри, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, а також наукові установи, заклади вищої освіти, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.

Учасниками Центру є наукові установи та заклади вищої освіти, які уклали договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи та без об’єднання вкладів з метою оптимального використання наукового обладнання для проведення досліджень і розробок.

Замовниками послуги з проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання можуть бути суб’єкти наукової та науково-технічної діяльності, які не є учасниками Центру та з якими укладено договір про надання такої послуги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.