Connect with us

Законодавство

«Занадто ліберальний». Чим примітний новий Трудовий кодекс?

Як відомо, Президент України Володимир Зеленський доручив розробити і прийняти новий Трудовий кодекс до 1 січня 2020 року. Робота йде повним ходом. У Зе-команді вже заявили про заплановані нововведення. Їх називають ліберальними для бізнесу. Навіть «дуже ліберальними». Тож чого чекати пересічним українцям?

Чим виправданий такий поспіх?

Команда нової влади запустила на повну потужність розробку Трудового кодексу України. Поспіх цей цілком виправданий. Перейти на нові трудові відносини — зобов’язання нашої країни відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Оскільки ця умова до цих пір невиконана, це викликає роздратування наших європейських партнерів.

До того ж, «трудова реформа» давно назріла, навіть перезріла. Україна продовжує жити за Кодексом законів про працю від 1971 року. Звичайно, в нього вносилися численні зміни, приймалася величезна кількість підзаконних актів. Проте документ катастрофічно застарів і не відповідає сучасним реаліям, у зв’язку з чим не виконується більшістю роботодавців, а дієві механізми впливу на них практично відсутні. Це провокує масу претензій з боку працівників та їх представників — профспілок, а також потенційних інвесторів. Крім того, такі поняття, як фрілансинг, аутстафінг тощо, на чому зараз акцентують західні фірми, для українського бізнесу й зовсім виявилися «поза законом».

Для врегулювання проблем був розроблений проект Трудового кодексу, який подали в Раду ще в 2014 році. У 2015 році його прийняли в першому читанні й відправили на доопрацювання. А завершили його тільки в травні 2017 року. Після цього документ парламент не розглядав, незважаючи на неодноразові звернення Мінсоцполітики до голови Верховної Ради й профільному комітету.

Законопроект припадав пилом на полицях, а осучаснення трудового законодавства все відкладалося й відкладалося. Зе-команда вирішила до документа не повертатися й готує свій варіант «трудової» реформи. «Ми вже заблокували сьогодні такий тріумфальний похід Трудового кодексу, який був прийнятий у першому читанні Радою попереднього скликання, для того, щоб розблокувати на цій сесії внесення свого Трудового кодексу. Я думаю, що протягом півтора-двох місяців побачите кодекс, який буде дуже ліберальним, може too much (занадто) ліберальним для роботодавця. Ми будемо намагатися створити для бізнесу дуже прості і дешеві умови відкриття та закриття робочого місця для того, аби створювали таких робочих місць побільше в Україні. Хочемо, щоб ви мільйон таких робочих місць створили протягом п’яти років», — заявила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

За її словами, «це означає, що ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника і за це бізнес повинен включитися в пенсійну реформу другого рівня — отримавши здешевлення на відкритті-закритті робочих місць, трохи поступитися, і 1—2% направляти на створення власних накопичень для громадян».

Вона також зазначила, що в новому Трудовому кодексі будуть переглянуті пільги для воїнів АТО, жінок і людей з інвалідністю, що створюють дискримінаційні умови, а також можуть з’явитися положення про вільне відвідування офісу і роботі на дому. Адже в світі змінюється ринок праці, тривалість робочого тижня, і ці тенденції приходять в Україну.

«Потрібно переглянути купу речей, які здаються пільговими, але насправді створюють дискримінаційні умови … Існують європейські тенденції, вони полягають у тому, що робочі місця створюються більш гнучко — є робота на дому, люди працюють у будь-який час, коли їм зручно. Створення гнучких робочих місць — це вимога нашого часу», — додала Третьякова.

Планується також розрахувати розмір «нормальної» матеріальної компенсації в разі звільнення працівника, а також виписати норми щодо масового звільнення й подальшого працевлаштування співробітників. Розглядаються і зміни розміру відпустки, правила оплати лікарняних та багато чого іншого.

Тобто реформа трудових відносин буде кардинальною. Важливо, щоб нововведення не лише захищали права співробітників, але при цьому й полегшували життя бізнесу.

Час вимагає змін

Керівник експертно-аналітичного центру рекрутингової компанії HeadHunter Юлія Дрожжина вважає прийняття нового Трудового кодексу необхідністю номер один. Адже головна проблема чинного Кодексу законів про працю від 1971 року в його застарілості й невідповідності сучасним умовам, відсутність дієвих механізмів контролю виконання вже встановлених норм (причому, за її словами, необхідно переглянути штрафні санкції за їх недотримання), непрозорості механізмів захисту соціальноеко номічних прав та інтересів працівників.

Експерт підтримує узаконення сучасних форм зайнятості — фрілансу і сезонних робіт, що повністю відповідає вимогам часу. Водночас Ю. Дрожжина вказує на важливість офіційного працевлаштування. «Такі форми зайнятості, як фріланс, проектна та сезонна роботи все більше цікавлять претендентів. Цифри красномовні: попит на подібну роботу з боку кандидатів за 7—8 років виріс більш ніж у 10 разів. Зараз, незважаючи на поширеність цієї форми зайнятості, такі співробітники фактично нічим не захищені, можуть покладатися лише на сумлінність роботодавця. Разом із тим, передбачається імперативність письмового трудового договору (тоді як зараз можлива й усна його форма), що також слугуватиме кращій захищеності прав найманих працівників. Але паралельно з цим потрібно проводити широку просвітницьку роботу серед претендентів про важливість офіційного працевлаштування.

Опитування свідчать, що респонденти, особливо з числа досить молодих фахівців, не вважають наявність такої умови чимось значимим», — додала експерт. Власне, згідно з дослідженням «Рейтинг роботодавців України 2018», про значимість офіційного працевлаштування заявили: 4% респондентів з числа тих, хто декларує досвід роботи до 1 року, 7% респондентів з досвідом роботи від 3 до 5 років, 16% респондентів з досвідом роботи більше 10 років. При тому оцінка Юлії Дрожжиної ймовірного збільшення оплачуваної відпустки з 24 до 28 днів не однозначна: «З одного боку, збільшення відпустки — досить поширена світова практика, й експерти практично в один голос кажуть, що співробітник, який не відпочив — неефективний співробітник. Але варто враховувати і той факт, що, згідно з опитуваннями hh.ua/grc більше третини респондентів фактично відпочивають менше 24 днів: 33% декларують відпустку від 8 до 14 днів, 8% — 7 днів і менше.

Особливо в умовах, коли прив’язка заробітку до виконання певної роботи набуває все більшої популярності, багато хто робить вибір на користь заробітку, а не відпочинку. Але з огляду на світові тенденції, темп змін, особливості цінностей молодого поколіня, збільшення часу для відпочинку — позитивна практика, яка в довгостроковій перспективі повинна принести користь роботодавцям».

Інклюзивні норми, які анонсуються, теж викликали в експерта багато питань. «Якщо ми звернемося до вже діючої нормі про працевлаштування людей з інвалідністю (1 людина в компаніях зі штатом від 8 до 25 осіб і 4% таких працівників у компаніях зі штатом понад 25 осіб), то побачимо, що фактично вона не працює. Це стосується й працевлаштування жінок — юридично їм не мають права відмовити в прийомі на роботу, посилаючись на вагітність або наявність дитини, але фактично такі прецеденти мають місце. Тому, кажучи про інклюзивність трудового законодавства, першочерговим бачиться необхідність створення механізмів контролю законодавчих норм і відновлення здобувачів у правах. Встановлення соціального тренда на працевлаштування незалежно від зовнішності, гендеру, стану здоров’я та іншого — процес трудомісткий і тривалий», — резюмувала Ю. Дрожжина.

Натомість консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська вважає, що на сьогодні в Україні діє «брежнєвський» КЗпП, який є неспроможним і, головне, заважає легалізації зарплат. Бізнес боїться «білих» відносин зі співробітниками. «На той час всі підприємства були державними і співробітник був захищений понад норми законодавства. За великим рахунком, працівник з «білою зарплатою» може викручувати руки підприємству, роботодавцю. КЗпП це дозволяє робити. Тобто, КЗпП — цілком на боці співробітника. Але це було реальністю тих років. Зараз роботодавці просто бояться брати співробітників «у білу». Наприклад, процедура випробувального терміну. На сьогодні, будь-яка людина може оскаржити своє звільнення, якщо вона навіть не пройшла «іспит». Є проблеми й зі скороченням штату — необхідно обов’язкове повідомлення за два місяці та інше. У співробітника — на даний момент величезний обсяг прав. Але реалії бізнесу зараз зовсім інші. І тому в тіньових зарплатах є й вина КЗпП».

Томашевська нагадує, що в парламенті обіцяють впровадити фантастично ліберальний Трудовий кодекс, після чого «роботодавці будуть плакати від щастя», оскільки він буде на їхньому боці. Та експерт не впевнена, чи правильно це, чи ні. «Але ті, хто зіткнувся із сьогоднішніми правилами на ринку праці, прекрасно знають, що так, як зараз, працювати не можна. Норми праці — нереальні, а зараз в світі нові правила, в тому числі й плаваючий графік роботи, і «удаленка». Новий Трудовий кодекс має відповідати реальності. Повинні бути скасовані штучні надбудови над трудовими відносинами роботодавця та працівника. Необхідно введення іншої характеристики самого працевлаштування як у штат, так і за договорами, що конкретно має називатися контрактом», — підкреслила О. Томашевська.

На її думку, багато питань, у тому числі щодо людей з особливими потребами, мам з маленькими дітьми на руках, яких неохоче беруть у штат, може вирішити введення гнучкого графіка роботи. Томашевська переконана, що дана реформа — непопулярний захід. Вона нагадує, що минуле скликання Верховної Ради так і не зважилося прийняти Трудовий кодекс, боячись зіпсувати свій імідж перед виборами. Нова ж влада взяла на себе цю ношу — провести цивілізовані трудові зміни в Україні. Але інакше й бути не може, так діяти їх змушує сучасна кон’юнктура. Залишити старі правила, означає залишитися в «совковому» вимірі.

У Мінсоцполітики не раз попереджали, що прийняття нового Трудового кодексу не означає, що відразу ж все перебудується. Потрібен час, як мінімум, півроку. Особливо важко буде освоїти реформу в короткий термін великим підприємствам із тисячними штатами співробітників. Набагато швидше перекроять трудові відносини середній і дрібний бізнес. У будь-якому випадку, якщо доручення Президента буде виконано, то в 2020 році наша країна стане на нові «трудові» рейки.

Нана Чорна,
УНІАН

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Плата за оренду соціального житла включатиме утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визначення величини опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в населеному пункті» від 19 лютого 2020 р. № 121.

Змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» від 23 липня 2008 р. № 682 визначено, що величина опосередкованої вартості наймання (оренди) житла в населеному пункті визначається відповідним органом місцевого самоврядування на підставі щомісячних даних щодо мінімального розміру плати за наймання (оренду) одного квадратного метра загальної площі квартири чи житлового будинку (раніше – кімнати в гуртожитку).

Плата за наймання (оренду) житла визначається відповідним органом місцевого самоврядування на підставі даних організацій, що надають послуги із здавання житлових приміщень в найм (оренду), або на підставі оголошень у місцевих засобах масової інформації чи на підставі даних опитування населення.

Розмір плати за наймання (оренду) житла на одну особу розраховується шляхом множення мінімального розміру плати за наймання (оренду) одного квадратного метра загальної площі квартири чи житлового будинку на мінімальну норму забезпечення житлом.

За новою редакцією п. 4 Порядку до плати за наймання (оренду) житла не включається плата за житлово-комунальні послуги.  Раніше не включалася плата за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Читати далі

Законодавство

Затримки розрахунків за «зелену» енергію негативно вплинуть на інвестиційний клімат – АПУ

Комітет Асоціація правників України з питань енергетики, нафти та газу направив відкрите звернення Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо необхідності своєчасного затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та зазначення граничного терміну розрахунків з переможцями аукціонів за відпущену електроенергію.

Проаналізувавши Постанову «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом» від 26 квітня 2019 р. № 641, в АПУ підкреслили, що норми законодавства не містять остаточної дати для затвердження Регулятором вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, що, у свою чергу, призведе до затримок остаточного розрахунку з виробниками ВДЕ.

У зв’язку з цим, на думку Комітету АПУ, для виконання вимог Закону України «Про альтернативні джерела енергії» потрібно зазначити граничний термін для розрахунків з переможцями аукціонів за відпущену електроенергію, – не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Крім цього, будь-які затримки виплат справлятимуть негативний вплив на інвестиційний клімат в Україні, відносини з державами та партнерами. Вони також призведуть до порушень строків виплат за кредитними договорами, укладеними для фінансування проектів. Це викликає недовіру фінансових установ, які уклали відповідні кредитні договори, до сектору ВДЕ та енергетики в цілому, що ускладнює подальше фінансування енергетичних проектів, а також підвищує вартість такого фінансування.

Таким чином, необхідно внести зміни до Постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 р. № 641 та привести Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, Типовий договір з переможцем аукціону у відповідність до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Ознайомитись детальніше зі зверненням Комітету АПУ можна за цим посиланням.

Читати далі

Законодавство

Прикордонників на пенсії лікуватимуть у медзакладах Держприкордонслужби

Набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Інструкції про порядок надання медичної допомоги у закладах охорони здоров’я Державної прикордонної служби України» від 30 січня 2020 р. № 82.

Тепер у закладах охорони здоров’я Держприкордонслужби на медичному обслуговуванні можуть перебувати, поміж інших, пенсіонери із числа військовослужбовців Держприкордонслужби, яким відповідно до законодавства надано пільгу щодо безоплатного користування закладами охорони здоров’я Держприкордонслужби.

У разі надання амбулаторно-поліклінічної допомоги лікарські засоби за рецептами лікарів закладів охорони здоров’я Держприкордонслужби відпускаються безоплатно чи на пільгових умовах згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303 та відповідно до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333.

Прикріплення особи на медичне обслуговування до закладу охорони здоров’я Держприкордонслужби проводиться за місцем проходження військової служби (роботи) або проживання (раніше – також з урахуванням Порядку вибору та зміни лікаря первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та форм первинної облікової документації, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 листопада 2011 р. № 756).

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.