Законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: хто проти і чому?

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва, заслужений юриcт України

Розгорнута останніми тижнями «протестна» кампанія щодо законопроекту No 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», внесеного в парламент Президентом України набуває дивних публічних форм — від середньовічного клікушества до коміксів-страшилок на рівні тих, хто не вміє читати.

Наразі дивно спостерігати такі прийоми при обговоренні комплексного базового для юридичної спільноти документу. Проте пояснити такі акції можна.

По-перше, чинник. Активний спротив законопроекту чинять керівники центрального та деяких регіональних органів адвокатського самоврядування. Причина цього проста — бюджет адвокатської організації за рахунок членських внесків адвокатів складає понад 400 мільйонів гривень, які витрачаються непрозоро й вибірково. Наприклад, у секретаріаті Національної асоціації адвокатів України створено понад 30 департаментів, результати роботи яких пересічним адвокатам невідомі, проте працівники цих структур, отримуючи досить непогану зарплатню, не хочуть втрачати хлібне й тепле місце, яке не примушує до реальної роботи. Вони й організовують та виконують флешмоби типу «Ми проти». Дійсно, ну хто ж віддасть стабільний дохід у вигляді внесків в обмін на підвищення рівня захисту клієнтів та гарантій адвокатської діяльності? Люди, як люди.

Середня зарплатня «протестних» керманичів складає приблизно 50 000 гривень на місяць. Просто за те, що вони керманичі. Одночасно середній дохід адвокатів у регіонах становить 5—7 тисяч гривень. І це при дуже немилостивому дискримінаційному оподаткуванні, найвищому з усіх професій в Україні. Змінити за діючим законом таких «керманичів» адвокати в регіонах не можуть — їх просто не допускають до виборів, а з невдоволеними буквально за п’ять хвилин розбираються дисциплінарні органи, спеціально сформовані для цієї мети.

Ну як можна дозволити всім, а не спеціально відібраним, адвокатам голосувати на виборах керівництва самоврядування, а якщо вони оберуть того, для кого адвокатура не порожній звук? Як можна відпустити віжки та вуздечку дисциплінарок протиь незгодних, дозволити їм оскаржувати рішення про позбавлення їх права на професію? Ні — це є неприйнятним! Тому запропонований проект ЇМ не підходить.

На сумні думки наводять і публікації колег у соціальних мережах на тему «Скільки коштує адвокатське свідоцтво»? Як можна допустити анонімне тестування при складанні іспиту? Хіба можна так позбавити влади й оперативного простору деяких керівників кваліфікаційних комісій? Ні — це є неприйнятним. Тому запропонований проект ЇМ не підходить.

Тому ті, хто двома руками тримається за свої крісла, не розраховуючи на власну популярність і розуміння електорату, будуть чинити супротив до останнього.

По-друге, методи. Оскільки правові аргументи для критики відсутні, бо законопроект дійсно не лише прогресивний, демократичний, корисний і для адвокатів, і для їхніх клієнтів, він є таким, що викликає захоплення в західних колег за рівнем імплементації міжнародних стандартів професії, а краще або вчиняти істерики, або протестні флешмоби. Аргументи не потрібні, а картинка створюється яскрава. Треба просто голосно кричати, що все погано. Погано, бо певні політичні зв’язки діючих нині  керівників української адвокатури просто не дозволяють визнати, що нинішня влада більше піклується про незалежність адвокатури ніж попередня. Адвокати — це електорат і на наступних виборах вони мають бути невдоволеними й злими. Погодьтеся, достатньо дієвий прийом у передвиборчий рік. Емісари НААУ тим часом на міжнародній арені створюють негативний імідж діючій владі, — від Президента і народних депутатів до керівника найнижчої ланки. І це не дивно після активної підтримки керівництвом адвокатури сумнозвісних законів 16 січня 2014 року.

Як громадянин кожен адвокат має право на власні політичні вподобання, але адвокатура, як інститут, не може перетворюватись у «п’яту колону». При тому певні спікери від керівництва адвокатури вже проголошують свої очікування на реставрацію минулої влади, активно пропагують «руський мір».

Якщо незалежна Україна втратить незалежну українську адвокатуру, буде біда. Відтак важливо, щоб про це замислилися в першу чергу народні депутати перед голосуванням законопроектів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Необхідно, щоб вони оцінювали виважено і професійно саме правові аргументи, а не малюночки в коміксах. Це потрібно для того, аби народні депутати України не стали провідниками запоребрикових політиків і жадібних до легких за рахунок 40 тисяч адвокатів грошей бюрократів від адвокатури.

У професійних адвокатських колах, усупереч протидіям керівництва адвокатури, проводяться предметні обговорення законопроекту No 9055. І саме працюючі адвокати висловлюють думку, що проект є корисним, з правильним комплексним підходом до вирішення накопичених протягом останніх 6 років проблем в адвокатському середовищі. Саме працюючі адвокати погоджуються, що проектом суттєво посилюються позиції сторони захисту, а значить, і можливість відстоювання права кожного громадянина. Доречним підтвердженням цьому є занепокоєнність речників від сторони обвинувачення, висловлена з приводу розширення прав адвокатів президентським проектом. Вони вважають, що адвокати будуть перешкоджати роботі прокурорів, проте визнають, що всі ці зміни спрямовані виключно на досягнення реальної змагальності сторін у судових процесах. Адвокати потребують належних процесуальних інструментів для ефективного захисту клієнта.

І нарешті, саме в цьому законопроекті адвокатура повернулася до втраченого шість років тому цивілізованого основного принципу адвокатської професії — принципу лояльності (пріоритетності) інтересів клієнтів, можливості використовувати для їх захисту всі не заборонені законом засоби, а також необхідні правові інструменти для впровадження в судочинстві принципів верховенства права.

Таким чином, цей закон потрібен у першу чергу працюючим адвокатам, тим, хто дійсно захищає права людей, а не створює шоу в коміксах. Можливо, це й стане тим визначальним чинником, який спонукатиме український парламент проголосувати ЗА законопроект No 9055, бо це стосується кожного — сьогодні, завтра і в осяжному майбутньому. А загалом цей закон потрібен усім.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути