Законопроект про правотворчу діяльність: факти невідповідності Конституції - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Законопроект про правотворчу діяльність: факти невідповідності Конституції

Дата публікації:

Володимир БАГРІЙ,
практикуючий юрист

У статті наводяться факти, які свідчать про невідповідність проекту закону про правотворчу діяльність (реєстраційний № 5707 від 25.06.2021 р.) Конституції України.

Як відомо, 25 червня 195 народних депутатів зареєстрували законопроект про правотворчу діяльність за № 5707. Як зазначено в ч. 1 ст. 1 документа, цей закон спрямований на визначення засад та порядку здійснення правотворчої діяльності в Україні, зокрема принципів правотворчої діяльності та регулювання відносин, пов’язаних із її плануванням, розробкою, прийняттям (виданням) та реалізацією нормативно-правових актів.

Читайте також: «Закон про закони»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Під правотворчою діяльністю в законопроекті розуміється діяльність із планування, розробки проекту нормативно-правового акта (його концепції) та прийняття (видання) нормативно-правового акта, метою якої є правове врегулювання та/або охорона суспільних відносин (ч. 1 ст. 2 законопроекту).

Визначається й поняття нормативно-правового акта — це офіційний письмовий документ, прийнятий (виданий) суб’єктом правотворчої діяльності, який встановлює, змінює, зупиняє, відновлює чи припиняє норму (норми) права у встановленому Конституцією та законами України порядку (ч. 2 ст. 8 законопроекту). Отже, його автори фактично зводять правотворчу діяльність до формування (створення) офіційних письмових документів, якими є нормативно-правові акти. І хто ж їх створює? Відповідь на це запитання міститься в ч. 2 ст. 4 законопроекту. Зокрема, під суб’єктами правотворчої діяльності в цьому законі слід розуміти органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та інші суб’єкти, наділені законом повноваженнями щодо прийняття (видання) нормативно-правових актів, а саме: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; міністерства та інші державні органи (наводиться перелік цих органів. — Прим. авт.), яким відповідно до закону надано правотворчі повноваження. А ще Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, міністерства Автономної Республіки Крим; голови місцевих державних адміністрацій; органи місцевого самоврядування й органи професійного самоврядування (саморегулівні), яким відповідно до закону надано повноваження суб’єктів правотворчої діяльності.

І хоча в законопроекті наявна стаття 5 з назвою «Правотворчі повноваження та їх делегування», але саме визначення поняття «правотворчі повноваження» відсутнє. Отже, за цим проектом закону творцями нормативно-правових актів (читай — творцями права, бо діяльність ж правотворча), є вищезазначені державні органи та органи місцевого самоврядування, які мають владні повноваження. Іншим же учасникам правотворчої діяльності автори документа відводять більш скромні ролі у ієрархії правотворців: тим, хто бере участь у правотворчому процесі й виконує функції наукового, експертного, консультативного, технічного та інших видів забезпечення правотворчого процесу відводиться роль так званих суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності (ч. 4 ст. 4 законопроекту); ну а громадянам України та всім тим, на кого вплине прийняття (видання) нормативно-правового акта, відводиться роль так званих заінтересованих осіб (ч. 5 ст. 4 законопроекту).

Наскільки конструкція «учасниками правотворчої діяльності є суб’єкти правотворчої діяльності, суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності та заінтересовані особи» виправдовує себе — це окреме питання, яке потребує відповіді. В цій же статті хотілося б проаналізувати те, наскільки буква цього законопроекту відповідає духу Конституції України в частині правомірності (конституційності) задіяння терміна «правотворча діяльність» та похідних від нього термінів, як то «учасники правотворчої діяльності», «суб’єкти правотворчої діяльності», «правотворчі повноваження» тощо.

На моє переконання, про очевидну невідповідність цього законопроекту Конституції України (в частині задіяння терміна «правотворча діяльність» та похідних від нього термінів) свідчать норми таких статей:

1) частина 2 статті 2 законопроекту з назвою «Правотворча діяльність та її правові засади»:

«Правотворча діяльність в Україні регламентується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та підзаконними нормативно-правовими актами». Це не відповідає дійсності, оскільки правотворча діяльність не регламентується Конституцією України. Зокрема, в Конституції України відсутня згадка про правотворчу діяльність. І навіть натяку на таку діяльність немає. За такого стану речей немає й підстав стверджувати, що Конституція України хоч якимось чином регламентує правотворчу діяльність;

2) пункт 1 частини 1 статті 3 законопроекту з назвою «Принципи правотворчої діяльності»: «Правотворча діяльність здійснюється відповідно до таких принципів: а) принцип верховенства Конституції України — правотворча діяльність здійснюється виключно відповідно до положень Конституції України». Як я вже зазначав, Основний Звкон країни не містить положень, відповідно до яких здійснюється правотворча діяльність, оскільки про таку діяльність в ньому взагалі не йдеться;

3) частина 1 статті 5 законопроекту з назвою «Правотворчі повноваження та їх делегування»: «Суб’єкти правотворчої діяльності здійснюють її на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Ні підстав, ні повноважень суб’єктів правотворчої діяльності (як і переліку цих суб’єктів), ні способів здійснення правотворчої діяльності Конституція не визначає. Дивно й те, що, формуючи цей законопроект, його автори не дотримуються тих положень, які самі в ньому прописали. Прикладом є частина 2 статті 18 документа з назвою «Мова і стиль нормативно-правового акта»: «Терміни, що вживаються в тексті нормативно-правового акта, мають відповідати термінології Конституції України, цього Закону, нормативно-правових актів вищої юридичної сили».

Слово «правотворча» означає «творити право». В тексті Конституції не так багато виразів зі словом «право» (правова держава, верховенство права, права людини і громадянина, конституційні права тощо). Але фрази зі словами «право» і «творити», «право» і «творчість», «право» і «діяльність» відсутні. Натомість, термінологія Конституції України містить вирази, які опосередковано вказують на те, що Верховна Рада України здійснює законопроектну роботу (ч. 1 ст. 89), законодавчу діяльність (ст. 6, ст. 75); визначаються суб’єкти законодавчої ініціативи (ст. 93).

На жаль, у наукових статтях часто висловлюються думки про те, що правотворча і законотворча діяльності є синонімами; що законотворчість є вужчим поняттям, ніж правотворчість, оскільки стосується лише ухвалення конкретних законів, а правотворчість охоплює процес прийняття як законів, так і інших нормативно-правових актів; що правотворчість є формою владно-вольової діяльності держави й здійснюється задля створення нормативно-правового акта. Навіть висловлюється думка про те, що Верховна Рада України, як єдиний законодавчий орган, уповноважена провадити законотворчу діяльність, а представники виконавчої гілки влади — правотворчу.

На мою думку, такі позиції науковців не сприяють розмежуванню права і закону. А без такого розмежування неможлива реалізація принципу верховенства права, який закріплений в ст. 8 Конституції України. Також за таких наукових позицій втрачається й сенс в існуванні права, як суспільного регулятора, який через своє верховенство над законами і підзаконними актами держави блокує свавілля держави, яке остання чинить шляхом прийняття неправових законів та підзаконних актів, — таких, що порушують права і свободи людини.

І що ж буде, коли органи державної влади та місцевого самоврядування де-факто стануть творцями права? Це одне й те саме, що, приміром, правопорушники будуть обіймати посади в органах правопорядку! Отже, антиконституційність законопроекту про правотворчу діяльність є очевидною, у зв’язку з чим його авторам варто відмовитися від використання терміна «правотворча діяльність» та похідних від нього, замінивши його та термін «законодавча діяльність», який прямо випливає зі змісту Конституції України та відповідає її термінології. До речі, подібні законопроекти депутатів минулих скликань мали назви «Про нормативні правові акти в Україні» (1997 рік), «Про закони і законодавчу діяльність» (2005 рік), «Про нормативно-правові акти» (2010 рік). І правотворча діяльність в них не згадувалася.

Джерело: Юридичний вісник України

Advertisement

Законодавство

Збільшити обсяг освітньої субвенції просить Асоціація міст України

Опубліковано

on

От

Асоціація міст України звернулася до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Голови Комітету з питань бюджету Юрія Арістова щодо  прискорення розгляду проекту Постанови «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збільшення обсягу видатків на 2022 рік за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» та внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» № 6520 і включення її до порядку денного для ухвалення.

Читайте також: У разі відмови випускника від виконання умови відпрацювати за направленням заклад освіти може стягнути з нього всі витрати на освіту, зокрема і стипендію

«Питання вирішення проблеми дефіциту коштів місцевих бюджетів на оплату праці педагогічних працівників закладів середньої освіти у 2022 році потребує якнайшвидшого реагування», – кажуть в АМУ.

Нагадаємо, Міносвіти підготувало довідки по освітній субвенції на 2022 р.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Законодавство

Права дітей захищатиме новоутворена Державна служба

Опубліковано

on

От

Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою утворено Державну службу України у справах дітей як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

Читайте також: Збільшено допомогу на дітей з тяжкими хворобами, яким не встановлено інвалідність

«Відсутність єдиного центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовувалась би на врегулювання питань захисту прав дітей (наразі такими питаннями прямо чи опосередковано займаються шість міністерств), та відповідної єдиної державної політики призводить до виникнення системних проблем у цій сфері», – зауважили у Міністерстві соціальної політики.

Читати далі

Законодавство

Національний план дій з відновлюваної енергетики можна обговорити

Опубліковано

on

От

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження опублікувало для обговорення проект Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 р., у якому визначено індикативну ціль споживання енергії з відновлюваних джерел у 2030 р. на рівні 27 %, у тому числі у секторах:

– електроенергетики – 25 %;

– опалення та охолодження – 35 %;

– транспорту – 14 %.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: У разі ліквідації або виведення з експлуатації підприємств проводитимуть екологічний аудит

Національним планом також передбачено заходи задля збалансованого розвитку відновлюваної електроенергетики, теплоенергетики та споживання відновлюваних джерел на транспорті, зокрема:

– забезпечення сталості генерації об’єктів відновлюваної генерації, підвищення надійності енергопостачання, перенесення сезонних змін попиту на електроенергію;

– стимулювання виробництва «чистої» електроенергії на ринкових засадах;

– удосконалення умов підтримки енергетичних кооперативів та приватних домогосподарств;

– запровадження механізму видачі гарантії походження електроенергії;

– стимулювання використання енергоносіїв з ВДЕ у транспортному секторі.

Зауваження та пропозиції до проекту приймаються до 20 лютого 2022 р. на електронну адресу: [email protected].

Нагадаємо, інформацію про стан довкілля зібрано на Єдиній екологічній платформі

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link