Connect with us

Законодавство

Заборону російських соцмереж продовжать ще на 3 роки

Служба безпеки України пропонує продовжити санкції щодо російських соціальних мереж «Одноклассники» та «ВКонтакте» ще на 3 роки.

Кіберфахівці Служби безпеки проаналізували, що за період дії санкцій українських користувачів у цих соцмережах поменшало у 3 рази, і це значно звузило цільову аудиторію, на яку спрямовані інформаційні операції російських спецслужб.

Загалом протягом 2017-2020 років СБУ зафіксувала тисячі випадків розміщення деструктивного контенту на платформах «Одноклассники» і «ВКонтакте». З початку введення санкцій слідчі Служби зареєстрували майже 100 кримінальних проваджень стосовно власників та адміністраторів антиукраїнських спільнот у цих соцмережах.

За оцінками кіберфахівців, приблизно 70% деструктивних матеріалів про Україну просуваються саме з інформаційного простору РФ, зокрема із вказаних соцмереж.

«Фейки в країнах сталої демократії прирівняні до зброї масового знищення. Проти України триває гібридна війна, і ми продовжуємо протистояти інформаційним атакам з боку РФ. Тож у продовженні санкцій є сенс: цим ми захистимо наших громадян від фейків і маніпуляцій, а відповідно – збережемо безпеку держави в цілому», – зауважив Голова СБУ Іван Баканов.

Також кіберфахівці Служби безпеки зазначають про сплеск активності агітаторів, троле- і ботоферм у російських соцмережах, пов’язаний з карантинними заходами у період пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, наближенням Великодня і травневих свят.

Законодавство

Міндовкілля підтримує збільшення екологічних податків

Проаналізувавши низку розроблених в Україні проектів нормативно-правових актів щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало саме урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101, який передбачає:

– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;

– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 р.;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 р. вийти на рівень 30 грн за тону.

Змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. В короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати такий перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.

Читати далі

Законодавство

Визначено вимоги до звітності щодо викидів парникових газів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів» від 23 вересня 2020 р. № 960.

Дія затвердженого Порядку поширюється на здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів від провадження оператором видів діяльності на установці за переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Якщо згідно з переліком видів діяльності порогове значення потужності для виду діяльності на установці перевищене або не встановлене, то викиди парникових газів від усіх інших видів діяльності, передбачених переліком видів діяльності, які провадяться на установці, також підлягають моніторингу та звітності.

Моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними та охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів та спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які віднесено до відповідного виду діяльності.

Оператор зобов’язаний не допускати подвійного обліку викидів парникових газів та вживати необхідних заходів для запобігання відсутності даних про викиди парникових газів протягом звітного періоду.

З метою забезпечення узгодженості та співставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Для визначення викидів парникових газів оператор зобов’язаний використовувати відповідні методики моніторингу, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами у сфері моніторингу, звітності та верифікації, прийнятими відповідно до нього.

Читати далі

Законодавство

Публічні закупівлі ремонтно-будівельних робіт – з обов’язковим оприлюдненням всієї кошторисної документації

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо уникнення зловживань замовників при оприлюдненні інформації та щодо прав учасників закупівель» від 19 жовтня 2020 р. № 4231.

Змінами до п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» пропонується встановити обов’язок замовника у випадку закупівлі робіт (послуг) з ремонту (будівництва) оприлюднювати всю кошторисну документацію.

Змінами до ст. 18 Закону пропонується надати учаснику, визначеного рішенням замовника переможцем (допущеного рішенням замовника до аукціону) і якщо саме таке рішення оскаржується суб’єктом оскарження, право брати участь у розгляді скарги.

Таким учасникам нарівні з суб’єктом оскарження та замовником пропонується надати право подавати:

– висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями;

– матеріали, які вони вважають необхідними долучити до розгляду скарги.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram