Судова практика
Дії військовослужбовця, який здійснив постріл у бік групи осіб, чим спричинив смерть іншого військовослужбовця, кваліфікується як злочин проти встановленого порядку несення військової служби, а не проти життя та здоров’я особи
17 квітня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 335/3675/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про неправильну кваліфікацію дій засудженого.
Військовослужбовець порушив правила поводження зі зброєю, а саме, нехтуючи забороною спрямовувати зброю, незалежно від того заряджена вона чи ні, у бік людей, розпочав зарядження закріпленого за ним автомата не у спеціально відведеному місці, направив автомат у напрямку військовослужбовця строкової служби і спустив курок з бойового взводу, внаслідок чого здійснив один постріл, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження, від якого настала смерть останнього.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, його визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 414 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд апеляційної інстанції не надав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги та не проаналізував їх з юридичної точки зору, зокрема в частині щодо правильної кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 414 КК.
Верховний Суд вказав, що суб’єктивна сторона злочину ст. 414 КК включає вину у формі необережності. При цьому винний передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховує на їх відвернення або не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити.
Районний суд встановив, що засуджений є військовослужбовцем Національної гвардії України, тобто є спеціальним суб’єктом військових злочинів, вчинив кримінальне правопорушення під час виконання своїх військових обов’язків, з використанням закріпленої за ним в/ч НГУ зброї порушив правила поводження з нею, внаслідок якого загинув інший військовослужбовець цієї ж військової частини.
Судами встановлено, що автомат на момент пострілу був справним та придатним до стрільби, у ньому були відсутні конструктивні та технологічні недоліки, які б могли призвести до непередбаченого (несанкціонованого) пострілу. Постріл без натискання на спусковий гачок був неможливим.
Читайте також: Право на необхідну оборону особа має до припинення активних дій з боку нападника і усунення небезпеки
Факт неналежного поводження зі зброєю засудженим, тобто протиправне без дозволу командира заряджання зброї, спрямування зброї у бік людей, здійснення пострілу без підстави є порушенням правил поводження зі зброєю, що спричинило смерть іншого військовослужбовця, які встановлені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Курсом стрільб зі стрілецької зброї та озброєння бойових машин, підтверджується висновками проведеного службового розслідування.
Тобто, як правильно зазначили суди, вказані обставини дають підстави дійти висновку, що вчинений засудженим злочин спрямований саме проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, а не проти життя та здоров’я особи.
Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, що без виконання комплексу дій, зокрема зарядження автомату, переведення його в бойове положення і натиск на спусковий гачок засудженим, було б неможливе настання наслідків пострілу у виді наскрізного вогнепального кульового поранення потерпілого, що стало причиною смерті останнього.
Засуджений під час виконання вказаних вище дій, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити (він знав, що автомат є бойовим і може вистрілити), у разі дотримання правил безпеки міг запобігти тяжким наслідкам у виді смерті іншого військовослужбовця, отже доводи сторони захисту про недоведеність винуватості за ч. 2 ст. 414 КК Верховний Суд визнав необґрунтованими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
