Connect with us

Законодавство

«Занадто ліберальний». Чим примітний новий Трудовий кодекс?

Як відомо, Президент України Володимир Зеленський доручив розробити і прийняти новий Трудовий кодекс до 1 січня 2020 року. Робота йде повним ходом. У Зе-команді вже заявили про заплановані нововведення. Їх називають ліберальними для бізнесу. Навіть «дуже ліберальними». Тож чого чекати пересічним українцям?

Чим виправданий такий поспіх?

Команда нової влади запустила на повну потужність розробку Трудового кодексу України. Поспіх цей цілком виправданий. Перейти на нові трудові відносини — зобов’язання нашої країни відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Оскільки ця умова до цих пір невиконана, це викликає роздратування наших європейських партнерів.

До того ж, «трудова реформа» давно назріла, навіть перезріла. Україна продовжує жити за Кодексом законів про працю від 1971 року. Звичайно, в нього вносилися численні зміни, приймалася величезна кількість підзаконних актів. Проте документ катастрофічно застарів і не відповідає сучасним реаліям, у зв’язку з чим не виконується більшістю роботодавців, а дієві механізми впливу на них практично відсутні. Це провокує масу претензій з боку працівників та їх представників — профспілок, а також потенційних інвесторів. Крім того, такі поняття, як фрілансинг, аутстафінг тощо, на чому зараз акцентують західні фірми, для українського бізнесу й зовсім виявилися «поза законом».

Для врегулювання проблем був розроблений проект Трудового кодексу, який подали в Раду ще в 2014 році. У 2015 році його прийняли в першому читанні й відправили на доопрацювання. А завершили його тільки в травні 2017 року. Після цього документ парламент не розглядав, незважаючи на неодноразові звернення Мінсоцполітики до голови Верховної Ради й профільному комітету.

Законопроект припадав пилом на полицях, а осучаснення трудового законодавства все відкладалося й відкладалося. Зе-команда вирішила до документа не повертатися й готує свій варіант «трудової» реформи. «Ми вже заблокували сьогодні такий тріумфальний похід Трудового кодексу, який був прийнятий у першому читанні Радою попереднього скликання, для того, щоб розблокувати на цій сесії внесення свого Трудового кодексу. Я думаю, що протягом півтора-двох місяців побачите кодекс, який буде дуже ліберальним, може too much (занадто) ліберальним для роботодавця. Ми будемо намагатися створити для бізнесу дуже прості і дешеві умови відкриття та закриття робочого місця для того, аби створювали таких робочих місць побільше в Україні. Хочемо, щоб ви мільйон таких робочих місць створили протягом п’яти років», — заявила голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.

За її словами, «це означає, що ми будемо трохи дискримінувати найманого працівника і за це бізнес повинен включитися в пенсійну реформу другого рівня — отримавши здешевлення на відкритті-закритті робочих місць, трохи поступитися, і 1—2% направляти на створення власних накопичень для громадян».

Вона також зазначила, що в новому Трудовому кодексі будуть переглянуті пільги для воїнів АТО, жінок і людей з інвалідністю, що створюють дискримінаційні умови, а також можуть з’явитися положення про вільне відвідування офісу і роботі на дому. Адже в світі змінюється ринок праці, тривалість робочого тижня, і ці тенденції приходять в Україну.

«Потрібно переглянути купу речей, які здаються пільговими, але насправді створюють дискримінаційні умови … Існують європейські тенденції, вони полягають у тому, що робочі місця створюються більш гнучко — є робота на дому, люди працюють у будь-який час, коли їм зручно. Створення гнучких робочих місць — це вимога нашого часу», — додала Третьякова.

Планується також розрахувати розмір «нормальної» матеріальної компенсації в разі звільнення працівника, а також виписати норми щодо масового звільнення й подальшого працевлаштування співробітників. Розглядаються і зміни розміру відпустки, правила оплати лікарняних та багато чого іншого.

Тобто реформа трудових відносин буде кардинальною. Важливо, щоб нововведення не лише захищали права співробітників, але при цьому й полегшували життя бізнесу.

Час вимагає змін

Керівник експертно-аналітичного центру рекрутингової компанії HeadHunter Юлія Дрожжина вважає прийняття нового Трудового кодексу необхідністю номер один. Адже головна проблема чинного Кодексу законів про працю від 1971 року в його застарілості й невідповідності сучасним умовам, відсутність дієвих механізмів контролю виконання вже встановлених норм (причому, за її словами, необхідно переглянути штрафні санкції за їх недотримання), непрозорості механізмів захисту соціальноеко номічних прав та інтересів працівників.

Експерт підтримує узаконення сучасних форм зайнятості — фрілансу і сезонних робіт, що повністю відповідає вимогам часу. Водночас Ю. Дрожжина вказує на важливість офіційного працевлаштування. «Такі форми зайнятості, як фріланс, проектна та сезонна роботи все більше цікавлять претендентів. Цифри красномовні: попит на подібну роботу з боку кандидатів за 7—8 років виріс більш ніж у 10 разів. Зараз, незважаючи на поширеність цієї форми зайнятості, такі співробітники фактично нічим не захищені, можуть покладатися лише на сумлінність роботодавця. Разом із тим, передбачається імперативність письмового трудового договору (тоді як зараз можлива й усна його форма), що також слугуватиме кращій захищеності прав найманих працівників. Але паралельно з цим потрібно проводити широку просвітницьку роботу серед претендентів про важливість офіційного працевлаштування.

Опитування свідчать, що респонденти, особливо з числа досить молодих фахівців, не вважають наявність такої умови чимось значимим», — додала експерт. Власне, згідно з дослідженням «Рейтинг роботодавців України 2018», про значимість офіційного працевлаштування заявили: 4% респондентів з числа тих, хто декларує досвід роботи до 1 року, 7% респондентів з досвідом роботи від 3 до 5 років, 16% респондентів з досвідом роботи більше 10 років. При тому оцінка Юлії Дрожжиної ймовірного збільшення оплачуваної відпустки з 24 до 28 днів не однозначна: «З одного боку, збільшення відпустки — досить поширена світова практика, й експерти практично в один голос кажуть, що співробітник, який не відпочив — неефективний співробітник. Але варто враховувати і той факт, що, згідно з опитуваннями hh.ua/grc більше третини респондентів фактично відпочивають менше 24 днів: 33% декларують відпустку від 8 до 14 днів, 8% — 7 днів і менше.

Особливо в умовах, коли прив’язка заробітку до виконання певної роботи набуває все більшої популярності, багато хто робить вибір на користь заробітку, а не відпочинку. Але з огляду на світові тенденції, темп змін, особливості цінностей молодого поколіня, збільшення часу для відпочинку — позитивна практика, яка в довгостроковій перспективі повинна принести користь роботодавцям».

Інклюзивні норми, які анонсуються, теж викликали в експерта багато питань. «Якщо ми звернемося до вже діючої нормі про працевлаштування людей з інвалідністю (1 людина в компаніях зі штатом від 8 до 25 осіб і 4% таких працівників у компаніях зі штатом понад 25 осіб), то побачимо, що фактично вона не працює. Це стосується й працевлаштування жінок — юридично їм не мають права відмовити в прийомі на роботу, посилаючись на вагітність або наявність дитини, але фактично такі прецеденти мають місце. Тому, кажучи про інклюзивність трудового законодавства, першочерговим бачиться необхідність створення механізмів контролю законодавчих норм і відновлення здобувачів у правах. Встановлення соціального тренда на працевлаштування незалежно від зовнішності, гендеру, стану здоров’я та іншого — процес трудомісткий і тривалий», — резюмувала Ю. Дрожжина.

Натомість консультант Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська вважає, що на сьогодні в Україні діє «брежнєвський» КЗпП, який є неспроможним і, головне, заважає легалізації зарплат. Бізнес боїться «білих» відносин зі співробітниками. «На той час всі підприємства були державними і співробітник був захищений понад норми законодавства. За великим рахунком, працівник з «білою зарплатою» може викручувати руки підприємству, роботодавцю. КЗпП це дозволяє робити. Тобто, КЗпП — цілком на боці співробітника. Але це було реальністю тих років. Зараз роботодавці просто бояться брати співробітників «у білу». Наприклад, процедура випробувального терміну. На сьогодні, будь-яка людина може оскаржити своє звільнення, якщо вона навіть не пройшла «іспит». Є проблеми й зі скороченням штату — необхідно обов’язкове повідомлення за два місяці та інше. У співробітника — на даний момент величезний обсяг прав. Але реалії бізнесу зараз зовсім інші. І тому в тіньових зарплатах є й вина КЗпП».

Томашевська нагадує, що в парламенті обіцяють впровадити фантастично ліберальний Трудовий кодекс, після чого «роботодавці будуть плакати від щастя», оскільки він буде на їхньому боці. Та експерт не впевнена, чи правильно це, чи ні. «Але ті, хто зіткнувся із сьогоднішніми правилами на ринку праці, прекрасно знають, що так, як зараз, працювати не можна. Норми праці — нереальні, а зараз в світі нові правила, в тому числі й плаваючий графік роботи, і «удаленка». Новий Трудовий кодекс має відповідати реальності. Повинні бути скасовані штучні надбудови над трудовими відносинами роботодавця та працівника. Необхідно введення іншої характеристики самого працевлаштування як у штат, так і за договорами, що конкретно має називатися контрактом», — підкреслила О. Томашевська.

На її думку, багато питань, у тому числі щодо людей з особливими потребами, мам з маленькими дітьми на руках, яких неохоче беруть у штат, може вирішити введення гнучкого графіка роботи. Томашевська переконана, що дана реформа — непопулярний захід. Вона нагадує, що минуле скликання Верховної Ради так і не зважилося прийняти Трудовий кодекс, боячись зіпсувати свій імідж перед виборами. Нова ж влада взяла на себе цю ношу — провести цивілізовані трудові зміни в Україні. Але інакше й бути не може, так діяти їх змушує сучасна кон’юнктура. Залишити старі правила, означає залишитися в «совковому» вимірі.

У Мінсоцполітики не раз попереджали, що прийняття нового Трудового кодексу не означає, що відразу ж все перебудується. Потрібен час, як мінімум, півроку. Особливо важко буде освоїти реформу в короткий термін великим підприємствам із тисячними штатами співробітників. Набагато швидше перекроять трудові відносини середній і дрібний бізнес. У будь-якому випадку, якщо доручення Президента буде виконано, то в 2020 році наша країна стане на нові «трудові» рейки.

Нана Чорна,
УНІАН

Джерело: Юридичний вісник України

Законодавство

Періодичність перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу узалежнили від їх ризиковості

Набрало чинності рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 29 серпня 2019 року № 470.

Зміни внесені до п. 2 розд. II зазначеного Порядку і стосуються періодичності проведення перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу:

  • абз. 1 викладено у новій редакції: «Включення суб’єкта первинного фінансового моніторингу до плана-графіка проведення перевірок здійснюється на підставі оцінки ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
  • абз. 2, 3 (щодо частоти проведення перевірок та щодо дати, з якої починається відлік строку для визначення початку наступної планової перевірки) виключено.

Читати далі

Законодавство

Вводиться централізований облік доручень правоохоронних органів на митний огляд товарів і транспортних засобів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації централізованого надсилання правоохоронними органами в електронному вигляді доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення» від 2 жовтня 2019 р. № 861.

Постановою, з метою забезпечення уніфікованого обліку доручень на проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які направляються правоохоронними органами, відстеження результатів їх направлення, уникнення зловживань у цій сфері передбачено запровадження централізованого надсилання зазначених доручень в електронному вигляді із використанням відповідної інформаційної систем.

Учасники експериментального проекту використовують на безоплатній основі тестову версію інформаційної системи, що забезпечує централізоване надсилання правоохоронними органами та отримання органами доходів і зборів в електронному вигляді доручень на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Зазначені доручення надсилаються правоохоронними органами органам доходів і зборів централізовано в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої посадової особи правоохоронного органу та обов’язково повинні містити інформацію про підстави їх надсилання, номер відповідного провадження (справи), строк виконання, відомості про товари, осіб, які їх переміщують, та/або про транспортні засоби комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань митної справи.

У разі відсутності в дорученні усієї інформації таке доручення не є підставою для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів, про що невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган шляхом направлення повідомлення електронними каналами зв’язку.

Максимальний строк дії доручень, які надсилаються до органів доходів і зборів, не може перевищувати 90 календарних днів з моменту надсилання.

Підготовку необхідних змін до нормативно-правових актів, а також розробку необхідного програмного забезпечення буде здійснено за результатами розпочатого експериментального проекту.

Читати далі

Законодавство

Для належного облаштування Державного кордону потрібна смуга у 50 метрів

Комітет ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки на своєму засіданні ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» № 0905.

Задля створення належних умов для інженерно-технічного облаштування державного кордону України із суміжними державами, насамперед з Російською Федерацією, забезпечення виконання Держприкордонслужбою завдань з охорони та захисту державного кордону, запропоновано внести зміни до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України «Про державний кордон України», а саме:

  • визначити розмір земельних ділянок, які надаються органам Державної прикордонної служби України для будівництва та утримання інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій шириною до 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми,
  • звільнити зазначені вище органи у зв’язку із цим від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням ділянок для облаштування кордону.
З текстами законів можна ознайомитися в системі LEX, замовивши тестовий доступ.

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.